10 млн років тому на Землі сталося щось важливе: сліди цієї події знайдено на дні океану

Тихоокеанське морське дно, що утворилося близько 10 мільйонів років тому, значно збагачене берилієм-10 порівняно зі старшими й молодшими шарами. Учені вважають, що це є слідами важливої стародавньої події, проте досі не розуміють, якої саме — розглядаються три можливі версії, пише IFLScience.

Геологи, які виявили цей пік, вважають, що це може бути результатом зсуву в океанських течіях, який змінив клімат Землі на певний період. З іншого боку, вчені вважають, що їхня знахідка може вказувати на прилеглу наднову, про яку раніше не було відомо.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Берилій — відносно рідкісний елемент. Однак, берилій-10 допомагає геологам датувати відкладення, які є надто давніми для того, щоб їх можна було виміряти традиційним радіовуглецевим методом. Це пов'язано з тим, що берилій-9 стабільний, тоді як берилій-10 має період напіврозпаду 1,4 мільйона років.

Простими словами, що старіший зразок осадових порід, то нижче в ньому співвідношення берилію-9 і берилію-10, або принаймні так було б, якби кількість берилію-10, відкладеного від початку, була постійною.

Атоми берилію-10 утворюються у верхніх шарах атмосфери, коли космічні промені стикаються з молекулами кисню, і падають на Землю протягом року або двох. Отже, сплеск космічної радіації може призвести до збільшення вмісту берилію-10 в небі, а незабаром після цього на суші або в глибинах океану.

За словами доктора Домініка Коллема з Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf, який виявив із колегами сплеск берилію-10 у зразках залізомарганцевих кірок, відкладених близько 10,1 мільйона років тому в центральній і північній частині Тихого океану.

Такий відбір проб мав би враховувати швидкість розпаду берилію-10: менш ніж 1% цього елемента, відкладеного на той час, усе ще буде присутній. Однак, за словами Коллема, приблизно через 10 мільйонів років після цієї масштабної події вони з колегами виявили вдвічі більше берилію-10, ніж очікували.

Насамперед учені перевірили й відсіяли можливість наявності забруднень із пізніших джерел, де розпалося менше берилію-10. Таким чином, вони переконалися в реальності сплеску і розпочали пошук пояснень.

Сплеск космічних променів від наднової приблизно за 70 світлових років від нас, такий, як той, що спричинив пізніші сплески заліза-60, є найбільш очевидним і драматичним. Утім, учені визнають, що можливі й інші пояснення.

Геліосфера захищає Землю від більшості космічних променів, яких можуть зазнати астронавти під час подорожі в далекий космос. Однак тимчасове ослаблення геліосфери, наприклад, через проходження крізь міжзоряну хмару, цілком здатне спричинити сплеск берилію-10, подібний до того, який зафіксувала команда.

З іншого боку пояснення сплеску може виявитися океанічним, а не астрофізичним. Відомо, що Антарктична циркумполярна течія різко посилилася 12-10 мільйонів років тому. Передбачається, що така подія могла призвести до нерівномірного розподілу берилію-10 по планеті протягом певного періоду часу. Зазначимо, що цю теорію досить легко перевірити: якщо зразки по всьому світу покажуть таке саме зростання, це буде спростовано; якщо в інших океанічних басейнах рівні берилію-10 впали на той час, тож глобальний середній показник був доволі сталим, то течії майже напевно були причиною.

Вчені також визнають, що можливі й інші варіанти. Наприклад, викид берилію під час великої події танення льоду або зміни магнітного поля Землі. Однак вони згодом були відкинуті як занадто слабкі.

Раніше Фокус писав про те, що розпечені "краплі" в Тихому океані: вчені нарешті розкрили їхній секрет.