Рецензія на мультфільм «Відьмак: Сирени з глибин» / The Witcher: Sirens of the Deep

Франшиза «Відьмак» уже давно переросла книжковий формат, міцно вкорінившись у світі відеоігор, серіалів та анімаційних стрічок. Після помітного успіху «Відьмак: Кошмар Вовка» Netflix вирішив продовжити розширювати цей всесвіт, представивши новий анімаційний фільм – «Відьмак: Сирени з глибин». Історія базується на оповіданні Анджея Сапковського «Трохи жертовності», знайомому шанувальникам книжкового циклу, але з суттєвими доповненнями. Чи вийшло у студії Studio Mir знову вразити глядачів? І чи є цей фільм вартим перегляду як для давніх фанатів, так і для новачків? Нумо розбиратися.

«Відьмак: Сирени з глибин» / The Witcher: Sirens of the Deep

Жанр фентезі, пригоди, екшен,
Режисери Канг Хей Чхол
У ролях Даг Кокл, Аня Чалотра, Джої Беті, Христина Рен, та ін.
Прем’єра 11 лютого, 2025 року, Netflix

Ґеральт із Рівії отримує чергове завдання – розібратися з нападом загадкових морських істот на прибережне поселення. Люди в паніці: вони впевнені, що за цими жахіттями стоять сирени – створіння, що здавна мешкають у водах навколо їхнього села. Але, як завжди, істина не така проста.

Виявляється, що сирени не просто атакують – вони борються за своє виживання, а корінь проблеми значно глибший. Ґеральт, звісно ж, не вірить у чорно-білу картину світу, тому починає розслідування, яке приводить його до давнього конфлікту між людьми та морськими мешканцями.

Цікавим елементом нової анімаційної стрічки стає моральна дилема, перед якою опиняється Ґеральт. Його звична логіка та холодний розрахунок розбиваються об емоційні й особисті моменти, що додає глибини його образу.

Studio Mir вже зарекомендувала себе у світі анімації завдяки «Кошмару Вовка», і цього разу художники теж не підвели. Візуально «Сирени з глибин» виглядає стильно та похмуро. Найкраще вдалися підводні сцени – вони вражають деталізацією та колірною палітрою. Сирени виглядають одночасно привабливо і страхітливо, що додає фільму готичної естетики.

Однак, порівняно з «Кошмаром Вовка», тут анімація виглядає трохи менш вражаюча. У деяких сценах відчувається брак плавності, а битви, хоч і динамічні, не мають такого «удару», як у попередній анімаційній стрічці про Відьмака.

Щодо атмосфери – вона чудово передає похмурий, загадковий тон оригінальних оповідань. Гнітючі пейзажі, постійна загроза в повітрі та холодне море навколо створюють відчуття приреченості та містичності. Це безумовний плюс.

Ґеральт у виконанні Дага Кокла знову постає в своєму класичному образі – мовчазний, розважливий, але не позбавлений сарказму. Це той Ґеральт, якого люблять фанати ігор та книг. Особливо цікаво виглядає лінія з Ессі Давен. Менестрелька додає історії людяності, контрастуючи з похмурістю Ґеральта. Сирена Ш’їназ – загадкова і неоднозначна. Вона стає не просто представницею іншого виду, а повноцінним персонажем з власними мотивами. Щодо Любистка, то його роль у фільмі досить другорядна, хоча він додає легкості та гумору, що врівноважує загальний похмурий тон.

Озвучення – ще один сильний аспект. Даг Кокл (Ґеральт) знову демонструє свій талант, роблячи персонажа живим. Актори, які озвучували Ш’їназ та Ессі, також добре впоралися, додавши глибини своїм персонажам.