Як одягалися українські жінки наприкінці XIX століття: порівняння міської та сільської моди

У час, коли Україна перебувала під владою двох імперій, а індустріалізація лише починала змінювати життя людей, одяг став яскравим відображенням світоглядних змін у суспільстві. Жінки, які жили в межах однієї країни та належали до одного соціального прошарку, обирали разюче різні способи самовираження через костюм.

Містянки, натхненні європейськими модними журналами, експериментували з новими силуетами та матеріалами, тоді як селянки дбайливо зберігали традиційний стрій, що передавався з покоління в покоління. Це створювало унікальну картину співіснування двох різних модних світів в межах одного часу та простору.

Міська мода під впливом Європи

Містянки, які часто належали до інтелігенції, орієнтувались на європейську моду. Цьому сприяв доступ до модних журналів, які активно видавались як в Австро-Угорщині, так і в Російській імперії. Їхній типовий гардероб включав:

• Складну багатошарову білизну (камізельку, корсет, панталони);
• Теплі фабричні панчохи;
• Модні сорочки та спідниці європейського крою;
• Пальто як верхній одяг;
• Тонкі шкіряні рукавички та муфти;
• Капелюшки замість традиційних хусток.

Традиційний одяг селянок

Сільські жінки дотримувались традицій, успадкованих від попередніх поколінь. Їхній костюм складався з:

• Традиційної сорочки, яка одночасно слугувала і білизною;
• Спідниці або плахти із запаскою;
• Обов'язкової крайки (пояса);
• Очіпка та вовняної хустки для заміжніх жінок;
• Вовняної керсетки;
• Теплої юпки як верхнього одягу;
• Вовняних рукавиць.

Взаємовплив міської та сільської моди

Попри очевидні відмінності, існував цікавий взаємовплив міської та сільської моди. Новинки потрапляли в села через торговців та ярмарки, вносячи нові тканини, візерунки та ідеї декору. Наприклад, саме так в традиційному строї з'явилось мереживо. Водночас міські жінки не цуралися вишивки та інших елементів традиційного одягу, творчо адаптуючи їх до свого гардероба.

Деякі елементи одягу, як-от чоботи, були універсальними та використовувались як у місті, так і в селі. Адже взуття змінювалось значно повільніше за одяг.

Цікаво, що для селянки похід до міста був святковою подією, тому вона одягала найкращі речі, тоді як містянка для щоденних справ обирала більш простий, буденний одяг. Це пояснюється різним способом життя: містянки мусили щодня ходити по крамницях, тоді як селянки забезпечували себе здебільшого самостійно. Такі відмінності в одязі яскраво відображали не лише модні тенденції, але й соціальні зміни та спосіб життя українських жінок наприкінці XIX століття.