За п'ять років українські виробники сталі заплатили до бюджетів 190 млрд грн – дослідження

За п'ять років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року, сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. При цьому 61% від усієї суми податків, сплачених металургами у 2024 році – це частка компанії «Метінвест». Але у разі зростання тарифів державних монополій бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства. Про це йдеться у дослідженні GMK Center. 

«За підсумками минулого року, відрахування до бюджетів усіх рівнів від компаній сталевої галузі зросли на 36% – до 32,4 млрд грн. Але внаслідок повномасштабної війни ця галузь постраждала найбільше від усіх інших галузей української економіки, і вже третій рік поспіль працює в умовах виживання», – йдеться у дослідженні.

Так, металурги втратили два найбільших комбінати і понад 40% виробництва сталі через окупацію Маріуполя, а вартість логістики на початку війни зросла у 4-5 разів. Наприкінці 2024 року було припинено видобуток високоякісного коксівного вугілля на «Шахтоуправлінні «Покровське», на частку якого припадало 66% внутрішнього ринку у 2024 році.

Крім того, підприємства галузі практично не мають можливості залучити зовнішнє фінансування з огляду на військові ризики, вказують аналітики.

«Металурги вже три роки працюють у збиток, і закладають у нинішньому році плани на незначне зростання. Але ці наміри можуть бути нівельовані збільшенням тарифів на передачу електроенергії на 30% з початку поточного року та ймовірною індексацією тарифів на залізничні вантажоперевезення на 37%. Підвищення тарифів збільшує витрати метпідприємств, але вони самі не можуть автоматично їх закласти у ціну, оскільки продукція продається на експортних ринках за міжнародними цінами. Тому вони можуть скоротити виробництво або зовсім зупинитися. Коли підприємство простоює, держбюджет не отримує податкові надходження, без доходу залишаться і природні монополії, які мріють підвищити тарифи», – підкреслили аналітики.

Зростання тарифів не може сприяти підвищенню економічної активності та поліпшенню конкурентних позицій на зовнішніх ринках, де сталева продукція українських компаній конкурує з такою самою продукцією, виробленою іншими компаніями, яким не доводиться долати негативні наслідки війни, наголосили у Центрі.

«У разі зупинки металургійних підприємств країна ризикує втратити не тільки джерело сировини для промисловості та оборонного сектору, а й надходження до державного та місцевих бюджетів, а також джерело власних ресурсів для відновлення країни після війни та подальшого розвитку економіки», – резюмували аналітики.

Як відомо, Україна минулого року посіла 20-те місце у рейтингу 71 країн-найбільших виробників сталі. Так, за вісім місяців 2024 року виробництво сталі в Україні зросло на 30,7% у річному вираженні – до 5,27 млн тонн.

Таким чином, нам вдалося повернути п'ять позицій – адже у 2022 році Україна посідала у рейтингу 25 місце. Крім того, зросли показники і в інших експортних промислових секторах України: за 10 місяців експорт залізної руди склав 27,9 млн т (+96% р./р.), на загальну суму $2,3 млрд. Експорт напівфабрикатів і металопрокату становив на $2,7 млрд (+18,2% р./р.).