Суд над Ніно Катамадзе. До чого доборолася грузинська опозиція

Учора у грузинському місті Кутаїсі тривав суд над дев’ятьма учасниками акції протесту проти незаконного ув'язнення директорки кількох грузинських видань Мзії Амаглобелі. Медійниця дала ляпас начальнику поліції Батумі Іраклію Джебуадзе, який ображав її. Інцидент стався 12 січня, під час сутичок під Конституційним судом у Батумі. 

Вчинок Амаглобелі було кваліфіковано як «напад на поліцейського», а покарання за такі дії передбачає від чотирьох до семи років ув’язнення. Весь цей час журналістка голодує, протестуючи проти свого затримання. А ті, хто вийшов на вулицю, щоб її підтримати, опинилися у поліцейському відділку. Серед затриманих – кілька колег Амаглобелі, двоє психологів, вчителька, депутат місцевої ради, а також відома співачка Ніно Катамадзе. Саме про неї і йтиметься далі.

Ніно Катамадзе та Україна

52-річна Ніно Катамедзе – зірка, якою Грузія мала б пишатися. Як джазова співачка Катамадзе відома і далеко за межами своєї країни. Виступає вона з 1990 року, а з 1999-го і по цей час співпрацює з грузинським гуртом Insight. Артистка випустила десяток альбомів та записала саундтреки до кількох фільмів. Має сім музичних нагород, які вона отримала в Грузії, а також грузинський президентський орден «Сяйво» (2011 рік). В Україні нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеню (2023-й). 

Ніно Катамадзе є другом України – нашу державу вона підтримує з перших днів російсько-української війни. Артистка відмовилася від концертів у Росії та завжди наголошувала на тому, що ніколи в житті не співала російською. У 2019-му вона публічно назвала Росію окупантом, Путіна – ворогом Грузії та України. Співачка є частою гостею на наших теренах, і якось навіть зізналася, що думає про переїзд до України назавжди. 

«Я жила шість місяців у Києві, у мене був такий чудовий стан. Але зараз я не можу. Зараз моя участь потрібна там, де моя країна, щоб звідти робити добрі справи і для моєї України в першу чергу», – говорила вона на початку 2024-го. 

Ніно Катамадзе дає благодійні концерти та перераховує зібрані кошти Україні, і це лише частина її активної підтримки.

«Найбільше концертів я робила для України і з Україною. Це відповідь за ту любов, яку я отримала від усієї України, коли їздила на гастролі. І найважливіше, що коли я перебуваю там, я завжди відчуваю, що вони вірять, що я роблю це від усієї душі», – зазначала співачка. 

Артистка гірко шкодувала про те, що під час війни не може гастролювати Україною. «Найбільш болісна історія, що зараз в тих містах, куди ми мали приїхати, де вже всі білети були продані, у цих містах навіть вже не існують ці зали», – говорила Катамадзе минулого року. 

«Ця страшна війна – виклик і моєму особистому життю, – каже Ніно. – Я точно знаю і можу відповідати за своїх друзів, скільки можемо і скільки буде сил – ми боротимемося разом із вами. Україна воює за весь світ. Усі звикли, що інші відповідають. Ваш народ своєю сміливістю показав свій характер і що означає бути українцем. Я вірю, що ми переможемо, і на землі житиме лише світла сторона – кохання, підтримка один одного, дбайливе ставлення. Ми зможемо побудувати країну, яка стане прикладом для майбутніх поколінь», – це ще одна промовиста цитата зі сказаного Катамадзе про Україну та українців. 

Але прикметно, що цього року Ніно Катамадзе, вочевидь, вирішила поновити гастрольні тури України. Квитки на її виступи, заплановані на травень, є у відкритому продажу. Судячи з афіш, Катамадзе збирається відвідати Черкаси, Полтаву, Вінницю, Львів та Ужгород. А також, звісно, Київ – у столиці її концерт призначено на 23 травня. Проте якщо співачка й надалі активно протестуватиме проти нових порядків у Грузії, не тільки гастролі, але і її свобода можуть опинитися під питанням. 

Що інкримінували Катамадзе та який вирок вона отримала?

Як вже було зазначено, разом із Ніно судили ще вісім людей, серед яких вчитель Ладо Апхазава, також відомий підтримкою України. На Апхазаву вже скоювали напад улітку 2024-го – тоді невідомі побили його та неповнолітнього сина Апхазави. Він розцінив це як політичну розправу над собою, бо перед тим неодноразово критикував правлячу партію «Грузинська мрія».  

Апхазаву, Катамадзе та інших звинуватили у порушенні правил проведення маніфестацій. Поліція склала на них протоколи через нібито скоєння адміністративних правопорушень. Фігуранти, мовляв, незаконно зібралися біля будинку судді Кутаїського апеляційного суду Малхаза Окропірашвілі, це сталося 26 січня, коли суддя відмовився розглянути апеляцію у справі журналістки Мзії Амаглобелі.

Усім затриманим інкримінували частину 3 статті 174 Кодексу про адміністративні правопорушення. Раніше санкція цієї статті передбачала як покарання арешт на строк до 15 діб. Згодом, однак, покарання було посилено, і тепер порушення цієї статті тягне за собою штраф у розмірі 5 тис. ларі (що відповідає 75 тис. грн) або позбавлення волі на строк до 60 днів.

Прибувши на судове засідання, Ніно Катамадзе заспівала гімн Грузії та заявила, що є «голосом матерів, дітей яких незаконно утримують». «У мене ніколи не було концерту в залі суду, але вільне слово, вільний голос лунає, він не зупиняється. Людина не може зупинити це всередині», – зазначила вона. 

Прикметно, що хоча акція під будинком судді відбулася 26 січня, поліція відреагувала на неї аж через 10 днів, затримавши учасників 6 лютого. Можливо, те, що спочатку вирішили «спустити на гальмах», постановили згодом «не пробачати». Суд відбувся, і всі дев’ятеро учасників тепер зобов’язані сплатити 5 тис. ларі штрафу.

Протести у Грузії: що далі?

Два місяці тому Ніно Катамадзе так само співала не у концертному приміщенні. Це було 30 листопада, коли вона підтримала мітингувальників у Тбілісі, які виступили проти рішення уряду щодо зупинки переговорів про вступ країни до Євросоюзу. Артистка вийшла на сцену у Тбілісі та заспівала українську пісню «Чорнобривці», тримаючи у руках український та грузинський прапори.

А загалом протести у Грузії тривають уже понад два місяці. Серед вимог їх учасників – відставка уряду, який сформувала «Грузинська мрія» та повернення на шлях євроінтеграції. Але лідера або лідерів у цих протестів нема, що можливо, впливає на їх ефективність. Учасники акцій збираються спорадично, а свої дії узгоджують у соцмережах, зокрема, у Facebook-групі Daitove. До її засновників – Іллі Глонті та Христини Ботковелі – вже неодноразово навідувалася поліція. 

Власне, протести у Грузії тривають від березня 2023 року – часу, коли парламент ухвалив закон про іноземних агентів, аналогічний відповідному закону Росії. Але на новий виток вони вийшли 26 жовтня 2024-го.

У той день відбулися вибори до парламенту Грузії, де спостерігачі зафіксували численні порушення. За підрахунками ЦВК, перемогу здобула проросійська партія «Грузинська мрія», чию перемогу відмовилася визнати опозиція. 

Далі події загострилися ще більше. 28 листопада проросійський прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив про відтермінування урядом переговорів щодо вступу Грузії до ЄС – аж до 2028 року.

30 листопада протестувальники спалили опудало очільника проросійської партії «Грузинська мрія» Бідзіни Іванішвілі та закидали фаєрами у грузинський парламент. А 14 грудня виборча колегія, де більшість має «Грузинська мрія», обрала президентом країни Михаїла Кавелашвілі.

Сполучені Штати Америки не визнали ці вибори – США навіть запровадили персональні санкції проти Бідзіни Іванішвілі, продовжуючи вважати єдиним законним правителем Грузії президентку Саломе Зурабішвілі, котра також відмовляється визнавати результати голосування.

Усі ці події «Главком» детально висвітлював. Проте наразі важливо відзначити те, що інтенсивність акцій не наростає настільки, аби спровокувати справді вагомі політичні зміни. Опозиційні партії відійшли на другий план, видавши карт-бланш на протести громадянському суспільству. Deutsche Welle цитує слова грузинського журналіста, який висловився про очільників опозиції так: «Знову у них жодного плану. Не кажуть, що будемо робити далі».

Тим часом Саломе Зурабішвілі, яка ще у грудні минулого року заявляла, що відмовляється залишати свою посаду і продовжує вважати себе президентом, згодом покинула президентський палац і зосередилася на поїздках регіонами та зустрічах зі своїми прихильниками.

Тим часом правляча «Грузинська мрія» вже прийняла пакет поправок до чинного законодавства Грузії – зокрема, й у тій частині, що стосується посилення покарання за протести. Ніно Катамадзе якраз і стала жертвою такого посилення відповідальності, а також неспроможності грузинів вплинути на події у країні та відсторонити узурпаторів влади. 

Водночас артистці пощастило не опинитися за ґратами. Хоча, цілком можливо, тимчасово…

Наталія Лебідь, «Главком»