Мінус бал за якість виконання реформ. Що означає просідання України в Індексі сприйняття корупції-2024

35 балів зі 100 можливих і 105-те місце з-поміж 180 країн — таким є результат України в Індексі сприйняття корупції-2024 (Corruption Perceptions Index, CPI). Тобто за рік у дослідженні Transparency International ми втратили один бал.

Що вплинуло на таке зменшення, як і хто нас оцінював, і взагалі як нам вибиратись із такого застою, розберімося детальніше.

Як працює Індекс та про що свідчать наші бали

В останньому дослідженні Україна зайняла позицію, нижчу за середній світовий бал 2024 року (43 бали), — це означає, що нашу країну сприймають як корумпованішу.

Утім, просідання показників України вкладається в загальні тенденції щодо сприйняття корупції в нашому регіоні. Тим паче, за мірками Індексу, мінус бал — це зміна в межах похибки, яка, втім, свідчить про певний застій і доволі формальний підхід до виконання реформ. Але як це — в межах похибки?

СPI — це досить об’ємне дослідження, що спричиняє деяку віддаленість подій, які Індекс охоплює. Причина в тому, що масив даних про країну, які збираються й обробляються, надто великий і на його обробку потрібно чимало часу. Індекс побудований на основі 13 досліджень різних авторитетних установ, і кожен зі звітів охоплює різні періоди. Але поєднання таких різних оцінок зрештою дає збалансований результат, хоча кожне джерело фокусується на дещо різних аспектах і оцінює різну кількість країн.

Наприклад, Україну цього разу оцінювали вісім із 13 досліджень — і важливо зазначити, що половина з них охопили тільки події 2023 року. Інші дослідження зосередилися на періоді до вересня 2024-го. Через це чимало подій, що відбувалися 2024 року, будуть більше відображені вже в наступному Індексі.

До того ж наразі Transparency International скоригувала перерахунок оригінальних показників досліджень у 100-бальну шкалу СРІ, що так само позначилося на фінальних результатах країн.

Протягом усього попереднього року регулярно вибухали скандали навколо топчиновників: журналісти з Bihus.Info не лише знайшли працівників СБУ, які організували стеження за ними, а й розповіли про зливи в НАБУ, в міжнародних виданнях поширився скандал із можливою корупцією на відбудові в Гостомелі, а в новинах чи не щодня з’являлися все нові звістки про хабарі у МСЕК. Але саме через те, що цьогорічний Індекс охопив лише частину зазначених подій, просідання України виявилося настільки незначним.

Різниця між результатом в Індексі та подіями «на землі» — поширене явище. Наприклад, у Сербії, яка теж втратила один бал, із листопада минулого року на тлі зростання впливу місцевого президента та дисбалансу влади тривають численні національні протести проти корупції в уряді. Інший приклад — Грузія, яка не змінила результату, хоча з жовтня там почалися вуличні протести проти підсумків виборів, а влада має зв’язки з клептократичними мережами та взагалі вирішила призупинити євроінтеграцію.

За що Україну пожурили, а за що похвалили?

Незважаючи на зміни в межах похибки, в результатах дослідження ми починаємо простежувати системну негативну тенденцію. Так, Україна втратила в очах експертів п’яти з восьми досліджень, а саме:

• рейтингу ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist (18 балів), який фокусується на прозорості бюджету, нецільовому використанні коштів, хабарництві та призначеннях на посади в державному секторі;
• рейтингу ризиків країн організації S&P Global Insights (32 бали), яка зосереджується на ризиках хабарництва під час імпорту / експорту, отримання державних контрактів і зайняття бізнесом;
• міжнародного огляду ризиків по країнах групи PRS (33 бали), яка акцентує увагу на кумівстві та покровительстві, підозрілих зв’язках між політикою та бізнесом, обміні послугами, таємному фінансуванні політичних партій;
• опитування експертів Індексу корупції проєкту «Варіації демократії» (33 бали), який звертає основну увагу на корупцію у виконавчій, судовій та законодавчій гілках влади;
• опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму (40 балів), зосередженого на розподілі державних коштів та хабарництві.

Тож, якщо підсумувати, у багатьох випадках наша країна показала себе гірше саме в дослідженнях, зосереджених на політичній корупції. А з цього погляду негативний вплив могли дати закупівельні скандали в оборонці та енергетичній сфері, історія з витоком даних у НАБУ, призначення Олени Думи головою АРМА попри застереження громадськості та інші аналогічні неприємні історії останніх років. До того ж, як ми вже зазначали, саме протягом останніх двох років було зафіксовано нові випадки тиску влади на журналістів і активістів.

Водночас трохи вирівняти бали України допомогли три інші дослідження, в яких ми дещо зросли:

• Звіт Nations in Transit від правозахисників Freedom House (37 балів), який оцінює бюрократію, захист викривачів, імплементацію антикорупційного законодавства;
• Індекс трансформації Фонду Бертельсманна (51 бал), що звертає увагу на запобігання корупції, медійне та юридичне переслідування корупціонерів;
• Індекс верховенства права від проєкту «Глобальна справедливість» (34 бали), що оцінює використання офіційної посади для отримання приватної вигоди.

Так, в останньому дослідженні, де ми набрали один бал, найпозитивніших змін зазнала судова сфера. Вочевидь, це трапилося через затримання ексголови Верховного суду Всеволода Князєва в травні 2023 року, перезапуск ВРП у січні 2023-го та ВККС у червні 2023 року, старт конкурсу до Конституційного суду тощо.

Фонд Бертельсманна, за дослідженням якого Україна додала два бали, позитивно відгукнувся про процеси діджиталізації, які звужують простір для корупції, та часткової деолігархізації країни, що призвело до послаблення впливу представників великого бізнесу. Також експерти помітили активізацію антикорупційних розслідувань НАБУ та САП, які за останні два роки порушили низку справ проти екснардепів, колишнього міністра Мінагрополітики, ексголови ФДМУ, ДСА та інших топчиновників.

Проте про рівність чиновників перед законом у звіті наразі не йдеться через загальну корумпованість правоохоронної та судової систем. Дослідники зазначають, що боротьба з корупцією за пріоритетністю поступилася перемозі у війні, а обмежений доступ до публічних даних породжує корупційні ризики.

У звіті від експертів Freedom House йдеться про успіх антикорупційних інститутів у викритті та правовій оцінці корупції в оборонних закупівлях (на початку 2023 року було також оновлено закупівельне законодавство у сфері оборони). Крім того, правозахисники відзначили повернення обов’язкових електронних декларацій для чиновників та відкладення запуску реєстру олігархів після зауважень, отриманих від Венеційської комісії. Водночас Freedom House застерігає від саботажу певними корупціонерами Державної антикорупційної програми, ухваленої в березні 2023 року.

Де шукати шляхи для зростання України в СРІ?

Те, що наші наявні успіхи у боротьбі з корупцією здебільшого пов’язані з виконанням міжнародних зобов’язань і рекомендацій Єврокомісії, вкотре підтверджує: євроінтеграція нашої країни нерозривно пов’язана з боротьбою з корупцією.

Україні потрібно напрацювати амбітні та всеохопні дорожні карти для вступу до Європейського Союзу. Цьогоріч у переговорах із ЄС може відкритися перший і найскладніший кластер «Основи» (Fundamentals), у якому є переговорний розділ 23 «Правосуддя та фундаментальні права», і саме до нього належить боротьба з корупцією. Однак у нашому випадку антикорупційний компонент буде включений до кожного кластеру перемовин із країнами ЄС: від сільського господарства, навколишнього середовища та соціальної сфери до митниці, транспорту й енергетики.

Тож джерелами порад для покращення ситуації з корупцією мають слугувати нещодавно розроблений скринінговий звіт, а також звіти Єврокомісії щодо розширення, які містять багато євроінтеграційних вимог. Саме вони мають стати ключем для ривка України в Індексі.

Крім того, низка реформ міститься в інших документах. Наприклад, у дорожній карті з відновлення Ukraine Facility Plan, за виконання вимог якого ми отримуємо грошову допомогу від ЄС. Варто згадати й заходи, зазначені в Програмі МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Виконання цих рекомендацій дає змогу забезпечити фінансову та макроекономічну стабільність України й продовжує відігравати для нас важливу роль.

Та що найважливіше — влада має розглядати виконання всіх цих вимог як марафон задля посилення України, а не спринт на коротку дистанцію заради грошей, хоч яким пріоритетним є латання дір у бюджеті. Формальне проставляння галочок біля реформ не дає стратегічних результатів, тому ми маємо грати в довгу.

Тоді Україні, можливо, вдасться продемонструвати ефективну боротьбу з корупцією, аби ми справді змогли стати членом Європейського Союзу до 2029 року, як прогнозував комісар ЄС із питань розширення.