![Битва за Куп'янськ: чому росіяни хочуть взяти місто і навіщо їм Харківщина](https://thumbor.my.ua/tdrt3m7iEXJcwydy4LVCEi1CDJU=/335x225/smart/filters:format(jpeg)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F90b8b4551a22a28d9c7b026f07d18ff0.jpg)
Битва за Куп'янськ: чому росіяни хочуть взяти місто і навіщо їм Харківщина
Зараз в інформаційному полі багато новин щодо ймовірних переговорів – заяви України, США і навіть країни-терориста. Остання (повністю відірвана від реальності) виставляє ультиматуми – вимагає повного контролю над Луганською, Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями, зокрема й тими територіями, які під контролем України, тобто Слов'янськом, Краматорськом, Запоріжжям і Херсоном.
Однак якщо дивитися на ситуацію на фронті, то там все дещо інакше. На жаль, абсолютна більшість Луганщини під контролем ворога. Росіяни просуваються на Донеччині й бої тривають під Покровськом. Однак після Покровського і Новопавлівського напрямків, що на Донеччині, зараз найгарячішим є Куп'янський на Харківщині.
Росіяни вже кілька разів намагалися знову захопити Куп'янськ. Хоч це їм не вдається, та ворог, на жаль, активно просувається в районі міста – на півночі форсував річку Оскіл і прорвався у Дворічну, на півдні – дійшов до Осколу в районі Колісниківки та Кругляківки.
Якою є ситуація на Куп'янському напрямку, які тактики там використовує ворог та навіщо росіянам Харківщина – розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.
Де тривають бої на Харківщині
Куп'янський напрямок – основний плацдарм боїв у Харківській області. Наприкінці 2024 року ця ділянка фронту була найскладнішою після Покровського, Курахівського та Времівського напрямків на Донеччині. За 17 днів у листопаді 2024 року ворог здійснив 223 атаки на позиції ЗСУ. І це показує, що після Донецької області другою за активністю ворожих штурмів є Харківська.
Однак, крім Куп'янського напрямку, є ще Харківський. 10 травня 2024 року російські війська прорвали кордон та почали наступ на два напрямки – Харків та Вовчанськ. На жаль, в останній окупантам вдалося зайти й зараз це місто повністю знищене, однак захопити його росіяни так і не змогли. Просування російських військ в напрямку Харкова було зупинене поблизу села Липці. Наприкінці 2024 року на цьому напрямку також відбувалася значна кількість бойових зіткнень.
Харківський напрямок / Карта DeepStateMAP
Та крім двох основних напрямків ще є село Сотницький Козачок неподалік міста Золочів. Росіяни не вперше захоплювали село і не один раз ЗСУ вибивали ворога звідти. З листопада 2024 року село знову в окупації, однак про подальші бої на цій ділянці та наступ ворога на інші населені пункти не йдеться.
Сотницький Козачок / Карта DeepStateMAP
Як росіяни роблять ставку на Куп'янськ
Сьогодні ми більше говоритимемо про Куп'янський напрямок, де досі ворог докладає чимало зусиль для просувань. Зараз ситуація там важка – як в районі Куп'янська, так і південніше.
Зараз російські війська дійшли до річки Оскіл у районі сіл Колісниківка та Кругляківка. Метою цього просування був вихід на берег річки та подальше розширення плацдарму на північ і на південь, аби повністю захопити лівобережжя. Найпершою метою цього просування чимало експертів та аналітиків називали прагнення вивільнити війська з Куп'янського напрямку для перекидання на інші ділянки. Однак цього не сталося.
У травні 2024 року ворог посилив штурмові дії в районі села Табаївка, яке часто ставало епіцентром бойових зіткнень, а також у сусідніх Кислівці та Крохмальному. Неабияк ускладнив ситуацію прорив ворога у Піщаному в липні 2024 року. Відтоді ворог посилив штурмові дії у західному напрямку і в листопаді дійшов до берега річки Оскіл. Відтоді ворог на цій ділянці працює на те, аби розширити плацдарм.
Як змінювалася ситуація на Куп'янському напрямку / Карта DeepStateMAP
Особливою ціллю для росіян є місто Куп'янськ, яке ще з моменту звільнення у вересні 2022 року є прифронтовим. Варто відзначити, що під час звільнення місто було цілим, однак постійні російські обстріли, які ведуться і досі, знищують його.
Довкола Куп'янська ситуація загострилася восени 2024 року, коли ворогу вдалося прорватися у Синьківці в напрямку Голубівки – останнього села, що розділяє лінію фронту та місто. А в середині листопада ворог настільки повірив у себе, що дві колони техніки увірвалися в Куп'янськ. Колони були знищені, а зачистка живої сили росіян у місті тривала ще близько тижня.
Прорив росіян у Куп'янськ / Карта DeepStateMAP
Відтоді усі ворожі спроби зайти у місто зазнають провалу, хоч і росіяни майже на північно-східних околицях Куп'янська. Однак загарбники продовжують постійні обстріли населеного пункту.
У листопаді 2024 року ворог також форсував річку Оскіл північніше Куп'янська і зайшов у село Новомлинськ. Хоч спершу Сили оборони вибили росіян звідти, ті продовжили спроби й таки окупували село. Також ворог прорвався у Дворічну та Западне, тому бої там тривають і досі.
Що зараз відбувається на Куп'янському напрямку
Бої на Куп'янському напрямку не вщухають. Андрій Рубцов, начальник відділення комунікацій 116-ї окремої механізованої бригади у коментарі 24 Каналу зазначив, що ворог постійно намагається просунутися. Іноді для цього залучають більше сил, іноді менше, проте штурмові дії відбуваються постійно. Для атак росіяни використовують малі штурмові групи.
Ворог постійно намагається шукати слабкі місця в обороні та, відповідно, штурмувати позиції наших захисників. Зазвичай це відбувається такими невеликими піхотними групами. Але наша героїчна піхота, яка тягне на собі такий найскладніший тягар цієї війни, артилеристи, мінометники, танкісти, оператори БпЛА – працюють на те, щоб не дати ворогу досягнути тих цілей, які він собі поставив,
– наголошує Рубцов.
У бригаді також відзначають, що раніше ворог вдавався до тактики механізованих штурмів, використовуючи значну кількість бронетехніки, проте після серії невдач, а саме знищення колон техніки українськими захисниками, від цієї тактики росіяни відмовилися.
Росіяни постійно залучають нових бійців, намагаються покрити власні втрати. Конкретну цифру залученої ворожої живої сили у бригаді не називають, оскільки ця цифра постійно змінна. Однак незмінне одне – ворог у живій силі все ще має перевагу.
Зверніть увагу! Підтримати бійців 116-ї бригади на Куп'янському напрямку можна донатом на збір на "Гнів з небес" для Чорного Крила – підрозділу безпілотних авіаційних комплексів. Ціль збору – 900 000 гривень. Долучитися до збору просто – варто лише обрати зручний спосіб для донату:
на монобанку;
на карту 5375 4112 0015 5815.
Навіщо росіянам Харківська область
Поки інформаційний простір наповнений заявами про можливі переговори щодо мирного врегулювання, з боку Росії звучать претензії на АР Крим та 4 українські області – Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську. На основі своїх "псевдореферендумів" росіяни вимагають визнати їхній повний контроль над цими регіонами. Зокрема й населені пункти, які не окуповані – Запоріжжя, Гуляйполе, Оріхів, Вільнянськ, Херсон, Берислав, Краматорськ, Слов'янськ, Покровськ, Костянтинівка та інші.
Однак ніколи мова не йде про Харківщину, то ж виникає питання – чому росіяни докладають там чи не найбільше зусиль після Донеччини, аби захопити нові території? Тобто є ситуація, де росіяни марять про захоплення Запоріжжя, але штурмують околиці Куп'янська.
Пояснень два. Перше – Харківщина для росіян зараз як для України Курщина. Тобто це такий собі плацдарм для сковування певної частини військ через необхідність залучати їх саме там. А також інструмент для маніпуляції у можливих перемовинах, мовляв, "погодитеся на це і ми відійдемо від Куп'янська та Вовчанська".
А друге пояснення куди прозаїчніше. Андрій Рубцов зауважує, що попри всі заяви Кремля, їхні апетити не обмежуються 4 українськими областями, вони прагнуть повного захоплення та знищення України.
Вони не обмежаться кількома областями, якщо говорити про глобальну мету, а вона полягає у повному захопленні України й знищенні нас як нації. Якщо згадати початок повномасштабного вторгнення, вони намагалися захопити Київ, але тільки завдяки нашим героїчним воїнам їм цього не вдалося,
– зазначає Рубцов.
Росію виснажує та війна, яка триває зараз. Тому ворог і не проти отримати можливість "зупинитися", але водночас отримати те, що можна видати як "перемогу". Росіяни забули, як пропаганда кричала про швидке падіння Києва і тепер вони вірять, що ціль війни – контроль над 4 областями, які вони собі вписали в конституцію.
Та наміри росіян захопити Куп'янськ показують, що вони прагнуть тільки повного контролю над Україною. І мир їм не потрібен, хіба що як пауза перед новим вторгненням. Росія десятки років готувала підґрунтя для того, аби повернути Україну у "ведмежі обійми" і готова продовжувати робити для цього усе.