Українські манкурти. Як колишній українець Ігор Лопатьонок просуває антиукраїнську повістку в Голлівуді

Ім'я київського «режисера і продюсера» Ігоря Лопатьонка відоме в Україні хіба невеликому колу кіновиробників. Його пам'ятають з початку двотисячних, коли він зі своєю компанією взявся робити старі чорно-білі радянські фільми виробництва кіностудії ім. Довженка кольоровими. Так в 2009-му на телеекрани вийшла розмальована версія фільму Леоніда Бикова «В бій ідуть лише старі».

Невдовзі пан Лопатьонок виїхав з України в США і взявся підкорювати Голлівуд. Кіноспільнота випустила його з радарів і благополучно забула.

Наступний раз його ім'я спливло вже у прив'язці до оскароносного Олівера Стоуна. Історія замовчує, як і де познайомилися Льопатьонок з режисером «Волл-стріт», але з 2014 року їхні імена в публічному просторі пов'язані постійно.

Ось фото Лопатьонка разом із дружиною та Стоуном.

Злилися в екстазі ці люди на ґрунті двох пристрастей: любові до Путіна та грошей.

Олівер Стоун на момент доленосної зустрічі вже сформував маргінальні погляди, хоча ще й не остаточно злив свою репутацію. На початку двотисячних володар «Оскарів», «Золотих глобусів» та «Бафт» вже назнімав документалок про героїчне протистояння хижій Америці різних світових диктаторів. Від фільмів про Фіделя Кастро до панегіріка венесуельському вождю і приятелю Путіна та Каддафі Уго Чавесу. 

І тут пану Стоуну «підвезли» Лопатьонка. Саме після цієї події у світ виходить їхня спільна пропагандистська агітка «Україна у вогні». Це 2015 рік. Док розповідає «історію України» та історію зародження тут «нацизму». Головні спікери — Путін та Янукович. Головні тези: розстріли на Майдані — справа рук майданівців, Боїнг на Донбасі збили українські війська. Ну ви зрозуміли — весь набір.

За рік до цього Лопатьонок вже доклав своїх зусиль до іншої «документалки» під назвою «Бійня на Майдані» з тими самими посилами. З різницею в тім, що імена її творців були менш відомими, ніж Олівер Стоун. Тож за рік виходить «Україна у вогні», щоб «закріпити успіх».

Стрічку просуває ім'я Олівера Стоуна в титрах. А взаємній любові Лопатьонка з режисером «Природжених вбивць», «Александра», «Джона Ф. Кеннеді» більше нічого не стане на заваді. 

В 2019 році вони разом знову випускають чергову агітку. «В боротьбі за Україну». Серед «зірок» в кадрі, крім самого Олівера Стоуна, Віктор Медведчук, Оксана Марченко і, звісно, Віктор Янукович. Саме тоді, коли в Україні президентом збирається стати актор, у «творах» Лопатьонка колишній президент-втікач якраз сяє «в головних ролях». Така от рокировка.

Але очевидно, що з Медведчуком Лопатьонка поєднав не тільки фільм. З усієї подальшої діяльності (та і попередньої також) режисера і продюсера, який штампує конспірологічні агітки, так чи інакше стирчать вуха кума Путіна.

Не зайвим буде сказати, що Ігор Лопатьонок вже отримав американське громадянство, але антиукраїнська тематика виявилася настільки бездонною годівницею, що Батьківщину він вперто не погоджується забути. 

Олівера Стоуна, звісно, в цьому всьому значно більше цікавлять не стільки українські реалії, скільки конспірологічна теорія спланованості Революції Гідності в Білому Домі США. 

Але тут, як-то кажуть, зійшлися зірки на небі. Цей творчий тандем завзято відпрацьовує проросійський порядок денний вже більше 10 років. Між цими двома фільмами Олівер Стоун окремо встиг випустити свою значно більш відому поробку «Інтерв'ю з Путіним».

Щира нелюбов тепер вже двох американців до Америки (ще раз нагадаємо, що в Лопатьонка на цей момент вже є американське громадянство) і спільний захват від можливостей заробити на світових диктаторах приводять творчий «дует» до Казахстану. 

В 2021 році Лопатьонок зі Стоуном їдуть до Нурсултана Назарбаєва знімати оду мудрому керманичу.

«Казах: історія золотої людини»

Розслідувачі казахського видання «Власть» ще в 2022 році опублікували знайдену і підтверджену ними інформацію про те, що виробництво цього панегіріка оплатив сам Назарбаєв. І коштувало це йому 5 млн доларів. Для розуміння масштабу зазначимо, що такого штибу і розмаху виробництво документального фільму зазвичай за найвищих розцінок не коштує більше мільйона. А взагалі значно менше.

Отже, бізнес-модель зрозуміла. 

Наступним мав бути Александр Лукашенко.Перемовини про такий самий прославляючий фільм велися під час прем'єри «Казаха» в Мінську. Там же Лопатьонок розказав, що хоч і народився в Україні, але завжди вважав себе білорусом, адже його батьки саме звідти.

Здавалося б, білорус з американським громадянством знайшов золоту жилу — розводити диктаторів на бабло. То до чого тут Україна? Але очевидно, що саме українська тема годує пана Лопатьонка стабільніше за інші.

Не відходячи далеко від «станка», він ваяє черговий док про Україну. «Вічне сьогодення - Україна: 30 років Незалежності».

Тут знову основним лейтмотивом звучить теза про те, що Україна на 100% контролюється зі США (це ж було вже!). Новими «зірочками» в кадрі стають Ренат простигосподи Кузьмін (пам'ятаєте такого?), Анатолій Шарій (цього ніяк не вдається забути) і ще декілька персонажів колишнього українського політикуму (Олександр Мороз, Юрій Єхануров etc.).

А щоб не було сумнівів, хто замовив і хто проплатив, то ось вам аватарка Лопатьонка в ті часи у фейсбуці.

Ми ж розуміємо, які телеканали маються на увазі?

До речі, з початком повномасштабного вторгнення Ігор Лопатьонок заявив, що в нього не тільки американське громадянство, а ще й російське. Напевно, подарункове, за особливі заслуги. 

І цей паровоз не зупинити. Найсвіжий висер від розмальовника радянських фільмів «Ноутбук Хантера — реквієм за Україною». Док 2024 року від продюсера та режисера Ігоря Лопатьонка з «розслідуванням» щодо сина Джо Байдена і замішаності в цій історії українського політикуму. Ну просто двох зайців застрелити! Творча вдача, можна сказати.

Тим більше, що в паралельному виробництві у нього в продакшені був інший фільм — «Вся президентська рать: Конспірологія проти Трампа». Режисером глибокого кніксена перед на той момент кандидатом в предиденти США став вже не Олівер Стоун, а його син — Шон. Тож, Лопатьонок йому дістався буквально у спадок від батька. 

Звісно, там де конспірологія та американські хейтери Америки, там і Такер Карлсон. Він там віщає немало.

А щоб остаточно закільцювати всю цю «рать», нагадаю, що після тої минулорічної творчої співпраці старший Стоун до того самого Карлсона сходив на інтерв'ю. Ну як інтерв'ю — скоріше вони разом журяться, що бояться ядерної війни. І боятися почали з 2014 року, «коли українська штука трапилася».

Немає в цьому всьому нічого нового, але оскільки більшість з нас не взмозі відслідковувати все те лайно, яке ллється в різних куточках планети на реноме України, Антоніна за можливості вам збирає таку «політінформацію». Тим більше, що магічні слова «американський продюсер» в якийсь момент можуть втягти в якийсь черговий проєкт не надто уважних акторів або інших кіношників. Відмиватися буде боляче. Тому про всяк випадок майте на увазі.