/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2Fa906d672952cff949440eceaa4bb9a94)
«Щороку Суспільне дає аргументи, що його варто підтримувати». З засідання парламентських комітетів на НСТУ
Перед засіданням депутатам показали нове обладнання, яке Суспільне отримало в межах міжнародної технічної допомоги Японії (JICA) — пересувну телевізійну станцію (ПТС). Це обладнання відкриває нові можливості для власного виробництва. Приміром, ПТС на 14 камер забезпечила виробництво Суспільним трансляції чемпіонату України з біатлону. У ній облаштовано 13 місць для продакшн-команди та два виносних місця для коментаторів.
Учасники засідання оглянули нову пересувну телевізійну станцію Суспільного
Як сказала у своєму привітальному виступі заступниця голови комітету гуманітарної та інформаційної політики, голова профільного підкомітету Євгенія Кравчук, візити у лютому на Суспільне вже стали традицією для депутатів профільних комітетів, адже проходять уже втретє.
«Цей, по-хорошому, парламентський контроль є радше дружнім плечем, тому хотілося б, щоб він зберігався й надалі», — сказала Євгенія Кравчук. Також вона додала, що «український Суспільний мовник — це те суспільне мовлення, яким воно має бути під час війни».
Ярослав Юрчишин і Євгенія Кравчук
Під час заходу керівництво Суспільного та парламентарі обговорили поточний стан, досягнення за 2024 рік, а також проблеми та перспективи мовника під час повномасштабного вторгнення.
«Суспільний мовник довів за ці роки свою спроможність і сьогодні не може бути сумнівів, що НСТУ продовжить свою роботу й буде це робити якісно і так, щоб задовольнити потреби суспільства. Відповідаючи найкращим міжнародним стандартам журналістики й свободи слова. Це важливі досягнення, але, на мій погляд, головне — це стабільність, і вона була продемонстрована. Розвиток такої складної структури як Суспільне мовлення — це нешвидка справа, коли десь злітають ракети, це щоденна праця, це крок від одного невеличкого досягнення до іншого. Я вважаю, що траєкторія, обрана правлінням, правильна, і її треба дотримуватися», — сказав, відкриваючи засідання, голова комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Своєю чергою голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин подякував Суспільному за важливі позиції, які мовник послідовно підтримує. Це внесок в інформаційну безпеку, в культурну дипломатію та в євроінтеграцію. Зокрема він сказав, що «мало де ми можемо похвалитися таким позитивним сприйняттям реформи, як у сфері перетворення колишнього державного медіа на публічного мовника. І нам важливо це зберегти».
Ярослав Юрчишин, Євгенія Кравчук і Микита Потураєв
- Читайте також: Депутати, Нацрада й Мінкульт з’їздили на Суспільне: хвалили за довіру аудиторії, непокоїлися через брак фінансування
Якими показниками Суспільне підсумовує 2024 рік
Голова наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа розповіла, що протягом 2024 року Суспільне робило все можливе для того, щоб бути корисним для суспільства та держави. «Це рік, коли загинула наша Ірина Цибух, це рік 100-річчя “Українського радіо”, це рік цивілізованого розлучення з телемарафоном “Єдині новини”», — сказала вона.
Серед досягнень Суспільного за минулий рік Світлана Остапа назвала нарощення аудиторії та підтримку рівня довіри. «Більш як 20% українців нині вважають Суспільне улюбленим джерелом інформації. Останні результати дослідження споживання та довіри, зроблене на замовлення Суспільного компанією “Градус” у 2024 році, показало, що серед населення України віком 18+ рівень довіри споживачів наших новин вищий за 80%. Нагадаю, на ВВС — 56%. Це дуже хороша новина на фоні падіння довіри до багатьох інституцій в Україні. Довіра є найголовнішим індикатором успіху», — повідомила Світлана Остапа.
Світлана Остапа
Також вона повідомила й про те, що у 2024 році зросла цитованість Суспільного у світі, воно опинилося серед лідерів з обміну матеріалами в Європейській мовній спілці. «У 2024 році EBU взяла майже дві тисячі матеріалів Суспільного для найбільших європейських телеканалів. Це втричі більше, ніж у 2022 році. До прикладу, матеріал про обстріл Харкова 10 травня показали на 76 каналах понад 930 разів. Це спростовує твердження про втому від українських новин», — сказала Світлана Остапа.
Голова правління Суспільного Микола Чернотицький розповів, що 2024 рік для Суспільного позначився зростанням споживання контенту через цифрові платформи, а також посиленням мовлення на Першому каналі.
«Ми на сьогодні 24/7 самі виготовляємо контент на Першому зі щогодинними випусками новин із шостої години ранку до 22-ї години. Ми висвітлювали вибори в США, відправили туди дві знімальні групи. Зокрема, “Ніч виборів у США: Трамп чи Гарріс?” подивилися майже 228 тисяч телеглядачів. Стрим спецефіру “Суспільне. Студія” на ютуб-каналі “Суспільне Новини” зібрав 411 тисяч переглядів, плейлист “Вибори в США 2024” отримав 2,3 млн переглядів», — розповів Микола Чернотицький.
Також він поділився планами на 2025 рік щодо посилення та розвитку гіперлокальної мережі Суспільного.
«Зараз у громадах восьми регіонів працює 20 гіперлокальних кореспондентів Суспільного. До кінця 2025 року мережа охопить ще 12 регіонів, а в трьох (Чернігівщина, Сумщина та Харківщина) буде підсилена. Так, Суспільне отримає ще 50 журналістів у громадах. Це буде точно найбільша мережа гіперлокальних журналістів в Україні», — сказав Микола Чернотицький.
Світлана Остапа та Микола Чернотицький
До досягнень Суспільного у 2024 році він також відніс і створення документальних фільмів і дитячого контенту, а також проєкту з оцифрування архівів «Суспільне Медіатека».
«Ютуб-канал для дітей “Бробакс” протягом 2024 року показав зростання понад 100%. Кількість підписників перевищила показник 100 тисяч, а кількість переглядів сумарно зросла до понад 39 млн (24 млн протягом року). Розпочато роботу над MVP сайту та застосунком дитячого активу “Бробакс”. Уперше підписано ліцензійні договори щодо прав на іноземний дитячий контент для ютуб-каналу. Зокрема, французький мультсеріал “Сімон” зібрав понад 2 млн переглядів. Подкаст “Суспільне Казки” отримав близько 1 млн прослуховувань протягом 2024 року та потрапив до переліку найкращих за версією Megogo Audio», — розповів Микола Чернотицький.
Він також сказав, що одним із пріоритетів стало виробництво документального контенту. Торік відбулося понад 40 прем’єр документальних проєктів.
«Найбільшого резонансу набули стрічки “Будапешт. Бомба під незалежність”, нові серії циклу “Остання війна”, цикл “Велика російська брехня”, “Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України”, “Довженко. Великий компроміс”, 12-серійний цикл “Лицарі правозахисту”. Уперше фільм Суспільного представлений у конкурсній програмі фестивалю А-класу — на 40-му Варшавському міжнародному кінофестивалі відбулася світова прем’єра фільму “Сентиментальна подорож до планети Параджанова”. У листопаді 2024 року фільм-розслідування “Ізоляція” Ігоря Мінаєва став найкращим документальним фільмом на фестивалі історичного кіно у Франції», — розповів Микола Чернотицький.
Як Суспільне співпрацює з Нацрадою, Міністерством культури та стратегічних комунікацій і Держкомтелерадіо
До обговорення питань про проблеми й перспективи Суспільного мовлення в Україні під час виїзного засідання долучилися також представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Держкомтелерадіо.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос прокоментував, що Суспільне мовлення в умовах воєнного стану має особливе значення в суспільстві.
«Ми вдячні НСТУ за те, що бере участь у реалізації проєктів у рамках безпекових угод. У нас їх багато, інформаційний елемент потужний. Наші партнери відзначають важливу роль НСТУ в імплементації цих угод. Ми вирішили в цьому році скласти мапу великих міжнародних подій і вважаємо, що важливим елементом культурної дипломатії є те, що на міжнародних безпекових конференціях відбуваються такі івенти як показ документальних фільмів. Це буде такий позитивний тиск на міжнародних партнерів», — сказав Андрій Наджос.
Голова Нацради Ольга Герасим’юк повідомила, що регулятор підтримує Суспільне у всіх його ініціативах. Співпраця між Нацрадою і Суспільним охоплює не лише виробництво контенту, а й просвітницьку діяльність, спрямовану на підвищення рівня професійних стандартів журналістики, захист прав людини та забезпечення принципів недискримінації. Важливим аспектом цієї співпраці є програма «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство», у межах якої проводять публічні обговорення, спрямовані на вдосконалення медійних практик.
«Забезпечення стабільного мовлення і розширення покриття в прикордонних зонах — це один із наших фокусів, і ми сприяємо прорахунку додаткових частот і збільшенню покриття територій. Одне з питань, яке потребує розв’язання, — суперечності між законами “Про медіа” та “Про суспільні медіа”, це стосується участі Суспільного у конкурсі та сплати ліцензійного збору. Це треба розв’язувати. Національна рада вже підготувала пропозиції та чекає на їх ухвалення Верховною Радою. Сподіваюся, що найближчим часом це вирішиться, і Суспільне зможе брати участь у національному конкурсі», — розповіла Ольга Герасим’юк.
Ольга Герасим’юк
Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко розповів, що торік Держкомтелерадіо як акціонер видав понад 60 наказів щодо погодження передачі в оренду (найм) та/або відчуження майна, що ввійшло до статутного капіталу АТ «НСТУ», вжив заходів для відкриття рахунку в цінних паперах у депозитарній установі для розміщення 100% простих іменних акцій АТ «НСТУ». Крім того, Держкомтелерадіо під час війни виступав бенефіціаром чотирьох проєктів міжнародної технічної допомоги, реципієнтом яких є, зокрема, Суспільний мовник.
Олег Наливайко розповів, що торік відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» акціонер уперше затвердив Лист очікування власника АТ «НСТУ» на 2025 рік.
«Один із найголовніших напрямів співпраці державних інституцій та Суспільної телерадіокомпанії — це подальше відновлення і розширення мовлення на прикордонних, прифронтових і деокупованих територіях із метою протидії ворожій пропаганді. Завдяки спільним заходам із початку повномасштабного вторгнення було відновлене радіомовлення в середньохвильовому діапазоні. Це дозволило забезпечити найбільше покриття сигналом “Українського радіо” значної території України, в тому числі тимчасово окупованої території АР Крим. У 2025 році НСТУ передбачила видатки на закупівлю послуг Концерну РРТ з трансляції програм “Українського радіо” в середньохвильовому діапазоні. Водночас компанія шукала альтернативні джерела отримання більш потужного передавального обладнання від донорських організацій країн-партнерів. Зараз таке устаткування знайдено. МКСК та Держкомтелерадіо у межах своїх повноважень сприяють опрацюванню шляхів фінансового забезпечення роботи передавача», — розповів Олег Наливайко.
Які очікування у парламентарів
Член комітету гуманітарної та інформполітики Володимир В’ятрович сказав, що 2025 рік буде важким для всієї медіасфери, але якраз Суспільне може продемонструвати власним прикладом, що та «фінансова подушка», яку держава надає НСТУ, дає можливість втриматися на плаву та працювати якісно, й тому державна гарантія має бути. «Щороку Суспільне дає додаткові аргументи, що його варто підтримувати», — сказав депутат.
Володимир В’ятрович
Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький звернувся до керівництва Суспільного з пропозиціями контенту, який він хотів би бачити. «Мені б хотілося бачити дві речі: по-перше, те, що стосується масової культури, передусім ігрового кіно. Вже час переходити до художнього продукту. По-друге, час ставати впливовим у медіасфері явищем. Те, що ви робите, відповідає всім стандартам, і ми всі це бережемо, але хотілося б бачити певні спалахи, тобто більшу експертність і проведення суспільно важливих обговорень, не політичних сварок, а саме — більше експертності, яка б ставала явищем. Загальний рівень якості новин треба підіймати, щоб не тільки рівень довіри, а й рейтинги випереджали», — сказав Микола Княжицький.
Перша заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики Ірина Констанкевич озвучила своє прохання щодо висвітлення теми ветеранів і «Політики Героїв». «На вас покладаються дуже великі очікування, тому що, на жаль, суспільство в нас не має сформованого сприйняття наших ветеранів як героїв, як тих, хто виконав свій обов’язок перед державою, і ми маємо бути вдячними та демонструвати свою повагу. Я знаю, що Суспільне завжди попереду й у формі, й у змісті. Я розумію, що ветеранська політика у вас присутня, буду просити, щоб і надалі вона була в пріоритеті», — сказала Ірина Констанкевич.
Учасники засідання
А наостанок Микита Потураєв нагадав, що ще у 2019 році вони сформулювали посил, якого слід дотримуватись і надалі. «Найкраща політика щодо Суспільного мовлення — це давати гроші й не лізти в роботу. Що ми бачимо за ці п’ять років? Що ця стратегія була правильна, вона працює. Є поступовий рух. У чому наше завдання, колеги, на наступний рік? Забезпечити гроші, у тому числі від міжнародних партнерів, і не давати нікому лізти руками», — резюмував Микита Потураєв.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне; Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення