Стало відомо, що несе Україні зміна торгових режимів США

Лише за два тижні з моменту вступу на посаду 47-й президент США почав підготовку до трансформації умов зовнішньої торгівлі з основними партнерами – Мексикою, Китаєм, ЄС і Канадою, запровадивши мита на імпорт товарів із цих країн і співдружності. І хоча в більшості випадків рішення ще офіційно не оформлене або відстрочене, немає сумнівів, що роками напрацьовані зв’язки зазнають суттєвих змін. Про це повідомляє Mind.ua, пише agronews.ua.

Україна, яку хоч прямо й не зачіпають ухвалені та потенційно ухвалені зміни, відчує їхній опосередкований вплив. Найсуттєвішим цей вплив буде в сегменті торгівлі з ЄС, який є найбільш значущим торговим партнером як у частині експорту, так і імпорту товарів.

Насамперед це стосується аграрних номенклатур, які переважають у структурі української зовнішньої торгівлі. У 2024 році частка агропродовольчої продукції становила 60% у загальному експорті України, у 2023 році – 62%.

За даними Державної митної служби України, за підсумками 2024 року зовнішньоторговельний оборот України агропродовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, шерсть та ін.) становив $32,66 млрд, що на 11,5% більше за показник 2023 року. Експорт становив $24,84 млрд, імпорт – $7,82 млрд.

За даними International Trade Center, у 2019–2023 роках середньорічна сумарна частка Мексики, Канади та Китаю серед постачальників агропродукції у США оцінюється у 43%. При цьому середня сумарна частка цих країн за той самий період як імпортерів американської агропродукції оцінюється в 47%.

На питання, що робити Україні в умовах дедалі більшої адміністративної турбулентності, торговий представник Тарас Качка дає чітку відповідь – продовжувати експортувати, які б заяви фоном не звучали.

«Закрити кордон, навіть якщо у вас є угода про вільну торгівлю – ситуація нам знайома з 2023 року по заборонах наших сусідів. Але торгівля триває, і бар’єри знімаються. Конфлікт лише сильніше підкреслює важливість угод про вільну торгівлю, – написав він. – Головний фокус зараз усе ж таки підтримувати й розвивати відносини та знімати тарифи з ближчими торговими партнерами».

При цьому чиновник зазначає, що протарифне мислення не є монолітним у світі.

Український експорт до США 2024 року становив $869 млн – лише 2,08% загальноукраїнського експорту. Цей показник суттєво зріс, на 67% порівняно з 2023 роком, однак це заслуга лише однієї категорії – металу, щодо якого з’явилася можливість експорту морем.

Показник імпорту зі США значніший – 4,95% всього імпорту в Україну, або $3,4 млрд. Левова частка тут припадає на оборонну номенклатуру та вживані автомобілі. На думку Тараса Качки, є шанси на прагматичну домовленість із США щодо тарифів на сталь.

Канада у 2023 році за обсягом зовнішньої торгівлі товарами України з країнами світу посіла 35-те місце з часткою 0,4% від загального. За 6 місяців 2024 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Канадою зріс на 14,7% і становив близько $180 млн. Експорт збільшився у 2,8 раза – до $90 млн, імпорт знизився на 27,8% – до $89,8 млн. У структурі експорту переважають продукти неорганічної хімії.

Основний торговий фокус України – європейське Середземномор’я, куди було експортовано 76,8% товарів у 2024 році.

Обсяги постачань аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС за минулий рік збільшилися проти показника 2023 року ($12,6 млрд) на 3% та становили $13,0 млрд. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції минулого року сягнула 52,4% усього українського агроекспорту.

Основним європейським покупцем стала Іспанія – у 2024 році вартість постачання з України збільшилася у півтора раза – до $2,69 млрд. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 10,8%. На другому місці – Нідерланди, які наростили обсяги закупівель української агропродукції до $1,8 млрд. На третьому – Туреччина, вона імпортувала з України агропродукцію на $1,66 млрд.

У січні 2025 року ЄС залишився головним торговим партнером України з обсягом експорту в $1,8 млрд. Експорт до інших країн світу, крім країн Євросоюзу, становив $1,3 млрд, серед яких лідерами є Єгипет, Туреччина, Китай і США.

Країни цього регіону об’єднані в єдині правила походження Пан-Євро-Мед, що дозволяє будувати безмитні ланцюги постачання на основі сертифіката походження EUR.1. Саме в цьому напрямку зосереджено основні зусилля української торгової дипломатії.

У торгівлі з Європою вже немає мит більш як на 10 000 товарів. Після блокади у 2023 році, щоб врахувати відмінні умови сільського господарства, Україна не експортує чотири основні аграрні номенклатури до сусідніх держав – членів ЄС, проте такі умови діють лише для чутливих аграрних категорій.

Передбачається, що вже цього року торгівля промисловою продукцією фактично відбуватиметься в режимі свободи руху товарів ЄС.

«Зміцнення економічних зав’язків із ЄС є нашим пріоритетом. Тому ми продовжуємо працювати над максимізацією можливостей українського бізнесу та інтеграцією його до європейських ланцюгів доданої вартості», – зазначають у Мінекономіки.

При цьому, за неофіційними даними, у Єврокомісії триває дискусія про нібито не продовження або суттєву трансформацію умов пільгового режиму торгівлі для України, термін дії якого закінчується 5 червня. Однак і про повернення до довоєнного режиму торгівлі не йдеться.

Також балансувальними мають стати укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами Пан-Євро-Мед, як-от: Єгипет (експорт у 2024 році – $1,6 млрд), Ліван ($412 млн), Туніс ($330 млн), Алжир ($314 млн), Марокко ($160 млн), Сербія ($130 млн), Йорданія ($98 млн), Албанія ($31 млн), Боснія і Герцеговина ($21 млн), Сирія ($8 млн) – тут важливий не стільки обсяг торгівлі, скільки можливість побудови виробничих ланцюгів.

«Зараз потрібно робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами та на активні інструменти захисту національного виробника – торговельний захист, адміністративні заходи – та в разі потреби підіймати тарифи й забороняти імпорт там, де потрібно, а не лише там, де можна», – резюмував Тарас Качка.