НАБУ в пошуках Комарницького: спортивна риболовля замість реального розслідування?

Офіційні повідомлення на сайтах НАБУ заявляють, що Комарницький знаходиться в розшуку, однак його адвокат, Тетяна Гончарюк, стверджує, що її клієнт не отримав ні звинувачень, ні процесуальних документів. В той час, як у публічній площині продовжується імітація «активної боротьби з корупцією», сам Комарницький, за словами адвоката, не був викликаний до правоохоронних органів і не отримав повідомлень про розшук.

Адвокат кілька разів зверталася до детектива НАБУ Володимира Уразовського з запитами по справі, але на її питання не було дано чіткої відповіді. Більше того, їй було повідомлено, що її повноваження вже додано до матеріалів справи, а слідчі зобов’язалися повідомити про будь-які процесуальні дії щодо Комарницького. Однак, на момент звернення, адвокат не отримала жодного офіційного виклику.

Складно не помітити, що протягом багатьох років Денис Комарницький фігурує в ряді великих корупційних схем, пов’язаних з незаконним заволодінням землею в Києві. Його ім’я згадується в контексті злочинної організації, яка під прикриттям владних структур займалася маніпуляціями з земельними ділянками, підробляючи їх і використовуючи хабарі для забезпечення своєї діяльності. Ця схема принесла корупціонерам десятки мільйонів доларів, а сам Комарницький довгий час залишався поза зоною досяжності правосуддя. Однак НАБУ та САП, як здається, не поспішали розпочати розслідування, поки політична ситуація не потребувала дій. Весь цей період Комарницький продовжував контролювати величезні будівельні потоки та земельні питання в столиці.

Цей випадок викликає серйозні питання щодо реальних цілей НАБУ. Тоді як на пресконференції керівництва НАБУ стверджується, що Комарницький «в розшуку», адвокат підтверджує, що все це більше схоже на гру в «спортивну риболовлю» – імітацію боротьби з корупцією без реальних кроків для припинення злочинної діяльності.

Саме так, ймовірно, працює НАБУ у своєму поточному розслідуванні: на публіці створюється видимість активних дій, тоді як на практиці жодної реальної роботи не ведеться. А в тому, що розслідування активізувалося тільки коли Комарницький та його зв’язки з Києвом стали незручними для влади, багато хто бачить явне свідчення політичної мотивації. Це не боротьба з корупцією, це політична розправа під прикриттям законності.

Такі дії НАБУ – далекі від того, що можна було б назвати реальною боротьбою з корупцією. Замість того, щоб займатися важливими справами, які справді загрожують державі, НАБУ, по суті, займається імітацією роботи. Варто зауважити, що порушення процесуальних норм, на яких намагається збудувати своє розслідування НАБУ, можуть призвести до того, що справу Комарницького просто розвалять у суді. І ці порушення, ймовірно, здійснюються навмисно, з метою створення видимості активної боротьби з корупцією, в той час як реальна мета – політична маніпуляція.

Тим часом, Денис Комарницький почав активний захист. У ряді ЗМІ з’явилися однотипні статті, що стверджують його невинуватість. Крім того, кілька блогерів опублікували практично ідентичні матеріали, в яких стверджується, що під час попередніх обшуків у Комарницького в 2019 році НАБУ вилучило записи з ресторану Coin, де нібито обговорювалися механізми фінансування пропрезидентської фракції «Слуга Народу». У цих матеріалах йдеться про те, що якщо не залишити в спокої таку «поважну людину», як Комарницький, то незабаром може розгорітися великий скандал, що торкнеться багатьох високопосадовців.