Які наслідки для України може мати торгова війна, яку розпалює в світі Трамп

11 лютого президент США Дональд Трамп дав старт подіям, здатним призвести до повномасштабної торгової війни, наслідки якої можуть виявитися вкрай небажаними також для України.

В цей день на сайті Білого дому з’явилося повідомлення про поновлення 25% мита на імпорт сталі та алюмінію.

Цей захід анонсовано як захист критично важливих сталеливарної та алюмінієвої промисловості Америки, які постраждали через "несправедливу торговельну практику" та глобальний демпінг на ринку сталі та алюмінію.

Причиною застосування мит названо масштабне субсидування виробництва цих товарів урядами інших країн.

Детальніше про рішення Трампа та його наслідки читайте в колонці партнерки юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олени Омельченко За крок до великої "митної війни": як Дональд Трамп почав руйнувати світову економіку.

Далі – стислий її виклад.

Авторка колонки нагадує, що угоди Світової організації торгівлі (СОТ) встановлюють чіткі правила та процедури для захисту національних виробників від демпінгового, субсидованого чи зростаючого імпорту.

"Зокрема, правила СОТ передбачають необхідність проведення антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань щодо тих країн та компаній, які порушують конкуренцію.

Розслідування тривають близько року, і зацікавлені сторони повинні мати право на захист власних інтересів в рамках спеціального процесу", – пише Олена Омельченко.

Але Вашингтон, зазначає партнерка юрфірми "Ілляшев та Партнери", вирішив діяти в односторонньому порядку, посилаючись на власне законодавство та ігноруючи угоди СОТ, провокуючи інші країни застосовувати заходи у відповідь.

На думку авторки колонки, найбільшого удару зазнають країни, які традиційно вважаються союзниками Сполучених Штатів Америки: Аргентина, Австралія, Велика Британія, Бразилія, Канада, Японія, Мексика, Південна Корея, а також країни ЄС та Україна.

При цьому у Білому домі пояснюють, що надаючи цим країнам винятки, США ненавмисно створили лазівки, якими скористалися Китай та інші країни з надлишковими потужностями виробництва сталі та алюмінію, підриваючи тим самим мету цих винятків.

Омельченко припускає, що країни, що постраждають від підвищення мит на алюміній та сталь, застосовуватимуть заходи у відповідь та намагатимуться оскаржити рішення США в СОТ.

Це може розхитати торговельну систему Світової організації торгівлі.

Пекін вважає, що заходи проти нього введені на основі необґрунтованих і неправдивих звинувачень і що ці мита не лише порушують правила СОТ, але є дискримінаційними та протекціоністськими.

У зв’язку з цим Китай ініціював консультації в рамках процедури урегулювання суперечок в рамках СОТ.

Проте виникає питання, чи здатні механізми СОТ вплинути на Вашингтон?.

"Однак вже видно, що рішення, прийнятті в рамках процедур СОТ, залишаться лише в юридичній площині", – звертає увагу юристка.

За її словами Пекін, не дочекавшись рішення арбітрів, застосував заходи у відповідь.

Зокрема, Китай ввів 15% мита на вугілля і зріджений природний газ зі США, а також 10% мита на сиру нафту, сільськогосподарську техніку та автомобілі з великим об'ємом двигуна.

Таким чином, як зазначає авторка колонки, з одного боку, Пекін вдається до правових механізмів урегулювання торгового конфлікту, а з іншого – сам порушує угоди СОТ.

Аналогічним чином готові діяти й інші країни.

"Саме тому майбутнє світової торгівлі повисле на волосині – якщо конфлікт не буде врегульований у короткостроковій перспективі, то може розгорнутись торгова війна, яка вплине на глобальні ланцюжки поставок і матиме наслідки для світової економіки", – попереджає партнерка юрфірми "Ілляшев та Партнери".

За її словами, це – дуже поганий сценарій для України, яка, окрім війни, матиме додаткові економічні проблеми та партнерів, які будуть сконцентровані на власних торгових проблемах і врегулюванні торгового конфлікту.

Докладніше – в колонці Олени Омельченко За крок до великої "митної війни": як Дональд Трамп почав руйнувати світову економіку.