В шаге от большой "таможенной войны": как Дональд Трамп начал разрушать мировую экономику

11 лютого президент США Дональд Трамп дав старт подіям, здатним призвести до повномасштабної торгової війни, наслідки якої можуть виявитися вкрай небажаними також для України.

В цей день на сайті Білого дому було опубліковане повідомлення про поновлення 25% мита на імпорт сталі та алюмінію.

Цей захід анонсовано як захист критично важливих сталеливарної та алюмінієвої промисловості Америки, які постраждали через "несправедливу торговельну практику" та глобальний демпінг на ринку сталі та алюмінію.

Причиною застосування мит названо масштабне субсидування виробництва цих товарів урядами інших країн.

Зазначимо, в Білому домі не уточнили, які саме країни здійснюють таке субсидування, і тим більше – не стали наводити аргументи, що підтверджують такі звинувачення.

Замість цього додаткові захисні мита застосовані до імпорту всіх без винятку країн.

Включаючи, звісно, й Україну.

Чи є це рішення Трампа таким, що відповідає міжнародним зобов’язанням Сполучених Штатів Америки?.

Варто нагадати: угоди Світової організації торгівлі (СОТ) встановлюють чіткі правила та процедури для захисту національних виробників від демпінгового, субсидованого чи зростаючого імпорту.

Зокрема, правила СОТ передбачають необхідність проведення антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань щодо тих країн та компаній, які порушують конкуренцію.

Розслідування тривають близько року, і зацікавлені сторони повинні мати право на захист власних інтересів в рамках спеціального процесу.

Але Вашингтон вирішив діяти в односторонньому порядку, посилаючись на власне законодавство та ігноруючи угоди СОТ, провокуючи інші країни застосовувати заходи у відповідь.

І це, серед іншого, змушує замислитись, чи зможе СОТ зберегти за собою статус майданчика для вирішення глобальних торгових суперечок? Особливо поки у Білому домі залишається Дональд Трамп.

Нові мита на алюміній і сталь нашкодять в першу чергу тим країнам, які були вилучені із-під дії заходів, застосованих у 2018 році, ще під час першої каденції Дональда Трампа.

Тобто найбільшого удару зазнають країни, які традиційно вважаються союзниками Сполучених Штатів Америки.

Це, зокрема, Аргентина, Австралія, Велика Британія, Бразилія, Канада, Японія, Мексика, Південна Корея, а також країни ЄС та Україна.

При цьому у повідомленні Білого дому зазначається, що надаючи цим країнам винятки, США ненавмисно створили лазівки, якими скористалися Китай та інші країни з надлишковими потужностями виробництва сталі та алюмінію, підриваючи тим самим мету цих винятків.

Проте, знов таки, жодних доказів та пропозицій, як усунути ці порушення, у Білому домі не стали озвучувати.

Немає сумніву, що.

такі мита матимуть негативний вплив на світову торгівлю та можуть розхитати торговельну систему СОТ.

Ймовірно, країни, що постраждають від підвищення мит на алюміній та сталь, застосовуватимуть заходи у відповідь та намагатимуться оскаржити рішення США в СОТ.

Зокрема, можна відстежити попередню реакцію Мексики, Канади та Китаю, які потрапили під дію мит на інші товари, що набули вже чинності на початку цього місяця.

Це рішення мотивоване іншою причиною, а саме боротьбою з нелегальною імміграцією, наркотрафіком (зокрема, фентанілом) та захистом національної безпеки США.

Як наслідок, Китай вважає, що застосовані мита введені на основі необґрунтованих і неправдивих звинувачень щодо Китаю.

Крім того, запроваджені додаткові 10% мита перевищують зв’язані ставки США у їхньому Розкладі поступок і зобов’язань за угодами СОТ.

Пекін вважає, що заходи, про які йдеться, не лише порушують правила СОТ, але є дискримінаційними та протекціоністськими.

У зв’язку з цим Китай ініціював консультації в рамках процедури урегулювання суперечок в рамках СОТ.

У своєму запиті він стверджує, що США порушують тарифні зобов’язання в СОТ та принцип режиму найбільшого сприяння, закріплений у Генеральній угоді з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року.

Варто очікувати подібного і від усіх інших країн, що потрапили під дію американських заходів.

Проте виникає питання, чи здатні механізми СОТ вплинути на Вашингтон?.

Згідно з процедурами вирішення торгових суперечок СОТ, сторони мають 60 днів на проведення консультацій з метою врегулювання спору.

І лише у випадку, якщо протягом цього періоду компромісу не буде досягнуто, країни, що постраждали, можуть вимагати створення арбітражної групи для вирішення суперечки.

Однак вже видно, що рішення, прийнятті в рамках процедур СОТ, залишаться лише в юридичній площині.

Бо Пекін, не дочекавшись рішення арбітрів, застосував заходи у відповідь.

Ймовірно, для полегшення переговорного процесу та небажання втрачати час.

Зокрема, Китай ввів 15% мита на вугілля і зріджений природний газ зі США, а також 10% мита на сиру нафту, сільськогосподарську техніку та автомобілі з великим об'ємом двигуна.

Таким чином, з одного боку, Пекін вдається до правових механізмів урегулювання торгового конфлікту, а з іншого – сам порушує угоди СОТ.

Аналогічним чином готові діяти й інші країни.

Зокрема, Канада оголосила про запровадження до 25% мит на американські товари у відповідь на рішення США.

Про плани вжити відповідних заходів заявили й Мексика та ЄС.

Попри те, що у країн є можливість приєднатись третьою стороною до справи, порушеної Китаєм, або ініціювати власну справу в СОТ, вони поки не поспішають скористатися цією можливістю та намагаються вирішити питання в двосторонньому порядку.

Саме тому майбутнє світової торгівлі повисле на волосині – якщо конфлікт не буде врегульований у короткостроковій перспективі, то може розгорнутись торгова війна, яка вплине на глобальні ланцюжки поставок і матиме наслідки для світової економіки.

Запровадження нових мит на алюміній і сталь набуває чинності 12 березня – тобто теоретично ще існує можливість їх уникнути.

Проте якщо цього не станеться, українські та європейські виробники сталі та алюмінію можуть зіткнутися зі зменшенням обсягів експорту до США через підвищення цін на їхню продукцію.

Це може призвести до перенасичення внутрішнього ринку: не вивезена до США продукція може залишитися на внутрішньому ринку, що матиме наслідком надлишок пропозиції та потенційне зниження цін, негативно впливаючи на прибутковість виробників.

Відбудеться ескалація торговельної напруженості: введення мит може спричинити подальше загострення торговельних відносин між ЄС та США, що вплине на інші сектори економіки.

Ймовірно, ЄС застосує мита до 50% у відповідь на американські товари та намагатиметься оскаржити дії США в СОТ.

Таким чином, введення Сполученими Штатами мит на імпорт сталі та алюмінію з ЄС може призвести до суттєвих економічних наслідків для європейських виробників та загострення торговельних відносин між двома економічними блоками.

І це – дуже поганий сценарій для України.

Хоча частка української сталі в імпорті США є мінімальною і не має суттєвого впливу на американських виробників, проте для України це становить значну частину експорту.

За даними Міністерства економіки України, металургійна продукція становила 57,9% від загального експорту України до США, що дорівнює $503,3 млн з $869,1 млн.

Основними експортними позиціями були: чавун, труби, прутки, дріт, металоконструкції.

Малоймовірно, що Україна буде застосувати заходи у відповідь чи звертатися до механізму урегулювання суперечок в СОТ проти США, враховуючи необхідність отримати військову та фінансову допомогу Вашингтона.

Крім того, односторонні мита США щодо імпорту інших товарів із Китаю, Мексики та Канади також можуть мати кілька непрямих наслідків як для Європейського Союзу, так і для України через взаємопов’язаний характер світової торгівлі – від збоїв у ланцюзі поставок і збільшення витрат до змін у динаміці світової торгівлі та посилення економічної невизначеності.

Ступінь цих впливів залежатиме від того, наскільки швидко глобальні ринки пристосуються, від реакції інших великих торговельних країн і політичних заходів, вжитих ЄС (і Україною також) для пом’якшення будь-яких негативних наслідків.

Таким чином, окрім війни, Україна матиме додаткові економічні проблеми та партнерів, які будуть сконцентровані на власних торгових проблемах і врегулюванні торгового конфлікту.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів.