Ринок аграротехнологій приросте на $10 млрд за 5 р

«Йди в ногу з часом або з часом зникни» – ці слова можна вважати неофіційним гаслом сільського господарства на найближче десятиліття. Одна з найконсервативніших галузей економіки постала перед потребою глобальних змін, які могли б здатися непосильними навіть для її більш інноваційних колег. Про це повідомляє Mind, пише agronews.ua.

Зміни клімату, що вимагають радикальної корекції підходів до агровиробництва, наростання проблеми голоду та досягнення меж урожайності в більшості країн-виробників роблять перебудову глобальних аграрних систем безальтернативною. Природними перешкодами для впровадження цих реформ є консервативність і середній вік фермерів – у більшості країн він однаково високий, а також капіталомісткість запровадження інновацій і низькі ринкові ціни на агропродукцію.

Мостом між цими двома полюсами є технології. Згідно зі звітом Smart Agriculture Market Research Forecast, світовий ринок «розумних» агротехнологій зросте до $23,38 млрд до 2029 року з $14,4 млрд у 2024 році. Середньорічний темп приросту становитиме понад 10% на рік.

Основний драйвер розвитку агротехнологій – потреба в переході на методи сталого сільського господарства з метою економії ресурсів виробництва як для зниження собівартості, так і для зменшення впливу на довкілля.

Автори звіту вважають, що агротехнології розвиватимуться в напрямку датчиків IoT (інтернет речей), AI-аналітики та автоматизованого обладнання, а основною метою стане досягнення можливості контролю та корекції процесів в АПК в режимі реального часу.

Результатом такої точності буде зростання врожайності за мінімального використання ресурсів, збереження здоров’я ґрунту та біорізноманіття.

Найбільш видиме зростання очікується в галузі технологій для моніторингу худоби. Найчастіше вони реалізовані через натільні пристрої, такі, як нашийники або вушні бирки з датчиками. Пристрої відстежують базові параметри та фізіологічні дані тварин – рух, температуру – і передають їх фермеру для аналізу.

Прогнозується, що програма для моніторингу худоби покаже найвищий середньорічний темп зростання протягом п’ятирічного періоду.

У яких країнах сільське господарство – найінноваційніше?

Розвиток агротехнологій відбувається у світі нерівномірно й не завжди корелюється з масштабом агропромислового сектора у тій чи іншій країні.

Так, безперечним лідером впровадження аграрних технологій, зокрема точного землеробства, є Нідерланди, маючи за обмежених земельних ресурсів найвищу середню врожайність сільськогосподарських культур. Це результат синергії технологій, науки, застосування сучасної сільгосптехніки й обладнання, а також постійний процес удосконалення та розвитку всіх цих елементів.

У розрізі регіонів очікується, що найвищими темпами інтелектуальне сільське господарство приростатиме в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. На цих ринках основними драйверами стануть використання технологій систем змінної швидкості, інтелектуальні контролери зрошення та служби аналітики ферм на основі штучного інтелекту. Також ринок розширить зростання попиту на автоматизацію в сегменті аквакультури.

Зростання споживання та відповідно виробництва продукції тваринництва, збільшення поголів’я створюватиме сприятливу кон’юнктуру для розвитку агротехнологій у Китаї, Австралії, Індії та Японії. Це проявиться у прискоренні інвестицій та ініціатив у напрямі інтелектуального сільського господарства.

При цьому країни стикаються з унікальними проблемами, які формують глобальні потреби в сільськогосподарських інноваціях.

Які виклики постають перед Україною?

Україна, попри відносно благополучні природно-кліматичні умови, також не уникла впливу змін клімату. Вже кілька років на південному сході фіксуються досить масштабні посухи, що дуже нехарактерно для країни з огляду на розгалужену річкову мережу та профіцитні водні ресурси.

Так, зоною посухи охоплено понад 40% посівів пшениці, і ця площа має тенденцію до розширення. Враховуючи значущість АПК для національної економіки, яка ще більше зросла після 2022 року, зміни підходів до агровиробництва та збереження його обсягів в умовах тимчасового скорочення посівних площ, є одним із головних державних пріоритетів.

На щастя, рівень розвитку та впровадження технологій в українському АПК був і залишається традиційно високим. «Україна завжди була однією з провідних країн щодо впровадження аграрних інновацій та їх розвитку, а українські фермери традиційно сильні в пошуку нестандартних рішень, – каже Серджіо Стайку, директор регіону Східна Європа з питань агрорішень і комерційної ефективності в Європі компанії Syngenta. – Очевидно, що в такій складній ситуації кожен виробник прагне до економії ресурсів, але я не можу сказати, що бачу зниження у впровадженні технологій в українському АПК».

Сьогодні в Україні за допомогою комплексної цифрової платформи CropWise площа оцифрованих посівних земель наближається до 9 млн га.

Водночас, за оцінкою керівника Центру точного землеробства компанії FRENDT Віталія Шуберанського, у 2022 році відбулося уповільнення процесу розвитку цього напряму, і війна відкинула прогрес точного землеробства на три роки, проте це відставання поступово компенсується.

Фероз Шейх, директор з інформаційних і цифрових технологій компанії Syngenta, також фіксує високу зацікавленість із боку українських аграрних компаній – насамперед великих – до впровадження інноваційних технологій, зокрема на основі штучного інтелекту.

На сьогодні на українському ринку вже є сільгосптехніка з використанням ШІ, основним елементом якої є комп’ютер, який приймає рішення про параметри необхідних агрооперацій, наприклад обприскування.

Також ШІ здатен аналізувати дані супутників за безліччю параметрів, як-от: стан ґрунту, наявність вологи, щільність посівів, рівень вегетації та сигналізувати агроному чи фермеру про необхідність корекції процесів.

«Хоча супутникові знімки надають незаперечні переваги, роль дронів і фізичної присутності в полі залишається важливою. Супутник, дійсно, завжди на місці та регулярно робить знімки, які аналізує хмарний ПК, що значно полегшує моніторинг. Однак комбінування цих даних з інформацією, отриманою за допомогою дронів і безпосередніх спостережень на місцевості, може дати повнішу й точнішу картину стану поля», – пояснює Шейх.

Що може стати на заваді прогресу?

Незважаючи на суспільний та економічний консенсус щодо потреби у впровадженні інновацій в АПК, є низка чинників, які гальмують цей процес. Серед іншого – проблеми сумісності різних елементів через відсутність стандартизації та протоколів і наявність ризиків безпеки та конфіденційності.

Однак основний чинник – вартість впровадження технологій і необхідність низькомаржинального періоду при переході на принципи сталого сільського господарства.

За словами Віталія Шуберанського, залежно від масштабу підприємства й наявних на старті ресурсів період впровадження точного землеробства займає від 3 до 5 років, а повноцінно точні системи починають працювати через 5–7 років.

При цьому поки що світовий аграрний ринок і Україна, як його невіддільна частина, перебуває у фазі низьких сировинних цін, важливість інвестиційної помилки стала значно вищою, оскільки не може бути компенсована високою маржею при продажу врожаю.

За наявності мінімального набору потрібної техніки інвестиції у запровадження базового рівня точного землеробства становитимуть близько $40 000. Термін окупності залежить від поточної вартості матеріально-технічних ресурсів – насамперед добрив і засобів захисту рослин: чим вона вище, тим швидше проявляється ефект від економії їх обсягів завдяки точності внесення.

Вже наявні технології здатні знизити кількість добрив, що використовуються, на 10-15%. Техніка не надто далекого майбутнього буде здатна досягти показника економії в 60–70%. «Нові цифрові технології дозволяють людям працювати точніше й розумніше з економічного погляду, – переконаний Дмитро Шемет, виконавчий директор Cropwise Operations, – Наприклад, створивши конкретне завдання для обприскувача на внесення препарату на ділянки поля, які цього потребують, теоретично можна обробити менше 20% поля, а витрати на внесення добрив становитимуть $7–10 проти $35–40 на гектар.

За словами регіонального менеджера компанії HORSCH Вадима Коваля, ЗЗР є однією з найбільших статей витрат у технологіях вирощування сільгоспкультур, і в Україні набирають обертів показники продажів самохідних обприскувачів, які з граничною точністю та в заданій кількості потрапляють на цільову поверхню.

Завдяки дедалі більшій поінформованості учасників ринку й очевидному доведеному економічному ефекту попит на інтелектуальні технології в АПК стабільно зростатиме. Надалі вони розвиватимуться у двох напрямках – автономності робіт та підвищення точності операцій. Однак це не означає, що фермер залишиться без роботи.