Чи вплинуть санкції проти Порошенка, Коломойського та Жеваго на роботу «1+1», «Еспресо», 5-го та Прямого каналів?

13 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти низки українських бізнесменів і народних депутатів. Відповідний указ №81/2025 оприлюднили на сайті Офісу президента.

Під санкційні обмеження потрапили колишній президент України, народний депутат Петро Порошенко, бізнесмен, співзасновник «ПриватБанку» Ігор Коломойський, ще один співзасновник «ПриватБанку» Геннадій Боголюбов, колишній нардеп, бізнесмен і власник групи «Фінанси і кредит» Костянтин Жеваго й обвинувачений у державній зраді екснардеп Віктор Медведчук.

Інформація про запровадження санкцій проти Петра Порошенка з посиланням на анонімні джерела з’явилась у медіа ще вчора одразу після засідання РНБО. Порошенко ще до публікації рішення РНБО назвав його «антиконституційним» і «політично мотивованим». Депутати «Європейської солідарності» 13 лютого заблокували трибуну Верховної Ради та вийшли з плакатами «Україна — не Росія» та «Ні — політичним репресіям». Як повідомила пресслужба СБУ, РНБО запровадила економічні безстрокові санкції до «п'яти громадян» з огляду на «загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України», а також «створення перешкод для сталого економічного розвитку».  

Особливість санкцій і медіаактиви, які належать підсанкційним особам

Санкції запровадили власне проти людей, але не проти компаній (і зокрема, медіа), якими вони володіють.

Це рішення суттєво відрізняється від інших санкційних рішень РНБО щодо медіавласників. Наприклад, рішення РНБОУ «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 2 лютого 2021 року передбачало запровадження санкцій проти народного депутата України Тараса Козака та компаній, які володіли ліцензіями телеканалів «групи Медведчука». І в рішенні подавали повний перелік компаній — «112 Україна», NewsOne і ZIK (ТОВ «ТБ Вибір», ТОВ «ТРК 112-ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новини 24 години», ТОВ «ТРК Нові комунікації»). Так само було і з каналами UkrLive і «Перший незалежний», які придбав Нестор Шуфрич (юридичні особи ТОВ «Медіахолдинг Новини», ТОВ «Тайм Медіа» та ТОВ «Телепростір») і каналами Євгена Мураєва «Наш» і «Максі ТВ»(юридичні особи ТОВ «Наша Прага», ТОВ «Наш 24», ТОВ «Наш 365»).

Зовсім інша ситуація в цих п’ятьох. Тому ключове питання — чи вплине рішення на роботу каналів, які прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам.

З усіх підсанкційних осіб бенефіціарним власником телеканалів є лише Ігор Коломойський. Йому із соратниками належать три канали групи «1+1»: це «1+1 марафон» (ТОВ ТРК «Студія 1+1»), ТЕТ і «2+2» (ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ» і ТОВ «Рєал Істейт-ТВ»).

Власником юридичної особи каналу «Еспресо» ТОВ «Голдберрі» є Іван Жеваго (але санкції запроваджені проти його батька Костянтина).

Бенефіціарною власницею Прямого каналу є Світлана Глуховська (ТОВ «Телеканал Прямий»),  також їй належить одна з юридичних осіб 5-го каналу ТОВ ТРК «Експрес-інформ».

Ще 5 листопада 2021 року медійники, журналісти, громадські діячі та народні депутати створили новий медіахолдинг «Вільні медіа», який придбав у Порошенка 100% корпоративних прав Прямого і 5-го каналів. Причиною створення медіахолдингу назвали антиолігархічний закон, який підписав 5 листопада президент Володимир Зеленський. Однак на ринку досі пов’язують ці канали з Петром Порошенком і називають його непрямим власником, хоч він це неодноразово заперечував.

Чи під загрозою робота каналів

Оскільки в самому рішенні РНБО не вказані конкретні юридичні особи медіа, то санкції, накладені на власника, з одного боку, не мають правових наслідків для каналів. Але особливістю цих санкцій є два пункти, які можуть стосуватися телебачення та  радіомовлення:

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення).

«Якби ці санкції були застосовані до юридичних осіб каналів, то її наслідками могло би бути припинення ліцензії компанії. Але в цьому випадку ситуація складніша. У цих пунктах ідеться і про "заборону", і про "обмеження або припинення". На жаль, закон не деталізує, як це має реалізовуватися на практиці. Тому ці формулювання створюють певну дискрецію в застосуванні цієї санкції, — каже членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан у розмові з "Детектором медіа". — Це означає, що медійний регулятор Нацрада може звертатися до телеканалів і, можливо, застосовувати певні обмеження. Наприклад, заходи для унеможливлення впливу підсанкційної особи на якусь політику та діяльність каналу. Але закон цього не деталізує».

Як Нацрада може контролювати дотримання цих пунктів, невідомо. Тому що, за словами Щербан, механізм у законодавстві не прописаний: «Обов’язок Нацради, зафіксований у законі, — припинити роботу компанії, якщо санкції застосовані до власника ліцензії, а це найчастіше сама компанія. Інших обов’язків щодо санкцій у Нацради немає. Думаю, що це обмежиться приписами або листами телеканалам. Можливо, вони нададуть рекомендації, що потрібно зробити каналу, щоб позбутися впливу підсанкційної особи. Але прямо санкція не має наслідком  припинення ліцензії».

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін. У коментарі «Детектору медіа» сказав, що правові наслідки для телеканалів передбачені лише якщо санкції накладені не на кінцевого бенефіціара, а на юридичну особу каналів, ліцензіата.

«Закон "Про медіа" передбачає правові наслідки, якщо санкції накладено на ліцензіата, а не кінцевого бенефіціара або власника істотної участі. Приклад — це блокування роботи пулу Медведчука, коли в санкційний пакет потрапили вісім юридичних осіб. Тому, в цьому випадку, санкції стосуються персонально Коломойського та Жеваго, їм особисто не можна використовувати РЧС», — сказав Олександр Бурмагін.

Також питання, як трактувати у формулюванні рішення РНБО поняття «радіочастотний спектр». Стаття 2, пункт 102 закону «Про електронні комунікації» дає таке визначення: «Радіочастотний спектр (радіочастотний ресурс) — радіохвилі, частоти яких нижчі за 3000 ГГц, що придатні для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіообладнанням, випромінювальними пристроями, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення та якими можна користуватися на території України та за її межами відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях».

Олександр Бурмагін каже, що незрозуміло, як можна заборонити використовувати радіочастотний ресурс конкретній людині та про який саме «радіочастотний спектр» ідеться (мобільний звʼязок, радіо, телебачення). Бо суто формально цю норму можна трактувати як заборону користуватися мобільним телефоном.

Олена Щербан пояснює, що це обмеження стосується саме використання електрокомунікаційних мереж і самого спектру для якоїсь діяльності, й це не може бути персональна заборона використовувати зв'язок в особистих цілях.

Що не можна робити з активами підсанкційних осіб

Згідно з рішенням РНБО, накладене тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких людина може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) розпоряджатися ними.

«Санкції запроваджені проти осіб, яких свого часу неформально відносили до олігархів. Блокування активів ­­— досить широке поняття. Йдеться про заборону будь-яким чином розпоряджатися активом. Конкретно санкційним механізмом у вигляді блокування активів складно вплинути на дії стосовно активів, які прямо не належать підсанкційній особі, але нею контролюються. Але якщо санкції, наприклад, блокування активів пов’язані зі сприянням країні-агресорці, то закон дає підстави застосувати й санкцію у вигляді стягнення активів», — каже Олена Щербан.

Після блокування, за її словами, активи можна стягнути, якщо є підстави вважати, що особа, яка під санкціями, сприяла російській агресії. Ця підстава дає можливості забрати актив узагалі. Такий механізм може застосувати лише Антикорупційний суд за зверненням Мін'юсту, якщо будуть доведені підстави та сприяння агресору.

«Для мене дуже незвичний склад цього санкційного списку. Адже до осіб, які мають українське громадянство, в Україні важко застосувати санкції. Бо ідея в тому, що громадян України можна притягнути до кримінальної відповідальності, а санкції як механізм передбачені насамперед для іноземних осіб. Санкції до громадян України можна застосувати, лише якщо вони сприяли терористичній діяльності. Коломойський має паспорт Ізраїлю. З Медведчуком очевидна державна зрада. Щодо інших потрібно доводити. Бо інакше ці санкції можуть оскаржуватися», — додає Олена Щербан.

Додамо також, що з Медведчуком рішення РНБО найбільш очевидне та зрозуміле ще й з іншої причини: його ще у 2023 році Верховна Рада позбавила громадянства України. 

Підстави щодо запровадження санкцій мало б пояснити СБУ, коментар якої розповсюдили одразу після оприлюднення указу про введення в дію санкцій. У ньому називають причину цих санкцій, але достатньо загально — «загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України». «Більшість з указаних підсанкційних осіб наразі вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням яких займається Служба безпеки України чи інші правоохоронні або антикорупційні органи», — пояснили в СБУ.

Зокрема, Коломойському оголосили підозру в легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, заволодінні чужим майном тощо. Порошенку та Медведчуку раніше повідомляли про підозру в державній зраді, сприянні діяльності терористичної організації та за іншими статтями Кримінального кодексу України. За інформацією слідства, під час виконання повноважень Президента України Петро Порошенко «поставив державу в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік», — ідеться насамперед про закупівлю вугілля на окупованих територіях. Стосовно трьох інших деталі про підстави запровадження проти них санкцій невідомі — у пресслужбі СБУ повідомили на запит «Детектора медіа», що «всю дозволену для оприлюднення інформацію» вже опублікували.

«Детектор медіа» звернувся до пресслужби «1+1», оскільки Ігор Коломойський безпосередньо володіє трьома каналами, та до каналів «Еспресо», 5-го та Прямого, які пов’язують із Костянтином Жеваго та Петром Порошенком. 

Генеральна продюсерка Прямого Світлана Орловська в коментарі «Детектору медіа» повідомила, що Петро Порошенко з 2021 року не є власником корпоративних прав Прямого каналу: «Тому запровадження незаконних персональних санкцій проти Порошенка жодним чином не вплинуло на роботу телеканалу та маємо надію, що не вплине й надалі, й не буде якихось незаконних і безглуздих дій щододо телеканалу, як це вже відбулося у квітні 2022-го, коли Прямий вимкнули з ефіру Т2».

Директор 5-го каналу Володимир Мжельський так відповів на питання «Детектора медіа» про те, чи вплинуть санкції Порошенка на роботу каналу: «А 5-й канал яким чином належить Порошенку?» — і порадив «вивчити питання».

Директор із маркетингу телеканалу «Еспресо» Микола Типусяк сказав, що Костянтин Жеваго не є власником телеканалу і в рішенні РНБО не згадується телеканал: «Тому з правового погляду ці санкції жодним чином не впливають на нашу діяльність. Водночас, як українське медіа, ми не можемо не висловити занепокоєння щодо практики застосування санкцій до громадян України замість використання належних судових механізмів».

Цікаво, але можливості стягнути активи у непрямих власників також існують. «Якщо ж особа прямо не володіє медіа, але правоохоронні органи мають докази, що вона впливає та керує медіа, і доведуть це, а також сприяння агресору — тоді можна йти шляхом стягнення активу. Але наголошую, що потрібні вагомі докази», — розказує Олена Щербан.

Утім, з огляду на попередній досвід, в Україні телеканали можуть без проблем працювати, коли їхні власники перебувають під санкціями й арештом. Наприклад, 25 червня 2024 року Володимир Зеленський продовжив санкції проти українського бізнесмена Дмитра Фірташа, який є співвласником «Інтера», ще на десять років. А вже за три дні стало відомо, що його медіагрупа запускає новий канал «Інтер Україна», у який планує інвестувати до семи мільйонів доларів. У рішенні щодо санкцій проти Фірташа також є заборона користуватися своїми активами. Але немає пункту 8 — про заборону користування радіочастотним спектром України.

Так само роботі медіагрупи «1+1» не завадили кримінальне провадження проти Коломойського, а Прямому й 5-му — підозра в державній зраді Порошенку, оголошена у 2021 році. Після неї лише 4 квітня 2022 року Концерн РРТ вимкнув «Еспресо», Прямий і 5-й канали із цифрового етеру. Але формально це рішення не пов’язане з колишнім власником, і це відбулося попри наявність чинної ліцензії Нацради на мовлення та виконання всіх договірних зобов'язань перед Концерном.

«Якщо говорити не про юридичний, а політичний аспект цих санкцій, то їх запровадження може бути пов’язано з бажанням впливати на медіа олігархів. Це актуально у зв’язку з чутками про майбутні вибори. А через те, що в законодавстві є прогалини, та й сама санкція прописана з можливими варіаціями, то це дає можливості ручного впливу на роботу цих каналів, пов’язаних із підсанкційними особами», — коментує Олена Щербан.

А медіаюрист, голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий сказав, що санкції, накладені Україною протягом останніх років, зокрема й останні, є сумнівними з погляду українського законодавства та міжнародного права. Насамперед через відсутність чітко визначених підстав і терміну дії — нагадаємо, цього разу вони накладені безстроково.

Колаж: Микола Шиманський