“Русскій мір” в Африці. Залишки ПВК “Вагнер” у ЦАР перетворилися на звичайних бандитів, вони грабують і тероризують населення

17 січня 2023 року, одразу після полудня, 35-річному Привату Дамабакізі зателефонував його брат Елвін. Приват і його дружина в цей час працювали на своєму полі в крихітному селі в Центральноафриканській Республіці недалеко від кордону з Камеруном.

За словами Елвіна, семеро озброєних людей у камуфляжній формі щойно під’їхали на пікапах до будинку Дамабакізі в Буарі, місті приблизно за 7 км від поля: вони шукали Дамабакізі. За словами чоловіка, це були росіяни: чоловіки були білошкірими, у балаклавах і погано говорили французькою, основною мовою в Центральноафриканській Республіці, розповів Елвін в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, росіяни були звичайним явищем у цьому районі.

“Я хвилювався. Я подзвонив йому і запитав, що він зробив такого, що росіяни приїхали сюди, – сказав Елвін в інтерв’ю Радіо Свобода. – Ці люди – погані люди”.

Дамабакізі сказав Елвіну не турбуватися і сказав, що сам скоро під’їде до будинку. Елвін запропонував йому замість цього піти в поліцію.

Коли Дамабакізі під’їхав, росіяни схопили його і кинули в одну зі своїх машин. Вони почали бити його прикладами гвинтівок і кололи багнетами, розповідає Елвін. Дружина Дамабакізі Неллі плакала, коли вони поїхали і забрали її чоловіка.

Наступного дня, за словами Елвіна, після його численних відчайдушних дзвінків до місцевих органів влади прокурори повідомили йому, що Дамабакізі обвинувачують у скуповуванні предметів (імовірно, радіопередавачів), вкрадених з довколишньої військової бази, яку використовують російські найманці.

Елвін і Неллі більше ніколи не бачили Дамабакізі. Вони не знають, де його тіло, і вважають, що його катували перед смертю.

“Говорячи з вами, я боюся, – сказав Елвін в інтерв’ю Радіо Свобода, коли розповідав про російських найманців у листопаді минулого року. – Я не знаю, що може трапитися зі мною завтра або післязавтра”.

****

Те, що сталося з Дамабакізі, – лише один із численних інцидентів, пов’язаних із російськими найманцями в Центральноафриканській Республіці (ЦАР).

Про те, що на північному сході ЦАР перебувають найманці ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, вперше у квітні 2018 року розповіли розслідувачі Conflict Intelligence Team. Невдовзі, влітку 2018 року, у ЦАР було вбито російських журналістів Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва і Кирила Радченка, які приїхали туди знімати фільм про найманців ПВК “Вагнер” для “Центру управління розслідувань”.

МЗС РФ і Слідчий комітет Росії продовжують заперечувати, що до цього злочину причетні самі найманці, яких розслідують, і наполягають, що журналістів нібито вбили заради пограбування жителі ЦАР або прилеглих країн.

Група Вагнера офіційно припинила своє існування після заколоту, який був організований Пригожиним у Росії влітку 2023 року: тоді його підрозділи пішли на Москву з тренувального табору в “ДНР” і зуміли захопити Ростов. Незабаром після цього, на початку серпня, Пригожин загинув в авіакатастрофі: джерела в російських і західних спецслужбах вважають, що його вбивство, ймовірно, ініціював глава Ради безпеки Росії Микола Патрушев.

За припущеннями цих джерел, під крило бізнес-джета Пригожина, на якому він летів у Петербург, у московському аеропорту заклали бомбу, яка вибухнула, коли літак піднявся в повітря. На борту перебували 10 осіб, зокрема командир ПВК “Вагнер” Дмитро Уткін. Усі вони загинули.

Незабаром після смерті Пригожина збройні підрозділи “ПВК Вагнер” в Україні та в Сирії були в основному розділені та включені до складу Міністерства оборони Росії та інших російських відомств. Але прибутковий бізнес Пригожина в Африці продовжує працювати, особливо в ЦАР. Там він приносить сотні мільйонів доларів завдяки видобутку алмазів і золота, заготівлі лісу, торгівлі зброєю та іншим джерелам.

Офіційно російських найманців найняли для гарантування безпеки президента і вищих посадових осіб Центральноафриканської Республіки. Після перемоги на президентських виборах 2015 року Туадеру переобрали на цей пост у грудні 2020 року. Супернику Туадери Франсуа Бозізу на останніх виборах було заборонено балотуватися – з причин, які деякі спостерігачі назвали сумнівними.

Після смерті Пригожина, за даними розслідування російської служби Радіо Свобода і проєкту All Eyes On Wagner, новим куратором російських найманців у ЦАР став дипломат Денис Павлов. Раніше він працював у російських місіях при ЮНЕСКО, ООН і ЄС у Парижі, Женеві та Брюсселі, але люди, які знали його в європейських дипломатичних колах, вважають, що Павлов був пов’язаний із російською Службою зовнішньої розвідки (СЗР) та з ФСБ.

Останніми роками перейменовані підрозділи-наступники “Вагнера” в ЦАР перетворилися на воєнізовані поліцейські формування. Як встановили розслідувачі Радіо Свобода, вони часто діють поза законом і безкарно скоюють злочини.

“У ЦАР “Вагнер” довів до досконалості схему захоплення держави, підтримуючи криміналізовану державу, захоплену президентом Центральноафриканської Республіки та його найближчим оточенням, накопичуючи військову міць, забезпечуючи собі доступ до дорогоцінних мінералів та займаючись їхнім пограбуванням, а також пригнічуючи населення за допомогою терору”, – говориться у звіті за 2023 рік The Sentry, американської неурядової дослідницької організації, співзасновником якої є актор Джордж Клуні.

****

Люди, які стали жертвами російських найманців у ЦАР, кажуть, що вони вселили в місцеве населення страх.

“Уявіть, яка [маленька] у вас влада, коли люди приходять зі зброєю і не розмовляють вашою мовою, – розповів в інтерв’ю житель ЦАР, який попросив не називати його справжнього імені. – Я що, повинен просто чекати, поки вони повернуться? Хто знає, що трапиться, якщо вони повернуться?”

Співрозмовник Радіо Свобода – власник магазину в селі Мбаїкі, розташованому за дві години їзди на південний захід від столиці Бангі. Він розповів, що його магазин був розграбований і пограбований “білими хлопцями з татуюваннями і в масках”, які говорили російською.

Чоловік розповів, що вранці 9 серпня 2024 року він працював у своєму магазині, коли помітив два пікапи і кілька мотоциклів, які з ревом в’їжджали в місто. Група озброєних до зубів чоловіків почала вигукувати накази місцевим чоловікам і хлопчикам, вимагаючи від них пред’явити посвідчення особи.

Деякі з військових, мабуть, були військовослужбовцями Центральноафриканських збройних сил, відомих під абревіатурою FACA. Вони побили співрозмовника “Радіо Свобода” і деяких інших чоловіків своєю зброєю, вимагаючи, щоб ті повідомили, чи є у них зброя, і якщо так, то де.

За словами власника магазину, за військовими FACA слідували “білі хлопці з татуюваннями та в масках”, які говорили російською. Вони увірвалися в його магазин і наповнили свої автомобілі краденим: “Вони забрали взуття, намети, плити для приготування їжі, рис, рослинну олію і навіть ветеринарні препарати. Вони спустошили мій магазин”, – підкреслює господар.

Потім колона попрямувала в інше село, де військові продовжили грабувати магазини, також вимагаючи у місцевих чоловіків пред’явити посвідчення особи. Співрозмовник Радіо Свобода розповів, що його двоюрідного брата, який намагався втекти, застрелили і кинули у вантажівку – з групою інших чоловіків.

Далі, за його словами, російські найманці від’їхали на вантажівці приблизно на 2 км від села, а потім перерізали його двоюрідному братові горло.

“Вони залишили його недалеко від головної дороги, приблизно за 10 хвилин ходьби в кущах, а потім обв’язали його живіт мотузкою і повісили на найближчому дереві”, – розповів він. Через деякий час чоловік та інші жителі села знайшли тіло на дереві: вони зрізали його, а потім поховали.

“За межами столиці страждає безліч людей, і ніхто, схоже, не знає про це, – сказав власник магазину Радіо Свобода. – Це мій випадок, але це також випадок багатьох інших людей у різних місцях і регіонах”.

Ігор Нгайссе, ще один мешканець ЦАР, розповів, що в грудні 2020 року його тітку Альбертіну застрелили російські солдати. Він припускає, що це сталося через те, що вона стала свідком перестрілки найманців із повстанцями.

За його словами, 25 січня 2021 року він перебував у своєму будинку в Сібуті, селі на північ від Бангі, коли раптово почув постріли зовні. Чоловік зачекав, поки стрілянина стихла, потім визирнув зі своєї кімнати й побачив, як коридором іде російський солдат. Ігор розповів, що вибіг із будівлі, потім почув, як солдат почав стріляти з гвинтівки в кожну кімнату, а потім обстріляв головну вітальню.

Нгайссе розповів, що його 25-річна молодша сестра сховалася в будинку: вона була сильно налякана, але залишилася неушкодженою.

Після інциденту, який висвітлювали місцеві ЗМІ, Нгаіссе звернувся по допомогу до місцевого комісара поліції. Потім, за його словами, він зустрівся з людиною, яка, судячи з усього, була старшим російським офіцером. Військовий запропонував йому 5000 центральноафриканських франків (близько $8), які, як виявилося, були просто дріб’язком у його кишені. Ображений Нгаіссе відмовився від грошей.

“Якщо мені доведеться скаржитися, кому я маю це робити? – сказав він Радіо Свобода – Я не знаю, що відбувається в цій країні!”

****

“Кількість жертв порушень прав людини групою Вагнера продовжує зростати, – повідомила в текстовому повідомленні Радіо Свобода Олена Апарак, яка раніше очолювала робочу групу ООН щодо найманців. – [На жаль] немає скоординованих розслідувань і [немає] ефективної відповідальності”.

Експерти з ЦАР зазначають, що російські солдати прославилися жорстокістю під час залякування людей у ЦАР – навіть тих, кого вони самі навчили.

Один із таких людей – Хосе Бефіою. Він був завербований урядовими військами і навчений солдатами “Вагнера” для командування місцевим підрозділом загальнонаціонального ополчення, відомого як “Антибалака”.

Бефіо, який, за даними спостерігачів ООН, раніше був замішаний у насильницьких злочинах, пізніше відмовився від підтримки уряду ЦАР і його російських союзників. Він виступив проти деяких злочинів, які російські солдати скоїли в його регіоні, повідомили Радіо Свобода його дядько Башир Ітуманджі і дві його дружини. За це він позбувся життя.

Вранці 23 липня 2024 року, коли Бефіо спав у своєму будинку в місті Бука, до нього увірвалися російські солдати: вони викрали Бефіо і його близького помічника.

Дядько Бефіо сказав, що він та інші родичі прокинулися рано вранці від звуків пострілів і вибухів. Коли все закінчилося на світанку, він поїхав на місцевий бавовноочисний завод, де була стрілянина. Там він знайшов тіла Бефіо і викраденого помічника. За словами Ітуманджі, російські найманці обезголовили їх і поміняли чоловікам голови, поклавши голову Бефіо в руки помічника, і навпаки. Фотографії тіл широко поширилися по всій ЦАР, місія спостерігачів ООН також зафіксувала інцидент.

Очевидці, які вже були на місці, повідомили Ітуманджі, що відповідальність за цей злочин несуть саме російські солдати.

“Ми внесли його тіло всередину і повернули його голову на місце, а також голову його товариша, – розповів дядько вбитого. – Ми обмили тіла перед тим, як їх поховати”.

Ітуманджі розповів також, що солдати викрали трьох маленьких дітей Бефіо і тримали їх у себе протягом кількох днів. Коли їх повернули родині, у всіх трьох дітей були вирвані зуби.

Знеголовлення Бефіо було частиною серії звірств і публічних страт у ЦАР, скоєних як російськими солдатами, так і FACA, заявив Шарль Буссель, експерт з країни з Міжнародної кризової групи, аналітичного центру, що базується в Бельгії.

“Терор використовується як зброя, тому що у “Вагнера” і FACA може не вистачити сил, щоб бути присутнім скрізь на місцях, – сказав Буссель Радіо Свобода. – Вони використовують страх, який може бути ефективним способом змусити людей розповідати інформацію і продавати її “росіянам”.

За його словами, обезголовлення Бефіо і поширені потім фотографії його тіла, ймовірно, також послужили попередженням жителям країни.

“Це може бути посланням іншим польовим командирам, способом втихомирити країну, – сказав Буссель. – Можливо, це було послання: якщо ви порушите свої обіцянки “Вагнеру”, ось що на вас чекає”.

****

Коли найманці “ПВК Вагнера” вперше прибули до ЦАР у 2018 році, вони прибули нібито для навчально-тренувальної місії та надання послуг безпеки уряду Туадери. “Вагнер” зареєстрував у ЦАР компанію під назвою Sewa Security Services, яка мала виконувати функції місцевого органу, що курує російських бійців у країні. Більші сили колишніх бійців “Вагнера” пізніше були зареєстровані Міністерством оборони Росії під назвою “Африканський корпус”.

За деякими оцінками, на піку присутності Вагнера могло бути розгорнуто до 2300 бійців. Зовсім нещодавно, у вересні, колишній командувач штурмовою групою Вагнера був призначений головним радником Туадери з безпеки.

Багато хто віддає належне російським військам, завдяки яким у ЦАР було припинено багаторічний релігійно-етнічний конфлікт, ускладнений боротьбою за контроль над багатствами країни.

Однак після появи в країні російських найманців активісти, репортери та експерти, і навіть Організація Об’єднаних Націй, накопичили безліч доказів, що вказують на їхні злочини – вбивства, тортури, страти, викрадення, зґвалтування, крадіжки.

Повідомлення про тортури, які використовують російські найманці в ЦАР, також множаться. Як виявила група моніторингу ООН, один із поширених методів полягає в підключенні геніталій людини до електричних дротів, а потім в ураженні електричним струмом. Саме такі тортури російські військові та співробітники спецслужб і поліції часто використовують у Росії, зокрема щодо українських військовополонених.

У 2021 році коаліція повстанських угруповань здійснила невдалий переворот проти Туадери після спірних президентських виборів. Війська Вагнера допомогли урядовим силам відбити спробу спроби перевороту. Після цього посол Росії в країні Володимир Титоренко заявив, що “російські солдати залишаться доти, доки [опозиційних] повстанців і бандитів зі збройних угруповань не буде повністю знищено”.

“Внесок російських сил у поліпшення ситуації з безпекою контрастує із засудженням порушень прав людини, які вони вчиняють”, – окремо заявив призначений ООН чиновник Яо Агбетсе в доповіді за серпень 2022 року. За його словами, свідчення очевидців вказують на “неприборкану жорстокість” з боку російських сил.

Незважаючи на вагомі докази, зібрані правозахисниками та експертами ООН, російські офіційні особи в Москві і Бангі неодноразово заперечували звинувачення, що росіяни скоюють злочини в ЦАР.

“Російські військові радники не могли брати участь і не брали участі у вбивствах і грабежах. Це чергова брехня”, – заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на доповідь ООН про стан справ у ЦАР за 2021 рік.

Радіо Свобода запросило коментар у МЗС ЦАР щодо повідомлень про російські злочини, але відповіді від відомства не отримало. Представник офісу Туадери також відмовився відповідати на запитання, заявивши: “Співпраця з Росією чудова, і цей [факт] турбує західників, які хочуть демонізувати Центральноафриканську Республіку”.

Автори: Жан Фернан Коена, Майк Екель, Майя Живанович

Джерело: Розслідування Радіо Свобода