Миротворці в Україні: експерти пояснили, які держави можуть відправити свої війська і чого хоче Росія

Експерти проаналізували, чи можуть в України з'явитися іноземні війська.

На Заході тривалий час обговорюють про відправлення своїх миротворців до України.

Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Віталія Афанасієнка.

Питання розміщення "блакитних шоломів" на так званій лінії розмежування – знову з’явилося на столі в європейських партнерів. У неформальних розмовах західних політиків звучать імовірні цифри у 50 чи 100 тисяч миротворців. Та зважаючи на довжелезну лінію фронту – такого контингенту вочевидь буде замало.

"Президент України говорив про те, що контингент має становити щонайменше 200 тисяч військовослужбовців з боку країн-партнерів, країн НАТО. І так само він наголошував на тому, що має бути представлена сторона США", - каже військовий експерт Петро Олещук.

Без участі Сполучених Штатів блакитні шоломи лише європейських країн можуть остаточно підірвати довіру до всемогутності НАТО, вважають експерти. Водночас, досі не зрозуміло під яким саме мандатом може зайти в Україну миротворчий контингент. Простими словами – ООНівський мандат передбачає підтримку миру, а от НАТОвський – фактично примус до нього.

"Україна, хоча зараз не є членом НАТО, але завдяки присутності значних військових сил НАТО, будь-яка агресія проти України та будь-яке порушення відповідних домовленостей означатиме агресію проти НАТО, чого, як показує практика, Росія не хоче", – каже Петро Олещук.

Не хочуть цього і країни Альянсу. Це дав зрозуміти ще тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг. Мовляв, при першому ж порушенні тиші – це означатиме вже війну між НАТО та Росією. Тож залишається миротворчий варіант під мандатом ООН. А для цього потрібна парадоксальна умова – згода країни-агресорки.

"А найближчим часом і за нинішніх умов Росія на це не піде. Навіть ось це ОБСЄ, яке у нас існувало з 2014 по 2021 рік, було досить обмеженим і, ну, фактично, я вважаю, не мало жодного впливу на перебіг перемир'я на Донбасі. Абсолютно ні. У тому сенсі, що Росія входить до Ради Безпеки ООН, і в будь-який момент вона накладає вето на це рішення. І це вето ніхто в ООН не зможе скасувати", - каже військовий експерт Михайло Жирохов.

Альтернативний варіант, який Росія вочевидь не ветувала би – до миротворчих сил ООН доєднати "блакитні каски" Індії, Бангладеш та Китаю. Про це вже відкрито розмірковує західна преса. Водночас, сьогодні щоби гарантувати стабільний мир – миротворці мають бути забезпечені не лише стрілецькою зброєю, а й танками, зенітками та іншою важкою зброєю, вважають експерти. Стояти винятково на лінії розмежування і гарантувати, що жодна сторона не дістане одна одну зброєю. Усе це має бути прописано в мандаті, щоби миротворчий контингент при першому пострілі не залишив своїх позицій. І щоби не повторилася жахлива історія 1995 року.

"Коли нідерландські миротворці так само залишили населений пункт Сребряниці і там було вчинений до російсько-української війни найбільший геноцид часів Другої світової. Тому що вони просто-напросто вийшли, тільки українці змогли населений пункт Жепа, 86 наших миротворців, евакуювати цих людей. Серед наших союзників є позитивні тенденції. Ну, по-перше, висловили готовність декілька країн надіслати своїх миротворців. Це Франція, Британія, держави Балтії і Італія", - каже військовий експерт Дмитро Жмайло.

Напередодні, президент Зеленський заявив, що ідея розгортання європейського миротворчого контингенту в Україні все ще на стадії обговорення, але уточнив - ця місія не може бути єдиною гарантією безпеки.

"На перше місце ми висуваємо питання членства в НАТО, на що досі упираються американці і частина європейців. Ми говоримо, окей, якщо не НАТО, то мають бути якісь інші дієві механізми, які працюють, наприклад, для союзників США поза НАТО, Як для Південної Кореї, як для Японії, як для Тайваню, як для Ізраїлю. Чому можна бити "Томагавками" по єменських хуситах і прикривати небо над Ізраїлем, і чого це все те саме в питаннях оборони не можна робити в Україні", - каже Дмитро Жмайло.