/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2Fa8ecc28ce377f00c38f819c3c21be07d.jpg)
У Румунії праві рвуться до влади. Чи стабілізує ситуацію відставка президента
10 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив про свою відставку. А вже 11 лютого Конституційний суд призначив тимчасово виконуючим обов'язки президента Іліє Боложана, котрий до цього очолював Сенат. Боложан належить до Національної ліберальної партії. У рішенні КС країни особливо наголошується, що віднині й до виборів посада президента є вакантною.Однак це не применшило резонансу: Румунія вдруге за останні три місяці створює політичний прецедент.Першим прецедентом стало скасування результатів першого туру президентських виборів, котрий відбувся наприкінці листопада 2024 року. У лідери несподівано для всіх, усупереч опитуванням та екзитполам, вирвався незалежний кандидат Колін Джеорджеску. Тоді Gazeta.ua аналізувала перебіг і підсумки голосування. Джеорджеску мав зв'язок з ультраправим "Альянсом за об'єднання румунів", від якого балотувався досвідчений політик Джорджіу Сіміон. Саме Сіміону пророкували вихід у другий тур. Обидва політики - євроскептики. У другий тур також виходила єврооптимістка Елена Ласконі, лідерка "Союзу порятунку румунів", котра видавалася слабшою конкуренткою.Президент Клаус Йоганнес із посиланням на правоохоронців звинуватив Джеорджеску в тому, що його кампанію фінансувала і підтримувала Росія. На підставі цих даних Конституційний суд країни скасував перший тур президентських виборів, хоча до того, за скаргою одного з кандидатів, не знайшов суттєвих порушень у перерахунку голосів.Рішення КС Румунії стало шоком - такого у Європі ще ніхто не робив. Верховному суду країни довелося пролонгувати повноваження президента, котрі спливали 21 грудня 2024 року, до нової дати нових виборів - 8 травня 2025 року.На щастя, це не завадило румунам обрати на початку грудня 2024 року новий парламент. Три праві й ультраправі партії здобули у ньому 35% мандатів. Натомість лівим і правоцентристам з угорцями (соціал-демократи, Національна ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії) вдалося сформувати коаліційний уряд на чолі з прем'єром Марчелом Чолаку. Ультраправі перейшли в опозицію і - посилили агітаційну кампанію.Вони вивели людей на вулиці Бухареста з вимогою провести другий тур президентських виборів якомога швидше та оголосити імпічмент президенту Йоганнісу. Той у відповідь і зрікся посади заради попередження хаосу. Але попередив - розпочинається гра без правил, "гра на ураження, бо з цього моменту ніхто не виграє, бо програють усі".Таким чином, Румунія опинилась у політичному глухому куті. Нагадаємо, вибори були скасовані через сумніви у перемозі Коліна Джеорджеску. Президент Йоганнес із посиланням на дані розвідки звинуватив Росію у втручанні у перегони. Зокрема, йшлося про відеоролики в Tik-Tok, інших соцмережах, про значні фінансові вливання. Нові вибори мають відбутися 4 травня 2025 року.Але ультраправі партії не погоджуються з цим.По-перше, Конституційний суд спершу не вгледів порушень під час голосування на першому турі президентських виборів. Скасування результатів і нові вибори - друге рішення, базоване на засекречених даних розвідки, представлених Йоганнесом.По-друге, хоча повноваження Йоганніса пролонгував Верховний суд, це не звільнило його від підозри у корупції, яку закидають опоненти.На цьому три ультраправі партії й зіграли.Джеорджеску залишається лідером соцопитувань, його підтримка складає більш ніж 40%. Нині він жваво приєднався до бойкоту іноземних супермаркетів, котрий охопив країни Південно-Східної Європи (Хорватію, Сербію, Чорногорію, Боснію та Герцеговину) із січня 2025 року. Оскільки Йоганніс пішов з посади, ультраправі можуть знову порушити питання про законність скасування першого туру виборів. Завдяки масовим акціям Колін Джеорджеску ще зберігає популярність, а отже - і шанси на перемогу у перегонах. Але час працює проти нього, тому опозиція напевне спробує або скасувати повторні вибори, щоб провести другий тур перегонів, або призначити їх раніше травня 2025 року.Та ультраправі зазнали болючого удару - 11 лютого румунська прокуратура почала розслідування щодо керівника передвиборчої кампанії Джеорджеску, Раду Паллі. Про це повідомив сам екскандидат у президенти. Джеорджеску миттєво назвав їхні дії політично мотивованими і зажадав "покласти край цьому насиллю".Про серйозність ситуації свідчить коментар колишнього посла США у Румунії Марка Гітенштейна. Він зазначив, що докази втручання російських спецслужб у румунські вибори є суттєвими.Реакція уряду Румунії на бойкот супермаркетів також є блискавичною. Міністр сільського господарства країни Флорін Барбу пояснив, що це завдасть удару насамперед по румунських фермерах, оскільки їм ніде буде продавати свою продукцію. Натомість Джеорджеску звинуватив іноземних ритейлерів у тому, що вони знищують робочі місця і накручують ціни.Є ще один важливий момент. Політичний контрнаступ ультраправих у Румунії майже збігся у часі з самітом правих сил "Патріоти Європи" у Мадриді (Іспанія), який відбувся 8 лютого 2025 року. "Зірками" зібрання стали угорський прем'єр Віктор Орбан і французька політикиня Марін Ле Пен. Вони акцентували на блискучих перспективах європейських консерваторів через прихід до влади у США Дональда Трампа. "Це шанс Європи змінити курс", - заявила Ле Пен. "Учора ми були єретики, а нині ми більшість", - похвалився Орбан.Водночас саміт зафіксував і розкол європейських правил сил, оскільки потужна італійська консервативна партія "Брати Італії", німецька "Альтернатива для Німеччини" і польська "Право і справедливість" проігнорували його.І це може бути поразка Віктора Орбана, котрий прагне вести з Дональдом Трампом діалог від усіх європейських консерваторів. Румунія здатна додати ваги саме його ультрас. Через погляди Орбана і Джеорджеску виграти може Росія. Екскандидат у президенти Румунії недавно назвав Україну несправжньою державою. Тому нас румунські президентські вибори стосуються напряму.Для румунських ультраправих нічого не змінилося: вони не змогли здобути більшість голосів на парламентських виборах, тому спробують відігратися на президентських. Своїм демаршем Йоганніс вибив у них з-під ніг перспективну тему, стверджує журналіст Раду Осіпов в ефірі молдавського телеканалу. 11 лютого у парламенті мали відбутися дебати щодо імпічменту Йоганніса, але політик встиг раніше, нагадав він, але це не знімає питання зростаючого дефіциту держбюджету. "Головне - вдалося сформувати уряд (без ультраправих. – Gazeta.ua), тому місію можна вважати виконаною, - зазначив Осіпов. - Далі чекаємо виборів. Зазначу, що і Джорджеску, і Ласконі вважають себе переможцями першого туру".Але у майбутніх перегонів є ще одна інтрига. Коліна Джеорджеску можуть не допустити до участі в них. У Румунії тим часом ширяться думки про зв'язок між новою базою НАТО в країні і переносом президентських виборів.Для України важливою є орієнтація румунського уряду. Водночас новий румунський президент здатен призупинити, загальмувати, а то й скасувати ініціативи про допомогу Україні. Наразі зрозуміло одне: Румунія вступає у нову фазу політичної турбулентності, на котрій цілком може зіграти Кремль.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони