Хліб з маслом, як елемент розкоші. Чому зростають ціни на продукти в Україні і що буде навесні

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024-го становила 1,2%, а якщо взяти аналогічний період минулого року, то 12,9%. Так само зросли і споживчі ціни в Україні. Водночас такий показник у Державній службі статистики називають помітно нижчим, ніж у грудні (1,4%) і листопаді (1,9%) 2024 року. Здорожчання продуктів в Україні прискорюється із темпом інфляції. Що впливає на ціни та чи зупиниться їх зростання, дослідив Фокус.

Як зросли ціни в Україні на початку року

За даними Держстату, на споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,2%. В минулому місяці підвищилась вартість овочів, соняшникової олії, хліба, масла, продуктів переробки зернових, м’яса та м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, фруктів, риби. Найбільше подорожчали овочі — на 5,5% за місяць. Якщо порівняти з січнем 2024 року, то овочі зросли в ціні на 33,9%. Загалом річні дані зміни індексу цін вказують на те, що найбільше за рік в Україні подорожчали масло, олія, овочі та хліб.

Як змінились офіційні ціни на продукти харчування за рік*

*Джерело: Держстат, індекс цін в січні 2025 року до індексу цін в січні 2024 року

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що зростання цін, зокрема на молочну продукцію триватиме.

"Зараз ми маємо ріст цін. В січні були свята — перед святами спостерігається збільшення попиту, зокрема, і на жири тваринного походження. Як наслідок, в січні зростання цін було вище. Але це не значить, що ціни зупиняться і розпочнеться відкат", — пояснює експерт.

Також він відзначає підвищення цін на молоко-сировину, що впливає на вартість продуктів цієї групи.

"В Україні достатньо великий обсяг молоко-сировини виробляється у господарствах населення. Проте люди сьогодні різко зменшили загальний обсяг виробництва молоко-сировини, тому що фізично просто не вистачає робочих рук. Ми ж розуміємо, що зменшилася загальна кількість людей, які там реально працюють в аграрному бізнесі. Як наслідок, ми маємо зменшення пропозицій. Зокрема, і свиного м’яса, тому що дуже велика доля вироблялася свинини в домогосподарствах населення. Так само і з молоко-сировиною. Така ситуація провокує зростання цін на молочні продукти", — зазначив у коментарі Фокусу Пендзин.

Стрибок цін на овочі: експерти назвали причини здорожчання

У січні подорожчали деякі овочі з борщового набору (+5,5%), наприклад, картопля, капуста, буряк, морква та цибуля. І до такої ситуації українцям доведеться звикати. Принаймні високі ціни на картоплю в Україні зберігатимуться щонайменше до нового врожаю, а можливо, й довше, про що кажуть експерти East Fruit.

Нинішня вартість картоплі відповідає цінам на імпортний продукт з Нідерландів, Польщі та Литви, які готові постачати якісну картоплю на український ринок. Проте неврожай насіннєвої картоплі в Нідерландах 2023 року ускладнив імпорт високоякісного насіння до України. Ситуацію погіршили і несприятливі погодні умови під час збору врожаю 2024 року. Додатковими факторами, що впливають на ціну, є здорожчання засобів захисту рослин, добрив, людської праці та електроенергії протягом останніх років.

До дорогих овочів додаються високі ціни на яблука і тепличні категорії, наприклад, огірки та томати. Вартість тепличних продуктів в магазинах України спричинена високими цінами на внутрішньому ринку та несприятливи погодними умовами в Туреччині, звідки в зимовий період традиційно здійснюють основні поставки цієї групи на ринок України. Тож тенденція до здорожчання зумовлена надходженням тепличної продукції за високими цінами.

Наразі в українських магазинах та ринках кілограм томатів коштує 89-160 грн. А ціни на огірки зросли на 30% порівняно із цим же періодом минулого року. Їх продають в середньому від 110-150 грн/кг. Проте такі ціни протримаються до квітня, адже навесні почнуть з'являтися українські тепличні овочі.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, коментуючи ситуацію із цінами на овочі, погодився із Олегом Пендзиним і також відзначив нестачу робочих рук, зокрема в аграрних підприємствах.

"Польові роботи вже розпочалися. Зокрема у південних регіонах. Якщо буде потепління у лютому, щоб підживлювати озимину, то фактично робота вже розпочалася. Під №1 залишається питання із бронюванням, тому що критерії визначені, але вони такі, що малі фермерські господарства, наприклад, не в змозі їх виконати. І навантаження із забезпечення мобілізації для них є надвеликим. Людей катастрофічно не вистачає", — сказав Марчук.

За словами експерта, також проблеми посилює питання із паливо-мастильними матеріалами.

"Коли у вересні 2024 року приймався закон, говорили, що протягом трьох місяців буде напрацьований новий законопроєкт (і це було чітко прописано у перехідних положеннях основного закону, який піднімав акцизи на паливо), що для товаровиробників буде розроблено законопроєкт, який зменшить частку акцизів для аграріїв, тому що техніка, яка працює в полі, буде здійснювати закупівлю за іншими акцизами. До сьогодні таких законопроєкт не розробили. Вже від 2025 року від 139 євро до 215 євро зросли акцизи. Втрати для бізнесу протягом року будуть понад 5,5 млрд до грн.", — пояснив Марчук.

Також експерт назвав іще один чинник, який серйозно впливає на ціноутворення. А саме — вартість енергії, яка закладається у собівартість продукції.

"Сьогодні системи, в яких зберігаються овочі, потребують більше затрат. Зараз почалися морози, отже використання електроенергії для зберігання буде більш інтенсивніше. Взагалі, все, що пов’язано з використанням електроенергії, прив’язується до кінцевої ціни продукції, яку ми споживаємо. Це і молоко, і м’ясо, і інша продукція. Тому сказати, що якась продукція залежить від світла, а якась не залежить, не доводиться", — додав Денис Марчук.

Ціновий прогноз на весну: як зміниться вартість продуктів

На тлі здорожчання основних категорій продуктового кошика українців потрібно зазначити, що у січні в Україні на 23,1% подешевшали яйця, на 0,8% та 0,6% знизилися ціни на макаронні вироби і цукор. Проте, чи довго протримаються нові вигідні ціни на ці позиції?

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснив, що доведеться готуватися до подорожчання і цих продуктів, а також харчів із дешевого сегменту. Через ситуацію із електроенергію та опаленням та інфляцію споживчий ринок зазнає змін.

"Минулого року при інфляції 12,2% споживчий кошик в нас під 14% "витягнув". Тож, гадаю, таке співвідношення буде і цього року. Однозначно продовольство потягне за собою більше зростання. Особливо дешевий сегмент — ціни на овочі, хліб, крупи будуть рости швидше, ніж на дороговартісні продукти (м’ясо, молокопродукти, на кшталт сирів). Чим люди бідніші, тим вони більше їдять хліба і картоплі. Ситуація із замороженням соціальних стандартів буде перетворюватися на збільшений попит на дешеві продукти", — зазначив Пендзин.

Ключовим чинником інфляційної динаміки залишається девальвація гривні, яка на своєму піку (в жовтні 2024 року) досягла +14,5%, що вплинуло на підвищення вартості, зокрема імпортних товарів. В лютому 2025-го темп річної девальвації становить +9,7%. Іншими факторами, що посилили інфляційну динаміку, експерти називають шоки росту витрат у зв’язку із підвищенням тарифів (нагадаємо, восени НКРЕКП підвищила максимальні ціни на електроенергію для бізнесу) та через використання більш дорогих альтернативних видів енергії (компанії інвестують мільйони гривень у обладнання, щоб не залежати від графіків відключень, ці витрати закладаються у ціни для споживачів).

Додамо, що у Верховні Раді заявили про пришвидшення споживчої інфляції протягом першого кварталу 2025 року. За базовим сценарієм, така тенденція має змінитися з квітня. У другому кварталі інфляція піде на спад.

"Сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю та більш жорстка монетарна політика НБУ. Зокрема НБУ прогнозує зростання річної інфляції до 14,3% на кінець І кварталу, 13,6% — ІІ кварталу, 12% — ІІІ кварталу, 8,4% — на кінець року. Водночас головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу", — зазначив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на дані Держслужби статистики.