Пластир замінить ін'єкції інсуліну: вчені розробляють новий метод лікування діабету

Ліки, вперше використані в XIX столітті для лікування серцевих захворювань, тепер можуть прокласти шлях до інноваційних методів лікування в сучасній медицині. Дослідники з ETH Zurich розробили метод, за якого нітрогліцеринові пластирі, широко використовувані з 1890-х років, регулюють роботу генетично модифікованих клітин. Цей метод може стати революційною альтернативою в лікуванні хронічних захворювань, даючи змогу активувати або деактивувати лікування так само просто, як наклеїти або зняти пластир, пише ScienceBlog.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Biomedical Engineering, докладно описано, як система була успішно протестована на мишах-діабетиках. Вона забезпечувала контрольоване вивільнення GLP-1, гормону, що стимулює вироблення інсуліну, і підтримувала нормальний рівень цукру в їхній крові протягом 35 днів. У мишей покращилася регуляція інсуліну і знизилася маса тіла, при цьому не виникло жодного побічного ефекту з боку серцево-судинної системи, який інколи пов'язують із нітрогліцерином.

Професор Мартін Фуссенеггер, провідний дослідник кафедри біосистемних наук та інженерії ETH Zurich, назвав цей пластир найефективнішим генним перемикачем, який його команда коли-небудь розробляла. В основі цієї інновації лежить знайомий механізм: природні сигнальні молекули організму. Коли нітрогліцерин із пластиру потрапляє в імплантовані терапевтичні клітини, вони перетворюють його на оксид азоту, сполуку, яка запускає контрольоване вироблення білків, таких як GLP-1.

Оскільки вся система заснована виключно на людських білках і клітинних механізмах, вона знижує ризик імунного відторгнення, що часто ускладнює лікування за допомогою клітин, підкреслили автори.

Клітинна терапія — галузь, що лежить в основі цього дослідження, вже давно обіцяє революційні методи лікування шляхом модифікації людських клітин у живі фабрики ліків. Однак основною проблемою є точний контроль над тим, коли і скільки ліків виробляється. Сучасні препарати часто діють як примітивні інструменти, доставляючи ліки без розбору, тоді як ця система дає змогу тонко налаштовувати регуляцію, зручну для пацієнта, за допомогою простого шкірного пластиру.

Приблизно для 10% людей у світі, які живуть із діабетом, такий підхід може усунути необхідність у частих ін'єкціях, даючи змогу їхньому організму виробляти необхідні білки природним чином. Результати наукової роботи можуть знайти застосування при метаболічних, аутоімунних і нейродегенеративних захворюваннях — будь-яких станах, що вимагають динамічної регуляції терапевтичних білків.

Однак, як попереджає Фуссенеггер, виведення клітинної терапії на ринок вимагає багато часу і ресурсів, а отже, випробування на людях ще дуже далекі. Але в разі успіху це злиття медицини XIX століття і генної інженерії XXI століття може ознаменувати початок нової ери в лікуванні хронічних захворювань. Хоча попереду ще багато роботи, перспектива створення клітинних терапій, контрольованих пацієнтом і точно регульованих, ще на один крок наближає медицину до майбутнього, в якому ліки працюватимуть разом з організмом, а не всупереч йому.

Раніше Фокус писав про те, що людство до 2050 року накриє хвиля діабету. Від мільйонів до мільярдів: нове дослідження розкриває похмурі перспективи розвитку діабету по всьому світу до 2050 року, якщо системи охорони здоров'я вчасно не почнуть діяти на випередження.

Також Фокус писав про те, що діабет впливає на руйнування мозку. Нещодавні дослідження засвідчили, що у пацієнтів з діабетом першого типу відбувається раннє старіння мозку.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.