Огляд Avowed: меч та магія, але ніякої романтики

Avowed — одна знайочікуваніших ігор 2025 року від студії Obsidian Entertainment. Після п’яти років створення гра обіцяє поєднати все найкраще з попередніх проєктів розробників, додавши справжньої магії та зануривши гравців у світ Еори. З видом від першої особи та акцентом на глибокий сюжет, без мультиплеєра, вона викликає порівняння зі TES: Skyrim іBaldur’s Gate 3. Та чи виправдовує вона очікування фанатів?

Сюжет і світ

Avowed переносить геймерів у всесвіт Pillars of Eternity, але у новий регіон – Живі Землі. Тут нещодавно розпочалась магічно-екологічна катастрофа. Ми, у ролі високопоставленого емісара імперії Аедір, прибуваємо сюди, щоб розібратися, чому все пішло шкереберть. Якщо ви чекали чергову історію про «обраного, який рятує світ», то… ну, загалом, ви не помилилися.

Навколо нас класичні фентезійні сетинги. Світ гри різноманітний: від портових міст і руїн храмів до пустель, вулканічних пусток та божественних садів, де все навколо намагається вас убити.

Якщо ви грали в Pillars of Eternity, багато речей вам будуть знайомі. Але Avowed – не продовження серії, а окрема історія з новими персонажами та можливістю впливати на хід подій. Це вже не просто «настільна RPG у цифровому форматі», як було в PoE, а повноцінний екшен з ухилом у дослідження.

Наприклад, можна купити карту скарбів, чи взяти квест з кропіткого збору частинок тотема якогось бога з їх численного пантеону. За ручку від точки А до точки Б вести вас не будуть. Дадуть візуальний чи текстовий віршований натяк, а далі самі шукайте на локації. Це олдскульно. І тут питання бенефітів йде на задній план, а ось спортивний інтерес може залишати геймерів у грі на години.

Сюжетно Avowed навряд чи когось здивує. Wow-ефектів від плот-твістів тут немає. Але загальний наратив «куй свою долю» працює. Гравці вільні у виборі власного шляху, але кардинально це ситуацію не змінює. До прикладу, ключова розв’язка першого акту: вбити, помилувати чи передати до рук правосуддя вашого вбивцю. Це не спойлер, бо персонаж в нас тут богоподібний і так просто у дерев’яний макінтош його не відправити.

Від вибору залежить як фракція «голих і босів» партизанів антиімперців буде ставитися до протагоніста. Помилуйте: вони вас не чіпатимуть і дадуть винагороду, вб’єте – їх «однопартійці» у відповідь піднімуть на гілляку вашого першого туторіал-напарника – вухатого Гарріка. 

Проте усе це не особливо чіпляє. Це не рівень сайд-квестів третього «Відьмака», де реально хапаєшся за голову, заворожений історією і персонажами, біжиш тицяти збережений сейв і проходити його наново. А от що є схожим із всесвітом пана Сапковського – неоднозначність вибору головного героя та намагання нагнати вайбу темного фентезі. І Avowed інколи вдається це доволі вдало.

У щоденнику гравця навіть є окреме місце саме життєустрою гри, її історії та важливих подій. Це також елемент старої школи – глибоке занурення у світ гри через читання. А от що ненав’язливо допомагає – стильні loading-скріни між локаціями. Художники свою справу знають, заразом і приправляють це супровідним текстом: ігровою історією чи порадами для гравця.  

Редактор персонажів: хто я?

Ви – богоподібний, а значить можете народитися представником будь-якої раси в будь-якому куточку Еори. Це діти, які ще до свого народження отримали «благословення» (або прокляття, залежно від соціального чи особистого погляду) у вигляді фізичного прояву божественної іскри, яку дарують боги. 

Відношення до них у простого охлоса скоріше негативне, аніж позитивне. А ось від королівського двору прагматично-шанобливе, бо де знайти кращий інструмент розв’язання будь-яких екстраординарних питань? 

Гра пропонує різноманітні варіанти кастомізації персонажа, що відповідають сучасним тенденціям інклюзивності. Проте Avowed відкриває не тільки широкі можливості налаштування зовнішності, а й систему передісторій, які задають тон створеному персонажу як у плані сюжету, так і з погляду рольового відігравання. Щоправда, цей редактор уже встигли розкритикувати. 

Менше з тим, геймеру дають обрати одну з п’яти передісторій. Військовий герой – загартований у боях ветеран, що здобув неоціненний досвід. Передовий розвідник завжди попереду, що серцем чує небезпеку. Маг-учений присвятив життя вивченню містичних мистецтв. Аристократ походить зі знатного, але занепалого роду. А придворний провидець – це майстер інтриг, що володіє даром пророцтва.

У персонажа є кілька ключових характеристик. Сила визначає кількість дамагу у бою та кількість спорядження, яку він може носити. Статура додає здоров’я та підвищує стійкість до отрут і кровотеч. Спритність робить атаки швидшими й точнішими, а сприйняття збільшує шанс критичного удару та дальність стрільби. Рішучість впливає на витривалість і швидкість перезарядження «Другого дихання». Інтелект розширює запас аури, слугуючи аналогом мани, та підсилює опір стихіям.

Їх прокачування окрім зростання характеристик відкриває перед гравцем і нові можливості у діалогах. Вони позначаються значком піктограми відповідної характеристики та кількості балів, що потрібна для її використання. За її нестачі – репліка буде закрита. Це не «застопорить» проходження, але деякі цікаві фрази та умовиводи будуть недоступними та замість продавлювання «м’якою силою» доведеться братися за зброю і вступати в бій.

Система розвитку персонажа в Avowed не така глибока, як у деяких інших RPG, але вона дає достатньо варіантів для маневру. І розробники люб’язно надали можливість скинути всі навички та вміння героя за помірну плату. Дрібниця, але необхідна. 

Окрім згаданих раніше гілок навичок є й окрема: богоподібна. Остання поповнюється новими скіллами у ході основного сюжету. І там теж є певна варіативність залежно від виборів, які гравець робить у діалозі з ключовими персонажами. 

Геймплей

Якщо ви чекали на ще одну Baldur’s Gate 3, вітаємо – ви помилилися грою. Avowed грається більше як Fallout: New Vegas.

Бойова система дає свободу вибору: можна воювати як лицар з мечем і щитом, стріляти з мушкета або гатити вогняними кулями як головна героїня аніме Slayers. Це вносить різноманіття у процесі проходження гри та заохочує експериментувати прямо на ходу. Slo-mo під час вильоту критичного удару є, до того ж можна легко і ефектно скинути ворога з висоти, щоб таким чином ліквідувати супостата.

Obsidian намагалися зробити бої захопливими, включивши різноманітні стилі ведення бою, магічні атаки та систему ухилень. Однак, чи працює це на практиці? Якщо ви шанувальник тактичних RPG, можливо, вам здасться, що битви не мають такої глибини, як у Baldur’s Gate 3. Для любителів динамічних екшенів також може бути недостатньо швидкості та видовищності. Але прихильникам Dark Messiah of Might and Magic сподобається.

Не можу не згадати піонерку цього піджанру — Mirror’s Edge, в якій відчуття бігу передане просто неймовірно. І це порівняння – комплімент. Певний flow, ви відчуєте не тільки на бігу, а й при підкоренні висот, які не є перешкодами. Дизайн рівнів, як було сказано раніше, дуже вертикально орієнтований. Чи «багатоповерховий».

І як бравий дослідник без навичок скелелаза нам нікуди. Це розуміли й творці Avowed. Чи є тут синдром Лари Крофт, коли намагаєшся стрибнути на уступ по десять-двадцять разів і марно? Ні, гра навіть інколи шахрує і «дострибує» потрібну відстань в інтересах гравця. User-friendly, так би мовити.   

Побратими та посестри

Одним із величезних плюсів Avowed стала ідея дати герою напарників. Протягом гри доступно четверо таких, кожен із яких має власну прописану долю та може всіляко допомагати в бою. Проте не чекайтеромантичних історій – Obsidian вирішили, що на це у них «немає часу». Натомість основний акцент розробники вирішили зробити на напарниках протагоніста:

Що ж на практиці? Ця різношерста компанія дійсно пожвавлює ігровий процес. У нас є можливість розбити класичний RPG-табір: відпочити (повністю відновивши здоров’я та ауру), покращити чи зачарувати екіпірування та зброю, скрафтивши потрібні для апгрейду зі знайдених раніше предметів. У присутній там бездонній скрині дають відсіяти речі, які можна потім продати торговцям. Також є можливість встановлення знайдених частин тотемів богів, що дасть приємні бонуси. Але для цього треба попотіти у їх пошуках.  

Неочікуваною можливістю прокачати ігрові скілли є проста розмова з напарниками. Тут дуже багато варіацій діалогів, через які автори розкривають лор гри, передісторію кожного з персонажів. 

Кай – колишній найманець та шибайголова, який не знає душевного спокою через загиблого друга. Маріус – гном-слідопит, який є відлюдником і дуже не хоче повертатися на малу батьківщину. Джіатта – магічка-анімантка, яка планує віддати своє життя на алтар науці і не може відпустити трагічне минуле батьків. І нарешті, Яцлі – майбутня героїня фанфіків та артів гравців, які однозначно закохаються у цю диявольську кокетку з неабияким магічним потенціалом.

Гравець може вільно комбінувати їх і обирати за раз лише двох активних компаньйонів при проходженні. Інші залишаються відпочивати за кадром у таборі. Їх вибір також залежить від того які корисні навички гравці розвивали у них. На кожного по чотири: є активні, і пасивні вміння. Хтось влучно цілить між очей ворогу, хтось регенерує здоров’я союзникам.

Графіка та атмосфера

Графіка Avowed викликала змішані відгуки серед гравців ще на етапі виходутрейлерів. Як на мене, гра має приємний впізнаваний стиль і чудово передає атмосферу фентезійного світу. І нагадує вдосконалену версію The Outer Worlds, аніж технологічний прорив.

Світ гри приємно дивує своєю деталізацією. А який тут красивий вранішній туман над водою біля портового маяка, чи табір під відкритим зоряним небом. Галасливі міста, дрімучі ліси, пустелі, руїни, магічні аномалії – все виглядає живим і продуманим. Але трошки штучним, з інколи дивною взаємодією з навколишнім середовищем: галасливу курку на місцевому ринку не вдається відправити у бульйон. Хоч мечем, хоч заклинанням гатити по ній, а вона так і буде клювати зерно біля прилавка. Дрібниця, але amazing-ефект в такі моменти втрачається.    

Це не погано, але гра виглядає менш серйозно, ніж можна було б очікувати від темної RPG з богами, страшною чумою та геополітичними інтригами.

Грі вдається непогано розважати гравця «фізичними» взаємодіями: якщо ворог далеко від вас, але стоїть у калюжі, то легкий заряд струму з магічної книги дістане його та шокує. Чи можна подолати водяну гладь, кинувши туди особливі гранати, які створюють острівці-айсберги і стрибнути вже з них далі. Головоломки та пастки тут також зустрічаються, але вони рудиментарні. Prince of Persia був більш винахідливим. 

Саундтрек Avowed ладно створює потрібний настрій, але не більше. Хтось назве музику типовим generic-фентезі. Це не той випадок, коли мелодія залишається з вами після фінальних титрів, як у Bloodborne чи The Witcher.

Чи обґрунтований цей рейтинг? Скоріше так, ніж ні. Окрім екзистенціальних і філософських питань, герої в діалогах часто не соромляться жартувати нижче поясу чи лихословити. На екранах регулярно демонструється відверте насильство, а вбивства інколи здаються просто подіями заради подій. Ми не комісія з моралі, але варто згадати й про це.

Оптимізація та локалізація

Рушій Avowed – відомий всім геймерам Unreal Engine 5. Для комфортної гри знадобиться процесор рівня AMD Ryzen 5 5600X / Intel i7-10700K, 16 ГБ оперативної пам’яті та відеокарта рівня AMD RX 6800 XT / Nvidia RTX 3080. Гра займе близько 75 ГБ вільного місця на SSD-диску.

Гра добре оптимізована, на відміну від RoboCop: Rogue City на тому ж рушії. І на картах, наприклад, ще GTX-серії вона дасть змогу поринути у фентезійну подорож без проблем.   

У автора цих рядків за весь час проходження гри не сталося жодного крашу ігрового рушія, драматичного просідання fps чи інших аномалій. Шейдери тут компілюються швидше, ніж уСталкері: буквально секунд 10-15. Не забувайте, про завантаження між локаціями. Інколи бісять, проте не критично. Всі квести працюють і дають пройти себе до кінця.

Основний сюжет гри я пройшов за 20+ годин. Виконання всіх побічних квестів істотно збільшить цю цифру. Зараз проходжу її вдруге, відіграючи badass-хлопака, проходячи всі квести та досліджуючи локації вздовж і впоперек. І по часу це однозначно буде х2 або х3 відносно першого забігу.  

Рівень складності тут також може кинути виклик: перші три (історія, легкий, нормальний) рекомендую при першому проходженні, а от коли буде бажання пройти гру повністю з усіма сайд-квестами та заглянути під кожен камінчик – ласкаво просимо до важкого рівня чи «шляху проклятих». Це дасть олдскульний ігровий досвід. Перевірено на собі.    

І про українську локалізацію. Її немає. Звичайно, Microsoft хочеться пожурити за це. Бо не менш дорогий та очікуваний лютневий проєкт Kingdom Come: Deliverance II на старті має український переклад. Так, враховуючи кількість матеріалу на це б міг знадобитисярік-другий, але жBaldur’s Gate 3 – яскравий приклад того як треба. Тут же нам пропонують російський переклад інтерфейсу та субтитрів. Але ніщо не заважає вам просто перейти на англійську та отримувати задоволення. Я навіть спробував польську мову та отримав дещицю вайбу Відьмака.

Ціни

От де проблема виникла, так це на етапі ціноутворення. Нагадаємо, що минулого року Steam зустрів українських гравців високим цінником — 2999 гривень за стандартне та 3499 гривень за преміальне видання.

Зараз ціни виглядають наступним чином: 1999 гривень за стандартне видання та 2499 гривень за Premium. Чи варто платити за нього? Тут вже кожен вирішує для себе сам. 

Гравці також отримують цифровий артбук і саундтрек гри. Власники стандартного видання зможуть за бажанням оновити гру до преміум версії за додаткову плату.

Для колекціонерів є спеціальне стілбук-видання, яке включає фізичну мапу світу та металевий футляр, хоча сама гра все одно буде в цифровому форматі. А власники Game Pass отримають гру за підпискою.