У людей більше немає часу: крижаний щит Гренландії буквально розвалюється на частини

Тріщини на поверхні льодовиків, утворені напруженням — яскраве свідчення того, що крижані щити планети перебувають у вразливому становищі. Напрямок і розмір цих тріщин говорять про те, як крижаний щит тече до океану: вони можуть бути крихітними, завширшки лише в міліметри, а часом можуть досягати метрів, пише IFLScience.

Іноді ці тріщини на тілі льодовиків можуть покриватися оманливими сніговими мостами, для подолання яких потрібне відповідне захисне спорядження і рятувальна підготовка. Куди страшнішими тріщини можуть виглядати там, де лід зустрічається з океаном — у таких місцях, за словами вчених, їхня ширина може сягати жахливих 100 метрів. Тепер учені виявили, що тріщини ростуть і збільшуються по всій Гренландії.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники не надто здивовані тим, що тріщини по всій Гренландії стають дедалі більшими: у міру того, як океан нагрівається, крижаний покрив прискорюється у відповідь, збільшуючи навантаження, що діють на його поверхню. На жаль, спостереження із супутників і особисті польові роботи настільки мізерні, що сьогодні вчені не мають ні найменшого уявлення про те, наскільки широко і швидко відбувається цей процес.

У новому дослідженні вчені нанесли на карту тріщини по всьому крижаному щиту Гренландії у 2016 і 2021 роках. Для цього команда використовувала тривимірні карти поверхні полярних регіонів, засновані на супутникових знімках з високою роздільною здатністю. Застосувавши методи обробки зображень до більш ніж 8000 карт, вченим вдалося оцінити, скільки води, снігу і повітря буде потрібно для "заповнення" кожної тріщини по всьому гренландському крижаному щиту. У результаті вчені змогли розрахувати глибину й обсяг, а також вивчили те, як вони розвивалися.

Результати вказують на те, що з 2016 по 2021 рік спостерігалося значне збільшення обсягу тріщин у швидкоплинних секторах крижаного щита Гренландії. На південному сході крижаного щита, в районі, який останніми кількома роками був особливо вразливим до прискорення і відступу, спричиненого океаном, об'єм тріщин збільшився більш ніж на 25%.

Водночас науковці виявили, що обсяг тріщин по всьому крижаному щиту збільшився лише на 4,3% — що здивувало команду. Такі результати виявилися ближчими до балансу, ніж до крайнощів, що спостерігаються в певних секторах. Команда продовжила дослідження і виявила, що значне зростання в деяких місцях, фактично, компенсувалося одним джерелом: вивідним льодовиком, відомим як Сермек-Куяллек.

Зазначимо, що Сермек-Куяллек — найбільш швидкоплинний льодовик на планеті. Дослідження показують, що його швидкість становить майже 50 метрів на день, що забезпечує величезну частку загального внеску Гренландії в підвищення рівня моря. Спостереження також показали, що 2016 року льодовик відреагував на приплив холодної води з північної частини Атлантичного океану, унаслідок чого його плинність сповільнилася, а сам льодовик потовщувався. У міру того як це відбувалося, тріщини на поверхні почали закриватися, компенсуючи зростання по всій решті крижаного щита. На жаль, уповільнення не тривало довго і 2018 року льодовик повернувся до прискорення.

Автори дослідження зазначають, що тріщини на льодовиках відіграють важливу роль у їхньому життєвому циклі: у міру зростання тріщин збільшується і потенціал прискорення крижаного щита. Тріщини також доставляють поверхневу талу воду в саме серце крижаного щита: опинившись усередині, вода може зігрівати лід і змащувати ложе, по якому ковзає льодовик. На жаль, обидва ці фактори сприяють втраті крижаного щита.

Раніше Фокус писав про те, що "трубопровід" під льодами Антарктиди протікає: що змушує крижаний щит ковзати в океан.