Українці в Німеччині: Проблеми з мігрантами більше турбують німецьких політиків, ніж нас

23 лютого 2025 року у Німеччині відбудуться дострокові федеральні вибори, а також країна визначиться з новим канцлером. Майже всі партії взяли у свій передвиборчий порядок денний пункт про біженців та мігрантів. Тема справді болюча для Німеччини – через злочини за участю мігрантів, які почастішали наприкінці минулого року, а також негумовий, хоча й досі солідний бюджет країни, виділений для інтеграції іноземців. Коротко про - про те, як вибори в Німеччині можуть торкнутися українців.

Посилити контроль... чи не треба

Як повідомляє DW, кандидати в канцлери Німеччини пропонують наступне (див. "Рейтинги партій" на 10.02.25 р.):

- Фрідріх Мерц (Християнсько-демократична спілка/Християнсько-соціальна спілка)
Обіцяє з першого дня роботи на посаді канцлера запровадити постійний контроль на кордонах та повністю припинити нелегальну міграцію. Щодо українських біженців, то їм обіцяють спростити працевлаштування, визнання професійної кваліфікації та підтримку вивчення німецької мови безпосередньо у колективі.
А ось соціальні виплати ХДС/ХСС хотіла би скоротити: замість допомоги Bürgergeld у 563 євро на особу виплачувати допомогу для претендентів на притулок (460 євро) плюс скасувати оплату житла та повне медичне страхування. Все це торкнеться безробітних українських переселенців, яким доведеться розміщуватись у гуртожитках для біженців та отримати лише мінімальну медичну допомогу. До речі, гроші можуть взагалі замінити ваучерами на продукти і товари першої необхідності.

- Аліса Вайдель (« Альтернатива для Німеччини»)

Глава правопопулістської партії пропонує вихід Німеччини із системи ЄС щодо надання притулку, а також відмову від участі у Пакті ООН про біженців. Допомогу українським біженцям пропонується повністю скоротити, залишивши лише дозвіл на роботу (на відміну від інших груп біженців).

Тут також є протиріччя з міжнародними зобов'язаннями Німеччини.

- Олаф Шольц (Соціал-демократична партія Німеччини, чинний канцлер)

Шольц запевняє, що уряд і так чудово контролює всі міграційні процеси та навіть планує збільшити кількість місць у депортаційних центрах.

Хоча, за статистичними даними, у січні цього року прохання про надання притулку в Німеччині подали на 37% менше людей, ніж у січні 2024-го. Цей факт уряд Шольца ставить собі у жирний плюс, запевняючи: «Заходи уряду працюють, міграційна політика ефективна».

- Роберт Хабек («Союз 90»/«Зелені»)

Робить ставку на прискорення процедур розгляду заявок на притулок, скорочуючи їх до одного місяця, та на посилення контролю за «небезпечними іноземцями». Також Хабек готовий взяти під особистий контроль переговори щодо міграційних угод з іншими країнами. Загалом партія виступає за інтеграцію біженців на ринок праці, жодних змін у виплатах не плануючи.

- Сара Вагенкнехт («Союз Сари Вагенкнехт»)

"Союз Сари Вагенкнехт" (ССВ) позиціонує себе як вкрай націоналістична сила, яка дуже агресивно представляє інтереси Німеччини проти її міжнародних суперників - насамперед США. Створена рік тому партія вже втратила кількох впливових прихильників саме через надто старанне відстоювання інтересів, що межує майже з фашизмом (принаймні – теоретично).

Сара Вагенкнехт переконана, що кількість біженців у Німеччині «занадто велика» та «створює загрозу безпеці». «Наївна міграційна політика останніми роками вже призвела до непропорційного зростання кількості злочинів із застосуванням холодної зброї, сексуальних злочинів та тероризму на релігійному ґрунті», - вважає вона. І пропонує провести "всенімецький" референдум щодо міграційної політики.

Дозволили жити далі практично всім

Біженці з України перебувають у Німеччині на підставі так званого параграфа 24 (параграф захисту від військових катастроф). Звісно, ​​у світлі передвиборчого педалювання теми мігрантів наші співвітчизники турбуються – чи не доведеться знову бігти у бік кордону?

Офіційно дію «параграфа 24» продовжено до березня 2026 року, і ВНП (документ для громадян тих країн, які не входять до Європейського союзу, але планують проживати на території ФРН) за "24-м параграфом" отримали практично всі українці, які перебували в Німеччині.

«Злетить» статус за "§24" в тому разі, якщо людина залишила ЄС і виїхала, наприклад, до США чи Канади, а тепер хоче повернутися до Німеччини. Відновити статус буде складно – доведеться пояснювати міграційним службам свою ситуацію, щоб вони відновили захист за "§24".

Якщо статус тимчасового захисту було анульовано, на думку конкретного українського біженця, безпідставно - ласкаво просимо до суду. Просто кожна федеральна земля в Німеччині може тлумачити законодавство по-своєму, і треба знати свої права.

«Для працюючих українців вибори нічим не загрожують»

- Напередодні виборів українці справді нервуються в очікуванні результатів через праву партію, яка набирає популярність, заяви членів якої мають досить агресивний характер щодо біженців, - розповів Коротко про мешканець Берліна, українець Віктор. - Однак, за моїми оцінками, більшості в Бундестазі вони не отримають, тому не зможуть самостійно ухвалювати такі рішення. Є висока ймовірність, що вони просуватимуть у порядку денному скорочення допомоги біженцям, переведення українців з допомоги Bürgergeld на нижчі, які отримують сирійські та інші одержувачі притулку.

При цьому Віктор упевнений, що для українців, які працюють, майбутні вибори нічим не загрожують, оскільки вони працюють, платять податки, купують за зароблені гроші товари і взагалі підтримують німецьку економіку.

- Найсерйозніша загроза нависає над тими, хто не бажає інтегруватись, не пішов на мовні курси, не намагався підтвердити диплом та шукати роботу. Такі соціально-пасивні люди перебувають у зоні ризику. Але зрозуміло, що ніхто нікого не висилатиме насильно, бо це буде порушенням низки законів Німеччини та статуту ЄС, – каже українець.

Біженці з Покровська Донецької області, які живуть у землі Нижня Саксонія – 22-річна Євгенія, її син та її мама Марина Скрипченко, кажуть, що з приводу виборів почуваються абсолютно спокійно.

- Як би там не було, ніхто нас звідси не викине. По-перше, ми під захистом Євросоюзу. По-друге, нам просто нікуди їхати – нашого будинку в Покровську вже немає, він зруйнований. По-третє, мати стоїть на обліку в «Джобцентрі» і готова на будь-яку роботу, яку їй запропонують. Я з маленьким 3-річним сином чекаю на чергу до дитячого садка, і як тільки він туди піде – я теж вийду на роботу. Поки що вивчаємо мову на онлайн-курсах, - каже Євгенія. – Держава оплачує нам житло – дві кімнати в блоці, і поки що жодних повідомлень про відміну цієї допомоги не надходило. Єдина незручність – медичне страхування, яке, м'яко кажучи, покриває не всі проблеми зі здоров'ям. Маля нещодавно невдало впало, ми думали, перелом. Після всіх обстежень та діагнозу «розтяг» нам виставили рахунок на 350 євро. Це вдарило по бюджету, звісно… Але якось викручуємось.

На тему

Число українських біженців у Німеччині поменшало

Станом на 31 жовтня 2024 року, у Центральному реєстрі іноземців Німеччини було зареєстровано 1,56 млн громадян України, які прибули до країни з 24 лютого 2022 року. Більшість українських біженців осіла у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія (234 тис. осіб). У Баварії живе 160 тис. осіб, у Баден-Вюртемберг – 159 тис. та у Нижній Саксонії – 114 тис. українців.

При цьому, згідно з німецькою статистикою, з березня по жовтень 2024 року кількість зареєстрованих українських біженців у Німеччині зменшилася (у березні їх було 1,65 млн) на 90 тисяч осіб.

Рейтинги партій*

• ХДС/ХСС: 29 %
• АДГ - 21%
• СДП_ - 16%
• "Зелені" – 12%
• "Вільні демократи" – близько 5%

*Станом на 10.02. Соцопитування проведене інститутом Insa на замовлення BILD. Слід враховувати, що ситуація нестабільна та змінюється щодня.