Путін сам створив собі пастку: яку тактику Росія готує для переговорів

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, пояснивши, що тоді це вкрай дивно виглядатиме для росіян, адже Владімір Путін включив ці території до складу Росії. Більше про переговори щодо завершення війни та інформаційні кампанії Росії проти України – читайте далі у матеріалі.

Росія планує наступ на країни Балтії та Польщу

Президент України заявив, що росіяни планують наступ на Польщу та Литву через Білорусь. Навчання можуть пройти вже цієї осені. Цього року Росія планує збільшити свою армію на 150 тисяч осіб, а також може залучити північнокорейські війська. Чи дійсно Росія планує наступ на ці країни?

Росія може здійснювати гібридні провокації, розміщуючи війська в Білорусі. Не виключено, якщо позиція Заходу щодо Росії не зміниться, то вона вже буквально може розпочати сценарій різних гібридних провокацій з залученням військ КНДР чи іранських проксі десь поблизу кордонів Європи.

Чи може бути повноцінний наступ? Не беруся зараз давати оцінки. Є певні дані європейських розвідок, зокрема служба зовнішньої розвідки Данії оцінює можливість наступу Росії через п'ять років. Я вже говорив, якщо в наступні роки Росії вдасться полегшити економічний стан, то через 4 – 6 років вони будуть готові разом із КНДР та Іраном здійснювати агресію проти країн Балтії.

Гібридні провокації вже здійснюються: танкерний флот, обрив кабелів, диверсії на території Європи з підривами певних складів, прольоти дронів над полігонами. У такий спосіб вони хочуть проаналізувати реакцію країн НАТО, визначають, як працюють безпекові структури, яка скоординованість, а потім моделюють сценарій. Далі російські генерали пропонують Путіну ті чи інші рішення гібридних провокацій щодо країн НАТО.

Білорусь використовували ще до широкомасштабного вторгнення. Згадаємо кризу біженців, яка була на кордоні з Польщею. Тоді російські спецслужби разом з білоруськими кидали біженців на польський кордон для певних провокацій. Вони намагалися завезти когось в Польщу або створити картинку, що ЄС не може впоратися з хвилями біженців. Географічно Білорусь є дуже вдалою локацією для таких провокацій. Це можуть бути і країни Балтії, і Польща.

Генсек НАТО пригрозив Путіну нищівною реакцією у разі нападу на Альянс. Як Європа готується до цього? Адже одних заяв для Путіна замало.

Велика перемога, що європейські лідери нарешті почали визнавати загрозу Росії для країн НАТО. Дивно, що це не сталося у 2022 році. Можливо, повпливали північнокорейські війська на Курщині та угоди з Іраном. Можливо, ми також достукалися до партнерів, що Росія зараз дуже легко може застосувати іранських проксі після подій в Сирії. Вони зараз частково будуть без роботи, тому їх цілком можуть переправити в Росію для провокацій. Усе може бути.

Також потрібна нова безпекова доктрина Європи. Вона постійно доповнюється, але у цьому випадку нова доктрина має стосуватися не лише сухопутних загроз, але й інформаційних, адже інформаційну війну Європа повністю програла. Ті структури, які займаються протидією дезінформації, не впоралися із загрозами. З ЄС можна виділити лише Францію – там роблять правильні речі щодо проведення ІПСО проти Росії. Не включаю сюди Велику Британію, бо вона не в ЄС.

Потрібні рішення. Ілон Маск вже закликав до реформи НАТО. У цьому випадку потрібно готуватися до сучасної війни – це війна дронів; РЕБ; війна із застосування нових видів озброєнь, які частково замінили людей. НАТО досі живе у світі, де танки "Леопард" – це дуже серйозна зброя, але танки у сучасній війні не є передовою зброєю в умовах, коли фронт насичений дронами. Потрібно усе змінювати, там є що реформувати.

Росія сподівається на європейську забюрократизованість і повільність. Вони в умовах війни, якщо порівнювати з Європою, швидше адаптуються до нових умов. Технологічний прогрес у росіян йде швидше, ніж в країн НАТО. Тому Росія розраховує, що все так і залишиться, й вони зможуть здійснити певну агресію. А щоб перевірити стан Заходу, вони здійснюють гібридні провокації.

Путін сам створив собі пастку

Цього тижня піддані Владіміра Путіна особливо активні у своїх заявах. Дмітрій Пєсков заявив, що Росія готова до переговорів. Також він сказав, що Москва не буде міняти Курщину на окуповані ними українські території. Про що свідчить така реакція Москви?

Ключова ставка Росії – провести перемовини без України. Домовитися з командою Дональда Трампа без України та Європи. Саме тому йдуть ці компліментарні заяви на адресу Трампа і його команди. Вони намагаються відмежуватися від перемовин з українською владою, яку вони називають нелегітимною. Їхня гібридна тактика – продемонструвати, що Україна не є суб'єктом.

Щодо обміну територіями. Ми не визнаємо ті нісенітниці, що Путін включив у свою конституцію територію Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму, і ніколи не будемо визнавати. Якщо говорити про теоретичний обмін на частину якоїсь з областей, то Путін та його команда потрапляють у пастку.

Згідно з їхньою конституцією це нібито "частина Росії". Це виглядатиме дивно навіть всередині самої Росії, тому їм залишається тільки й говорити, що вони не робитимуть цього та "звільнятимуть" території воєнним шляхом.

Ми бачимо буксування ворога, який мав певні просування на Курщині, але його зупинили. Тактичні успіхи Сил оборони України є – зайняті нові позиції. Ворог розуміє, що певні речі будуть обговорюватися в Мюнхені. Джей Ді Венс (віцепрезидент США – 24 Канал) говоритиме з президентом України Володимиром Зеленським. Кіт Келлог теж буде там присутній. Потім буде зустріч в Києві щодо рідкоземельних ресурсів та подальшої підтримки України.

Пропагандистська тактика ворога – Росія веде перемовини з США без України, а нашу державу ставлять перед фактом. Ось такі у них наміри.

Щодо Курщини. Полковник армії Великої Британії у відставці Геміш де Бреттон-Гордон сказав, що новий наступ України на Курщині та події в Сирії сильно вдарили по Путіну. Він вважає, що Курськ може стати для диктатора тим самим, чим він став для Гітлера у 1943 році. Чи є у Путіна спроможності відбити цю територію?

Усе розсудить час. Будь-яке утримання території – це логістика та ресурси. Українська логістика зараз сильніша, бо ми змогли закріпитися та утримувати території, а Росія не змогла вибудувати таку логістику, щоб видавити Сили оборони.

Росія регулярно отримує удари по командних пунктах, штабах та удари в тил – це 20+ кілометрів, де споруджують тактичні склади й так далі. Це – чудова скоординована робота розвідки та загалом усіх Сил оборони зі знищення тилової логістики, що не дозволяє ворогу просуватися так, як він планував. Зараз цей хід за нами, але будь-яка активна війна витягує ресурси як з Росії, так і з України. Хто зможе довше – той вийде переможцем.

Путін зараз практично не говорить про Курську область. На початку операції його генерали казали, що ледь чи не за місяць зможуть повернути всі території. Тоді він був активний, приїжджав, говорив з губернатором. Зараз він забув про Курщину. Про неї не говорять в російських ЗМІ. Росіяни змирилися з тим, що це затяжна історія.

Також варто враховувати, який рельєф у Курській області – лісиста місцевість, є болота, мало доріг, які перебувають під контролем. Коли траса прострілюється, то росіяни не можуть підвозити логістику. Важко буде виправити ситуацію навіть піхотними штурмами із залученням смертників з КНДР. Це гра в довгу, і таке враження, що в Росії з цим змирилися.

Чи станеться перелом у всій війні? У нас занадто великий фронт. Це як пазл. Не можна говорити, що одна зона може змінити весь хід війни остаточно.

Виходить, що Курщина зараз стоїть як кістка в горлі Путіна?

Вона суттєво вплинула на розподіл російських ресурсів – якби не Курщина, то ворог вже міг би захопити Покровськ. Усі ці ресурси були б направлені на Покровський та Запорізький напрямки. Там було б на 50 – 60 тисяч більше особового складу для штурмових дій.

Покровський напрямок "пробуксував". Росіяни планували захопити Покровськ у жовтні 2024 року. Так само "буксує" Краматорський напрямок. Вони вже там планували рухатися. Те саме на Запорізькому напрямку – у них в планах був великий наступ у Запорізькій області. Хотіли захопити все те, що Україна відбила під час контрнаступу у 2023 році.

Ситуація на Покровському напрямку: дивіться на карті

У них є певні дії у Великій Новосілці, яка все одно витягнула у них багато ресурсів. Там росіяни потрапили у вогневий мішок – коли вони зайшли у Велику Новосілку, то їх там просто почали розстрілювати. Вони не могли певний час рухатися далі й зазнали там значних втрат. Якби ці сили на Курщині були б використані на Сході чи навіть на Сумщині, то ми були б в гіршому становищі. Росіяни зараз витрачають багато ресурсів, що гальмує їхні дії.

Кремль готує росіян до завершення війни з листопада 2024 року

У Росії вийшли із заявою, що запропоновані Україною та Заходом формули миру в нинішніх умовах не реалістичні. У раді безпеки брешуть, що Росія не почала б вторгнення, якби Україна та Захід виконали б Мінські угоди. Як розцінювати такі заяви?

Путін накопичив ресурси на бойові дії протягом 2025 року. Він повністю опосередковує війну з дипломатією. Так було під час Мінського процесу, в який Росія дуже хоче повернутися, оскільки він дав можливість росіянам як підготуватися до війни, так і постійно маніпулювати війною на Сході. Коли росіянам було вигідно – вони стріляли, коли їм було невигідно – не стріляли.

Так само і зараз. Вони мають ресурси на війну й будь-які заяви Дональда Трампа про прогрес в переговорах, навіть без конкретики, – і одразу летять ракети. Росіяни використовують свої військові можливості, щоб хитати будь-який діалог в той чи інший бік. Їм це вигідно, вони хитнули – і одразу висунули якісь медійні умови. Зараз згадали про Мінськ.

Ці маніпуляції триватимуть постійно, доки у Росії будуть можливості вести агресивну та інтенсивну війну. Попри великий дефіцит бюджету, вони розрахували формулу ведення інтенсивної війни протягом цього року паралельно з можливими переговорами зі США, Україною та Європою. Усі ці заяви – це початок ось цих хитань і постійної зміни позицій, в яку Росія дипломатично гратиме, поки їй не обрублять можливість вести інтенсивну війну.

Якщо проаналізувати заяви росіян про перемовини, то вони це все подають так, начебто це дуже вигідно якраз таки їхній стороні. Чи можна це розцінювати, що Путін у такий спосіб готує росіян до закінчення так званої "сво", щоб вони це сприймали як перемогу?

Інформацію про те, що будуть перемовини й про те, що цілі "сво" буцімто досягнуті запустили ще по лінії губернаторів у регіонах Росії. Розпорядження прийшло ще в листопаді 2024 року. Там почали надходити наративи для того, щоб працювати з населенням і як давати зрозуміти росіянам, що війна виграна, тобто в Росії до перемовин готувалися.

Як один зі сценаріїв, щоб не було зайвих запитань, – зараз росіянам розказують, як все вдало вийшло, яку перемогу здобули. Росія подасть усі заяви про реформи НАТО так, ніби росіяни ледь не зруйнували архітектуру безпеки в Європі. Також один з ключових наративів Росії, що однополярний світ завершився і є багатополярний світ, в якому Росія зайняла своє місце, Китай є союзником і так далі. Це росіяни мають сприймати як перемогу.

Обробка населення триває, але є один чіткий момент – те, що деякі воєнкори припускають думку, що це не остаточна війна – основна війна буде у майбутньому. Мовляв, буде зроблена робота над помилками для того, щоб довести справу до завершення.

Зараз говорять виключно про війну проти України. Лякалками проти НАТО займається тільки Дмітрій Медведєв та іноді Алєксандр Дугін. Люди поширюють їхні думки, як голос страху для Заходу, а воєнкори, навпаки, – пишуть росіянам, що робота над помилками буде зроблена і до Києва дійдуть, але в майбутньому.

Тож ми маємо для себе розуміти, що б не сталося – буде завершення бойових дій чи ні, бо ознак з боку Росії я все одно не бачу, – то сектор безпеки й оборони в Україні по протидії гібридним загрозам, які залишаться, працюватиме далі.

Росія продовжить гібридну війну проти України в будь-якому випадку, для послаблення нашої держави, загалом державного апарату, сектору безпеки й оборони, населення. Ворог намагатиметься віднайти зручний час для того, щоб знову піти війною. Щоб цього не сталося, потрібні потужні гарантії безпеки для України від країн Заходу. Думаю, дипломатія зараз має дати відповідь на це.

За якої умови в Росії може початися революція

Чи реагуватимуть якось росіяни на посилення економічної кризи у Росії?

Революції без еліт не буває. Поки еліти сконцентровані навколо Путіна, на жаль, революцій не буде. Зокрема регіональні еліти Татарстану та інших регіонів, де фактично за національним принципом могли б утворитися незалежні республіки.

Певні кримінальні елементи не здатні самостійно підняти голови й виступити проти режиму. Щойно почнуть закінчуватися російські гроші для того, щоб годувати всі еліти, – з'являться невдоволені. Ці невдоволені або домовляться із західним світом про своє безпечне існування там, або про те, щоб підтримувати сили, які виступатимуть як альтернатива режиму Путіна.

Ні, це не Юлія Навальна, не Ілля Яшин та інші (російські опозиціонери – 24 Канал), на яких, на жаль, Захід робив ставку. Можливо, за каденції Трампа це зміниться, адже це тотальне безглуздя і безхребетність. Усі ці люди не здатні нічого змінити. Потрібно було робити ставку на таких людей, як у легіоні "Свобода Росії", РДК та інших, які здатні працювати ідеологічно та зі зброєю в руках.

Усе може бути. Якщо через економічні проблеми від Путіна почнуть відколюватися еліти, то з'явиться шанс на революцію. Поки що цього не видно. Такий шанс близький до нуля, на жаль.

Нині імовірність революції в Росії – близька до нуля / Getty Images

Росіяни вигадали кампанію, щоб дискредитувати Україну

У Росії розповсюджують дезінформацію про те, що Україна начебто за сприяння Заходу хоче підірвати мінами російського виробництва іноземне судно в акваторії Балтики, а відповідальність покласти на Росію. Це спроба окупантів виправдати свої операції?

З одного боку це може бути інформаційне алібі для того, щоб виправдати якісь свої спецоперації. З іншого боку, голові служби зовнішньої розвідки Росії Сєргєю Наришкіну 70 років. Він відповідає за провокації, щоб розділити Україну на частини, за кабельні диверсії танкерного флоту. Служба Наришкіна розробляє це планування, вербує людей, просуває своїх співробітників на ці кораблі.

Наришкін провалився, адже ніхто не мав дізнатися тривалий час, що диверсіями займаються росіяни. Однак фактично одразу вийшли на росіянина, який перший раз працював на китайському судні. Спецслужбам одразу стало зрозуміло як було вчинено диверсію, який був задум.

Наришкін просто провалив поставлене завдання, тому йому треба якось змінити інформаційне поле, оскільки інформаційно відповідальність вже лежить на Росії. Усі про це знають, говорять про це. Наришкіну потрібно якось перекрутити це, змінити фокус уваги, перевести все на Україну.

От вони й придумали таку історію, що, мовляв, Україна щось там готує для того, щоб підставити Росію. Це якісь дуже застарілі методи, але після "Крокуса" (теракту в російському ТЦ "Крокус" – 24 Канал) немає чому дивуватися. Там такі самі спецслужбісти як Наришкін, вигадали історію про те, що ледь не Україна організувала цей теракт разом з ІДІЛ.

Але дуже швидко всі вийшли на ФСБ, яка співпрацює з іракським осередком ІДІЛ, який фактично цей теракт і здійснював. На щастя, наші вороги – старі люди. Старі, божевільні й застарілі.

Російські пропагандисти також стверджують, що Київ разом із європейськими спецслужбами готує напади на представників російської опозиції. До чого такі заяви окупантів?

Дуже цікава думка, особливо з огляду на те, кого вона стосується з опозиції. У Кремлі ще достатньо давно, ще за самого раннього Путіна, був проєкт під умовною назвою "Лояльна опозиція", яку фактично просували у західний інфопростір.

Деякі видання російських опозиціонерів досі є в інших країнах, переважно в країнах Балтії. Вони постійно "раптово" отримують потрібні інсайди з Кремля. Але навколо них вибудувалася довіра західних суспільств, інколи знаходилися люди, які просували фінансування цих демократично-російських проєктів від самих країн Заходу. Відповідно, Росія отримувала подвійний профіт – свою агентуру, яку фінансують інші структури.

Отже, тут цікаво, про кого мовиться. Адже для України немає жодного сенсу щось робити з простими опозиціонерами, які проводять марші в Берліні. Вони не є страшними для режиму Путіна. У них практично немає підтримки всередині Росії. Їх дивляться та слухають виключно росіяни, які живуть за кордоном. Вони не впливають на жодні настрої всередині самої Росії. Вони не можуть туди приїхати, бо бояться.

Тобто, вони не несуть жодної загрози режиму Путіна. Я вже мовчу, що вони навіть не підтримують санкційний режим, який запроваджений проти Росії. Значна кількість цих так званих опозиціонерів підтримує пом'якшення санкцій проти Росії, оскільки ж у війні винен Путін, а не всі росіяни. Тобто вони виконують задачі в інтересах Кремля. Тому тут мовиться, імовірніше, про створення провокації з метою підірвати довіру до України у західних урядах, щоб підставити нашу країну.

Які зараз Росія використовує методи пропаганди у країнах Європейського Союзу?

Росіяни створили інфраструктуру. Є експерти, які регулярно приходять на певні європейські телеканали, публікуються в певних ЗМІ та соцмережах. Вони просувають дуже різні меседжі. Мовляв, що з Росією треба домовлятися, пом'якшуючи санкції, начебто треба зменшувати підтримку України, зокрема збройну. Росіяни кажуть, що підтримка зброєю – це продовження війни, а це б'є по бізнесу, люди втрачають гроші, будуть підвищуватись податки.

Вони опрацьовують певні сегменти суспільства зсередини країн. Головний наратив – зупинити збройну підтримку, вплинути на українську владу. Є пасажі про нелегітимність влади. Є історія про переслідування за віросповіданням, мовляв, українці ледь не терористи в країнах Європи. Начебто вони здійснюють там певні теракти. Триває повна дискредитація українців в очах європейських суспільств, зокрема в Італії.

Це реально діє на європейців, чи вони розуміють, що це дезінформація?

Завжди є сегмент суспільства, на який це може подіяти. Це люди, які не цікавляться політикою, геополітикою – звичайні люди, які 5 днів на тиждень працюють, а 2 відпочивають. Вони дивляться телевізійні шоу, у яких їм російські пропагандисти розповідають про те, що робиться у світі. Умовно, пропагандист говорить французькою мовою, але співпрацює з певними структурами чи політиками в інтересах Росії.

Є певний відсоток тих, на кого це може подіяти, зокрема це стосується Італії. Там через певну російську пропаганду, особливо у 2023 році, популярною була думка про те, що в Італії все дорожче через війну в Україні, тому її треба завершувати, адже Україна її начебто все одно не виграє.

Було багато таких людей, тому нашому посольству та іншим структурам було не просто змінювати певну повістку, зокрема і в Італії. Методика дезінформації Росії в цій країні дуже сильна, але Італія робить успіхи – там посилюють протидію дезінформації. Ми входимо у більш тісну співпрацю з італійськими структурами цього року.

Їх дуже цікавить саме український аналіз цих загроз. Вони нарощуватимуть протидію таким загрозам всередині країни. В Італії зараз дуже амбітна мета, тому вся ця російська історія їм не буде доречна, навіть не з огляду захисту України, а щоб бути одним із лідерів Європи.

У прем'єра Італії чудові стосунки із президентом США Дональдом Трампом та Ілоном Маском. Італію розглядають, як альтернативу Німеччині та Франції з огляду лідерства в Європі. Там є машинобудування, економічно все створено для того, щоб туди інвестувати. Італія чекає потужного стрибка, а російська дурня їм там дуже не потрібна.

Плюс Україна суттєво покращує італійську оборонку. У нас спільні інтереси, тому вони зацікавлені, щоб там не було антиукраїнського, адже це співпраця з українськими бізнесами та інвестиції в Україну. Якщо ти інвестуєш в Україну, а суспільство заряджене проти України, то політик втрачатиме рейтинги. Вони з цим будуть боротися. Це в наших інтересах.

Росія готує потужну інформаційну операцію проти українців

На які інформаційні атаки від росіян можна очікувати найближчим часом, що будуть направлені саме всередину країни?

Головна операція – мобілізація. Усі ресурси росіян вкинуті туди, щоб дискредитувати контракти для військових віком від 18 до 24 років. На жаль, росіяни, зчитали голоси певних військових, які теж хочуть отримувати великі виплати. Мовиться про тих, хто пішов у 2022 році. Міністерство оборони прокомунікувало цю історію. Будуть чіткі контракти з термінами, певні виплати для людей, які раніше мобілізувались добровільно до 25 років.

Зараз вся увага росіян буде прикута до цієї теми. Вони намагатимуться суттєво дискредитувати ці контракти. Особливо тоді, коли з'являться перші цифри, а вони будуть успішні. Я вже це точно знаю. Станом на перші дні, після того, як ця історія з'явилась у Резерв +, то вона пішла достатньо непогано. Є хороші цифри й росіяни намагатимуться дискредитувати цей успіх. Готуємося протидіяти цьому.

Росія намагатиметься поширювати нібито від військових чи ботів, навіть через анонімні телеграм-канали, думки щодо розколу всередині армії. Між тими, хто пішов і не отримав (гроші – 24 Канал) і тими, хто зараз отримає. Мовляв, вони в шоколаді. Ось цей розкол всередині військових це ще одне завдання росіян, окрім дискредитації мобілізації.

А на міжнародній арені Росія просуватиме так звану нелегітимність влади й маніпуляції довкола перемовин та мирних планів. Будуть зливи цих планів після Мюнхенської конференції, після візиту Келлога в Київ, після певних офіційних заяв. Усе так само як було до цього. У росіян тактика незмінна ще з Мінського процесу.