!["Мертві душі" та сфальсифіковані редколегії: експерти спростували міф про велич російської науки](https://thumbor.my.ua/0SzAfz5sEAP-6HdtcyRlXMt5st4=/335x225/smart/filters:format(jpeg)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F7cc9fe42e3ea6f8a9d72974bc182b250.jpg)
"Мертві душі" та сфальсифіковані редколегії: експерти спростували міф про велич російської науки
Зі 148 опитаних іноземних учених, указаних у російських журналах як члени редколегій, лише 22 підтвердили, що продовжують співпрацю з росіянами. Деякі відповідали, що взагалі не знали про своє "членство".
Твердження про "велику російську науку" є міфом кремлівської пропаганди. Насправді сучасні російські наукові журнали містять фальсифікації та "мертві душі", коли до редакційних рад приписують авторитетних міжнародних експертів, які насправді ніколи до них не входили. Про це пишуть доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин Сумського Державного університету Олексій Пластун і докторка економічних наук, професорка Сумського державного університету Інна Макаренко у статті "Фейкові редактори, "мертві душі" та шахрайство: що не так із "вєлікою" російською наукою", опублікованій у "Дзеркалі тижня".
Автори дослідження зазначили, що серед нобелівських лауреатів частка науковців з афіліацією у Російській Федерації сягає не більше за 1% (шість осіб), при чому переважно завдяки радянським ученим і третина з них отримали Нобелівську премію миру.
За даними бази наукової літератури Scopus, у найавторитетніших і найцитованіших виданнях опубліковані лише 20% російських статей, тоді як 60% виходили в менш авторитетних журналах найнижчих третього та четвертого квартилів (квартиль — ранг наукового журналу).
З 6 835 високоцитованих науковців світу у 2023 році росіян було всього восьмеро — це у 318 разів менше за кількість учених зі США і складає 0,1% від загальної кількості.
Російська наука фальсифікує дані про міжнародну співпрацю
Олексій Пластун й Інна Макаренко влітку 2024 року провели дослідження "Потьомкінське село російської науки: фіктивні редакційні ради журналів", в якому відібрали 140 індексованих у базах наукових публікацій Scopus і WoS і видавництві Springer російських журналів та перевірили 709 іноземних науковців, заявлених як члени редколегій цих видань.
Їх ідентифікували за методом OSINT: знаходили електронну адресу та відправляли запит із проханням підтвердити участь у редколегії російського журналу і запитанням про подальші плани на співпрацю. За словами Пластуна і Макаренко, вони отримали відповіді на 148 із 709 листів. Восьмеро міжнародних експертів на момент дослідження вже померли, дев'ять вийшли на пенсію, тобто більше не займаються наукою.
Відсоток "мертвих душ" у редколегіях російських видань не дуже значний, пишуть українські науковці, однак у процесі дослідження з'ясувалося, що ще 100 міжнародних експертів фактично не виконували редакційних обов'язків: одні знали про членство, однак воно було лише формальним, а інші взагалі не здогадувалися, що є у списку членів редакційних колегій журналів у РФ.
Лише 22 іноземних учених продовжують співпрацювати з російськими журналами — це близько 15%.
"Якщо врахувати ряд учених, які не змогли (не схотіли) дати чітку відповідь, виходить, що частка фальсифікацій міжнародного складника редакційних рад російських журналів потенційно сягає 70%", — говорять автори статті.
При цьому 30 із 709 членів редколегій в російських журналах виявилися українцями. З тих, від кого вдалося отримати відповідь на запит, двоє не знали про своє "членство", дев'ятеро після листа від Пластуна і Макаренко написали прохання виключити їх із редакційної колегії, а четверо вийшли з неї раніше та більше не мали контактів із російськими виданнями.
За словами Пластуна і Макаренко, деякі російські інститути так само фальсифікують дані про міжнародну співпрацю. До прикладу, Об’єднаний інститут ядерних досліджень у Дубні в Росії продовжує заявляти про співпрацю з Україною, Польщею та Чехією, хоча співробітництво було перервано ще після повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році.
"Україна нехай і після вже майже трьох років повномасштабного вторгнення має нарешті зайняти проактивну позицію в питанні санкцій проти російської науки та просувати цю ідею серед союзників", — резюмують українські науковці.
Нагадаємо, 10 лютого в експертній комісії Українського інституту національної пам'яті (УІНП) заявили, що дві назви регіональних філій "Укрзалізниці" — "Південно-Західна залізниця" та "Південна залізниця" — є пропагандою російської імперської політики.
У звіті за 12 лютого аналітики американського Інституту вивчення війни допустили, що РФ готується до конфлікту з НАТО. На їхню думку, Росія може напасти на Альянс протягом найближчих 5 років.