Україні потрібні миротворці з глобального півдня, а не Європи, — Foreign Policy

7 грудня президент США Дональд Трамп, уже бувши обраним, надіслав пропозицію французькому лідеру Емманюелю Макрону і президенту України Володимиру Зеленському. Він сказав їм, що європейські війська мають послужити миротворцями в разі мирної угоди щодо України. Про це пише Foreign Policy.

Такий крок — ознака того, що Вашингтон не прагне надавати Україні гарантії безпеки, а також, що зростає ймовірність того, що війна в Україні завершиться перемовинами. Але, зазначає видання, замість європейських, варто звернути увагу на країни глобального півдня.

"Для успіху будь-якої міжнародної миротворчої місії сторонам конфлікту необхідні робочі відносини з країнами, які відправляють блакитні шоломи. Головною проблемою в Європі з лютого 2022 року була не доля України, а ризик, яким загрожують бойові дії для російсько-західних відносин, і можлива ескалація", — ідеться в публікації.

Важливо Зрада чи стратегічна гра: що чекає на Україну після переговорів Трампа і Путіна

Поява солдатів НАТО, навіть без американців, перед озброєними росіянами в районі, який у Москві вважають своїм мілітаризованим кордоном, не посприяє вирішенню напруженості. Але збільшить ризик масштабної війни в Європі.

Розгортання військ ЄС також не викликає довіри. Якщо винести за дужки риторичні виливи Макрона, ніхто не говорить про готовність відправити війська в Україну під час конфлікту, що триває. Це вказує на те, що якщо після перемир'я бойові дії відновляться, у ЄС не буде волі виконувати свої зобов'язання. Неясно навіть, чи є у європейських країн можливості витримати масштабне розгортання військ. Європейські миротворці ризикують опинитися в скрутному становищі через відсутність логістичної підтримки США.

Розміщення контингенту "НАТО мінус Америка" поблизу російських військ неприйнятне для Кремля, який у відповідь може зажадати виключити Україну з будь-якої співпраці з Альянсом. Дислокацію європейських миротворців у РФ можуть розглядати як приховане розширення НАТО.

Миротворці глобального півдня

Автори публікації пропонують використовувати миротворців із країн глобального півдня з дружніми або принаймні не ворожими зв'язками та з Росією, і з Заходом.

"Велика кількість мирних ініціатив і пропозицій, які надійшли від таких країн, як Індонезія, Мексика та африканської делегації, що відвідували Київ і Москву, свідчить про те, що ці держави справді готові відігравати значну роль", — йдеться у статті.

Короткочасна перестрілка з італійськими або голландськими військами на Донбасі, яка не переросте у війну між Росією і НАТО, також і не завдасть істотної шкоди міжнародному становищу Росії. Навпаки, ризик перестрілки росіян з індійськими та китайськими військами на місцях змусить Москву замислитися над наслідками її глобальних стратегій — з погляду економіки, безпеки або дипломатії.

Важливо Європейські лідери закликали Трампа не виключати Україну з переговорів, — Politico

Але, якщо дивитися реалістично, Індія і Китай навряд чи ризикуватимуть своїми двосторонніми відносинами з Росією заради незначної вигоди, яку можна було б отримати, забезпечивши безпеку в Україні. У групи БРІКС+, що постійно розширюється, поряд із членами Асоціації держав Південно-Східної Азії, тепер є реальна можливість посприяти встановленню нової ери міжнародної безпеки.

До того ж в Африканського союзу є десятирічний досвід власних миротворчих місій. Навіть країни Перської затоки могли б направити військових і політичних офіцерів, щоб допомогти розрядити напруженість, організувавши обміни полоненими.

Міжнародні сили не обов'язково мають бути чисельними: їхня мета не протистояти одній зі сторін, а підтримувати мир. Щоб уникнути помилок, допущених у Боснії, де миротворці загрузли у тривалій війні, необхідні чіткі рамки. Головне, необхідно домовитися про припинення вогню до прибуття миротворців. Без цього країни, найімовірніше, не захочуть відправляти своїх військових, щоб не загрузнути в бойових діях.

Крім того, необхідно чітко позначити лінію фронту до їхнього прибуття. Відведення військ обома сторонами з фронту також знизить ризик випадкових зіткнень.

Роль Чилі

Не всі країни зможуть зробити однаковий внесок, але залишається широкий простір для участі. Наприклад, Чилі запропонувала допомогу в розмінуванні. Досвід цієї латиноамериканської країни в усуненні тисяч мін уздовж своїх кордонів після диктатури Аугусто Піночета, коли Чилі зіткнулося з прикордонними суперечками з трьома сусідами, робить її можливим учасником миротворчої операції.

Тим часом деякі європейські країни можуть зіграти свою роль. У цьому процесі можуть брати участь Угорщина і Словаччина, враховуючи їхню позицію щодо російсько-української війни. Більш імовірно, що ЄС може допомогти фінансувати миротворчі сили. ЄС може створити простір між своїми військами та військами Росії. Чи то демілітаризована зона, як на Корейському півострові сьогодні, чи то внутрішній кордон Німеччини під час холодної війни, масштабне розміщення військ у межах досяжності противника створить напруженість, яку миротворці покликані нейтралізувати.

Замість монополізації структур міжнародної безпеки, Європі було б краще залучити глобальний південь як складову частину рішення щодо стабілізації свого власного заднього двору, резюмують автори.

Про автора

Наман Карл-Томас Хабтом — колишній науковий співробітник Шведського університету оборони та докторант Кембридзького університету.

Нагадаємо, що в нещодавній публікації WSJ зазначалося, щоКитай приміряє на себе роль миротворця і водночас ігнорує вимоги України.

Також повідомлялося, що в матеріалі ведучого "Українського радіо" Сергія Стуканова повідомлялося,як розцінювати "мир за Трампом" і що робити Україні.