Замість лікарні відправили до ТЦК: що відомо про втікача з Глевахи, якого оголосили «маніяком»

З вечора 7 лютого соцмережами почали ширитися дописи про втечу із закритого медичного закладу під Києвом небезпечного злочинця, який перебував на примусовому лікуванні. У пабліках та стрічках новин утікач був представлений як «маніяк» та «серійний убивця», який нібито добре володіє рукопашним та ножовим боєм, розуміється на зброї та вбиває будь-кого і нізащо – просто заради крові. Тривогу підсилило поліцейське орієнтування на розшук киянина Захара Н. 1995 року народження. Напруження спало, коли під вечір 10 лютого поліція Київської області повідомила про затримання втікача, однак у коментарях до новини люди досі пишуть, що бояться, бо він знову може вирватися на волю.

Журналістка Коротко про знайшла судові ухвали, пов’язані зі справою Захара Н., поспілкувалась з його знайомим і дізналась, що йдеться не про маніяка, який отримує патологічне задоволення від убивства, а хвору людину, яка вчасно не отримала психіатричну допомогу, що і призвело до трагедії.

Досконало знав математику і дві іноземні мови

Знайомі розповідають, що Захар досить рано втратив маму, після чого батько – кадровий військовослужбовець - віддав хлопця до Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

- Батько любив сина і, мабуть, хотів, щоб він пішов по його стопах. Вдруге вдівець теж одружився, і мачуха стала Захару як рідна матір. Це дуже освічені, добрі, інтелігентні люди. Вони дуже переживають через все, що сталося, і підтримують Захара, незважаючи ні на що, - каже наш співбесідник.

Вчився хлопець добре, але в армію не пішов – закінчив бакалаврат на механіко-математичному факультеті Київського національного університету, є відомості, що згодом вступив на магістратуру Київської школи економіки. У матеріалах суду Захар Н. значиться як безробітний, однак знайомий згадує, що він підробляв репетиторством. Крім математики, досконало знав дві іноземні мови.

Через певні особисті проблеми хлопець вирішив зайнятися одним із різновидів йоги. І ніби це справило на нього недобрий вплив. Мало хто зважає на те, що популярні оздоровчі практики насправді мають ряд протипоказань щодо фізичного і психічного стану людини.

«Виручав» заручника і «заступався» за дівчину

Перші хворобливі прояви почалися навесні 2023 року. Зі справи, що знаходиться в провадженні Дарницького районного суду Києва, відомо, що в квітні Захар вчинив два безпідставні напади. Побив сусіда у ліфті, бо вважав, що той утримує в себе в квартирі заручника. Потім накинувся з кулаками на незнайомого перехожого, бо здалося, ніби той принизив його дівчину. Такі дії кваліфікували за ст.125 Кримінального кодексу України - "умисне легке тілесне ушкодження". З’ясувалося, що на випускника фізмату складали і адміністративні протоколи через безпідставні виклики екстрених служб.

На початку літа того ж року Захар зголосився піти до ТЦК та СП. Він мав перебувати під слідством, однак стаття була не тяжка, з військового обліку за такою не знімають, закон дозволяє йти на фронт по добрій волі. Військово-лікарська експертиза, включаючи психіатра, визнала молодого чоловіка придатним. Добровольця розподілили в артрозвідку, враховуючи знання математики. Навчання Захар проходив на полігоні в Яворові, але знову щось пішло не так.

Недисциплінований, але придатний

У матеріалах Дарницького суду згадується характеристика, видана з полігону на нашого персонажа. В ній зазначається, що Захар Н. зарекомендував себе як недисциплінований курсант, порушував порядок звернення, не виконував розпорядок дня, не сприймав рішення, яке його не задовольняє, не вивчив і не виконував Статут ЗСУ. За рекомендацією начальника його направили на консультацію до психіатра з метою визначення придатності стану здоров’я для подальшого проходження військової служби.

Вочевидь, Захара знову визнали придатним, в іншому кримінальному провадженні він фігурує як «курсант навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки». Наші джерела свідчать, що він просився воювати в район Бахмуту, йому дали припис і сказали їхати в Київ до свого ТЦК та СП, щоб звідти направили в частину.

Він поїхав і… не доїхав. Бо сталося те страшне, що в іншій справі, яку розглядає Шевченківський районний суд Києва, кваліфікується як умисне убивство і замах на умисне вбивство. В обвинувальному акті значаться ще кілька статей, зокрема опір працівникам правоохоронних органів.

З лікарні просився на фронт

Що саме відбулося, ми не змогли дізнатися. Обставини злочину в судовому засіданні ще не досліджувалися, адвокат обвинуваченого та представник інтересів потерпілих відмовилися від коментарів. Відомо тільки, що перша стаціонарна психолого-психіатрична експертиза визнала Захара обмежено осудним. Майже рік за рішенням його утримували в одиночній камері Київського слідчого ізолятора, де він бився головою об стіни і кидався на працівників СІЗО. Двоє з них зараз мають статус потерпілих в судовому процесі. Неадекватно чоловік поводився і в суді, але проти примусового лікування не заперечував.

До закритого відділення Київської психіатричної лікарні №3 в Глевасі підсудного перевели після другої експертизи. Наш співбесідник каже, що чув відгуки про прогрес у лікування – поведінка Захара стала ніби більш спокійною, він повернувся до нормального спілкування. Що стало приводом до втечі, невідомо. Нам вдалося дізнатися, що з лікарні Захар Н. знову просився на фронт – написав листа до президента.

За нашими даними, після затримання підсудного мали перевести до іншого лікувального закладу з більш суворим режимом контролю.