Мир від Трампа, загрози від Путіна: які небезпеки Україні несе Мюнхен-2025

Напередодні відкриття 61-ї Мюнхенської безпекової конференції — найбільшого міжнародного форуму з цієї проблематики — організатори традиційно оприлюднили доповідь про те, у якому напрямку "рухається світ". Цьогоріч експерти заявили про перехід до багатополяризованого світу. Дане визначення на стику двох понять — багатополярність та поляризованість, на їхню думку, описує поступовий відхід США від ролі світового гегемона: держав, здатних впливати на ключові світові проблеми, побільшає, але при цьому сильна поляризація значно ускладнить можливість вироблення спільних підходів до глобальних викликів, криз та загроз.

Чому організатори Мюнхенської конференції попереджають про ймовірну катастрофу для України

Загалом, автори "Мюнхенської доповіді" переконані в тому, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США остаточно поховала сформований після Холодної війни зовнішньополітичний консенсус щодо провідної ролі офіційного Вашингтону у підтримці світового порядку. Експерти окремо акцентують, що й сам 47-й президент Сполучених Штатів оцінює поточний стан справ як "погану угоду": США "зробили інші країни багатими", тоді як "багатство, сила та впевненість" самих Штатів "зникли за обрієм".

Крім того, у доповіді йдеться про особливе місце для США суперництва з Китаєм. Зокрема, зазначається, що продовження торгової війни з КНР, серед іншого, "значно ускладнить координацію Сполучених Штатів з європейськими державами". Більше того, переорієнтування зовнішньої політики Білого дому на "антикитайську" може призвести до того, що адміністрація Трампа відмовиться від історичної ролі США як гаранта безпеки Європи. "У такому разі Вашингтон перекладе витрати на захист континенту на своїх європейських союзників. Однак, враховуючи повільні темпи переозброєння Європи та її залежність від США, такий сценарій може створити вакуум безпеки і для України наслідки можуть виявитися катастрофічними", — зазначається у доповіді.

Також у документі йдеться про те, що Росія розглядає Україну та інші держави пострадянського простору як свою сферу впливу, що "більше схоже на новий імперіалістичний "Європейський концерт" (світопорядок після наполеонівських воєн більш відомий, як Віденська система міжнародних відносин — ред.), ніж на інклюзивний багатополярний світопорядок".

Наразі Росія, наголошується у доповіді організаторів Мюнхенської безпекової конференції, має можливість закінчити розв’язану нею війну проти України на вигідних для себе умовах, "якщо союзники Києва прагнутимуть до завершення військових дій за будь-яку ціну". Так, на думку експертів, РФ може зберегти за собою окуповані території, завадити Україні вступити до НАТО та отримати будь-які інші відчутні гарантії безпеки. Поряд з тим автори доповіді, повсякчас нагадуючи, що план адміністрації Трампа щодо мирного врегулювання поки що незрозумілий, резюмують, мовляв, якщо Вашингтон займе жорсткішу позицію щодо Росії, ніж очікувалося, "майбутнє останньої може виглядати достатньо похмурим".

Зауважимо, що організатори цьогорічної Мюнхенської конференції повідомили про участь у ній понад 60-ти лідерів держав та урядів, а також близько 150 міністрів і керівників міжнародних організацій. Українську делегацію очолить президент Володимир Зеленський, в той час як американську — віце-президент Джей Ді Венс. Вже відомо, що вони проведуть зустріч в кулуарах Мюнхенської конференції. Росія ж, як і в попередні роки після початку повномасштабного вторгнення в Україну, на захід не запрошена. Між тим, за словами держсекретаря США Марка Рубіо саме російсько-українська війна буде ключовою темою Munich Security Conference (MSC) -2025.

Про що свідчать Мюнхенські "ластівки" з минулого

Принагідно зауважимо, що саме під час Мюнхенської безпекової конференції у далекому вже 2007 році Володимир Путін вперше заявив про те, що запропонований після Холодної війни світопорядок фактично зазнав краху. Деякі західні аналітики, коментуючи мюнхенську промову Путіна, зазначали, що, мовляв, виступ російського президента був настільки агресивним по відношенню до США та НАТО, що іноді президенту РФ не вистачало в руках знаменитої туфлі, якою свого часу стукав, стоячи за трибуною ООН генсек ЦК КПРС Микита Хрущов. Втім, хай там як, але по факту ніхто на Заході не надав серйозного значення тодішнім меседжам-погрозам очільника Кремля.

Вельми показово, що у лютому 2022 року, буквально за тиждень до повномасштабного вторгнення РФ в Україну саме в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки на той час чинний віце-президент США Камала Гарріс зустрілася з президентом Володимиром Зеленським, який за інформацією Time попросив її ввести попереджувальні санкції проти Москви та направити Києву зброю, "стверджуючи, що це змусить Путіна переглянути своє рішення про вторгнення". "Якщо атака буде неминучою, то США мають направити Україні зброю, включаючи зенітні системи, винищувачі та важку артилерію, попросив Володимир Зеленський. Але за словами присутніх на зустрічі, пані Гарріс відкинула обидві пропозиції. Вона нібито сказала, що США не можуть запровадити запобіжні санкції, оскільки покарання може бути лише після злочину", — зазначало видання.

Під час свого публічного виступу на Мюнхенській конференції зразка 2022 року президент Зеленський, серед іншого, заявив: "За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї у нас немає. Безпеки у нас немає також. Немає й частини території нашої держави, що за площею більша, ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне — немає мільйонів наших громадян. З 2014 року Україна тричі намагалася скликати консультації держав — гарантів Будапештського меморандуму. Тричі — безуспішно. Сьогодні Україна зробить це вчетверте. Я як президент — уперше. Але і Україна, і я робимо це востаннє. Я ініціюю проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Якщо вони знову не відбудуться, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів".

Таким чином, ще до повномасштабного вторгнення на Банковій недвозначно натякали на необхідності повернення Києву ядерної зброї. І сьогодні, на порозі четвертого року повномасштабної війни Володимир Зеленський повсякчас озвучує ідентичні за смисловим наповненням "ядерні" тези, наголошуючи при цьому, що якщо Україну не приймають до НАТО, то їй мають повернути у якості гарантії безпеки ядерну зброю.

Чому Мюнхенська конференція – не найкраще місце для озвучення концептуальних рішень

У тому, що значення цьогорічної Мюнхенської безпекової конференції не слід недооцінювати, але й перебільшувати також не варто, переконаний політолог-міжнародник Дмитро Левусь. Зокрема, у розмові з Фокусом, експерт зауважив наступне: "Нагадаю, що саме у Мюнхені ще в 1938 році західні союзники шляхом змови зрадили Чехословаччину. Власне, тому з архетипічної точки зору для будь-кого, хто перебуває у європейському політичному просторі, мюнхенський майданчик не є вдалим для того, аби оголошувати там якісь концептуальні рішення. Втім, заздалегідь зрозуміло, що оголошень там ніяких не буде, оскільки спецпредставник нової адміністрації США по Україні та РФ Кіт Келлог спростував інформацію про те, що на Мюнхенській конференції врешті оприлюднять мирний план Трампа щодо припинення російсько-української війни. Зрештою, з огляду на те, що план Трампа ще не сформований і все виявилося набагато складніше, аніж собі уявляв собі старий-новий президент США, для України Мюнхен-2025 буде достатньо складним майданчиком доведення до американської сторони свого цілісного бачення мирного процесу" .

Однією з ключових задач української делегації на Мюнхенській конференції, на думку експерта, буде переконання представників чинної адміністрації США у неприйнятності умов так званого швидкого миру, "який фактично означатиме зраду українських інтересів".

"Важливо окремо зауважити, що паралельно з діалогом США та України, у Мюнхені відбуватиметься досить гостра дискусія Сполучених Штатів з європейськими партнерами щодо умов надання гарантій безпеки для України і взагалі — подальшої допомоги Києву. Наразі з боку США ми бачимо позицію, що Штати, мовляв, лише добиваються припинення війни, тоді як мир гарантує і підтримує лише Європа. Не думаю, що це домінуюча думка у Вашингтоні, але в мейнстрімі тим не менше така позиція присутня. Тому, на моє переконання, дуже складні переговори будуть у американців з європейцями", — наголошує Дмитро Левусь.

Загалом, під час нинішньої Мюнхенської конференції, прогнозує політолог, відбудеться доволі "непростий процес" синхронізації та конкретизації американських і європейських позицій, тоді як Україна максимально адвокатуватиме себе.

Що стане надзвичайно важливим для України аспектом Мюнхенської конференції

Мюнхенський майданчик є недооціненим з точки зору відомої путінської промови у 2007 році, вважає політолог Олег Лісний. Поряд з тим, зауважує експерт у розмові з Фокусом, якщо тоді це був дійсно історичний момент, то Мюнхен-2025 навряд чи зможе відіграти аналогічну роль.

"Поряд з тим, нинішня Мюнхенська конференція є дуже важливим майданчиком, який дозволяє, скажімо так, звірити годинники. Крім того, слід констатувати, що цей майданчик, по-перше, вже є позитивним для України в інформаційному плані, тому що саме там має відбутися зустріч нашого президента з віце-президентом США Джей Ді Венсом. Важливо, що це відбувається раніше, аніж очна зустріч високопоставлених американських очільників з Путіним. По-друге, позитив для України полягає в тому, що Сполучені Штати останнім часом ввели в дискурс мирних перемовин Європу", — підкреслює Олег Лісний.

Мюнхенська безпекова конференція-2025, переконаний експерт, значно закріпить позитивний для України кейс безпосередньої участі Європи у мирному врегулюванні, адже раніше європейців "навіть не розглядали у якості повноцінних учасників процесу". У цьому сенсі, Сполучені Штати, констатує Олег Лісний, збільшуючи кількість учасників, рухаються у дуже правильному напрямку. Принагідно політолог прогнозує, що в кулуарах Мюнхенської безпекової конференції паралельно з предметним діалогом по лінії Київ-Вашингтон "будуть намацуватися" цілком конкретні точки співробітництва в мирному процесі між Європою та Сполученими Штатами. Загалом, прогнозує Олег Лісний, Мюнхен-2025 зробить дуже багато в плані визначення чітких рамок майбутніх мирних перемовин, зокрема — формування конкретних вимог до Російської Федерації.