"Війна вже в Європі": інтервʼю з головою МЗС Естонії про Трампа, Путіна та Україну

Мюнхенська безпекова конференція-2025 стала справжнім wake-up call або "холодним душем" для країн Європи. Стало очевидно, що будувати діалог з новою адміністрацією США варто лише на засадах "менше розмов, більше справ". Такої позиції давно дотримуються країни Балтії, зокрема Естонія. Адже Таллінн розуміє, як багато на кону.

Про основні виклики на полях конференції у Мюнхені "Телеграф" поспілкувався із Маргусом Цахкною — міністром закордонних справ Естонії.

— Володимир Зеленський на полях Мюнхенської конференції заявив про створену карту можливого міжнародного військового контингенту в Україні. Чи є в Естонії якісь напрацювання чи обговорення щодо подібних місій?

— Естонія, звичайно, готова до дискусії. Нам потрібно обговорити гарантії військової безпеки для України.

Звичайно, членство України в НАТО є найефективнішою гарантією, і ми все ще стоїмо на позиції, що ми не можемо відмовлятися від цього. Але ми також повинні забезпечити Україні гарантії безпеки на чолі з Європою і за підтримки США, і я маю на увазі військове представництво. Що і як, яка коаліція може бути створена разом з НАТО — це питання дискусій, але ми повинні обговорювати це серед союзників. З Україною, з Європою, з США, а не з Путіним.

Це відправна точка. Ми не можемо обговорювати з Путіним гарантії безпеки, тому що він агресор. І ми повинні зробити це прямо зараз, тому що президент Зеленський також сказав у своїй промові, що не може бути миру або будь-яких переговорів, які були б успішними без України, про Україну, і без Європи, про Європу. Але це все про Європу, тому що Україна знаходиться в Європі. Тож давайте сядемо і обговоримо, що ми можемо покласти на стіл переговорів.

— Дональд Трампмав пряму розмову з Путіним, і так розумію, що європейські союзники не знали про його наміри.

— Ні, ми не знали про телефонний дзвінок, як не знав і президент Зеленський. Я кажу дуже прямо, що Путін не змінив своїх цілей, і його мета була не лише про захоплення українських територій та знищення України, але й про архітектуру європейської безпеки, і про нас також — країни Балтії, Польщу, Фінляндію, Швецію і так далі.

Тому я не можу зрозуміти, чому Трамп вирішив відмовитися від деяких можливостей або чому він не посилив позиції України, зокрема щодо членства в НАТО та гуманітарної безпеки. Це не ті питання, від яких треба відступати. Потрібно послаблювати Путіна, посилювати тиск, запроваджувати санкції, працювати із замороженими активами — задіяти все, що є на столі.

Не може бути ніяких рішень без України, а також без Європи, і нам потрібно триматися разом.

— Чи повинна Європа мати власну стратегію щодо України?

— Звичайно, ми повинні мати свою стратегію. Нам потрібна впевненість у собі, в тому, з чим нам дійсно пощастило.

Але у нас є всі гроші світу. Ми найбагатша частина світу. Отже, нам потрібна впевненість у собі, нам потрібна єдність, нам потрібно зрозуміти, що Україна — це Європа.

Ми також повинні усвідомити, що Україна може запропонувати багато безпеки, ресурсів, людей, можливостей для майбутнього, в тому числі і для Європи. Йдеться не лише про допомогу Україні, а й про те, що разом ми сильніші.

— І щодо питання якраз безпеки. Скажіть, яка зараз ситуація в регіоні Балтійського моря?

— Наші плани не змінились. Ми бачимо більш активну Росію, ми побачимо більш активний Китай, Північну Корею.

Отже, війна вже також в Європі. Не в класичних формах, але це гібридна війна.

Ми збільшуємо наші витрати на оборону до 5% [від ВВП]. І виступаємо за європейське лідерство в будь-якому випадку. Добре, що нам не потрібно змінювати наші плани, які ми склали багато років тому. Нам просто потрібно пояснити Європі, що це найдешевший і найефективніший спосіб підтримати Україну, а також інвестувати у власну обороноздатність, щоб уникнути всього, що може статися.

— Багато хто порівнює наш час із 1938 роком. Що потрібно зробити, щоб не повторити помилок минулого?

— Я написав статтю про це ще минулого року в американських ЗМІ. Нам просто потрібно зрозуміти, що з диктатором і агресором не можна вести переговори й не можна укладати угоди.

Нам потрібно змінити мету, а для цього потрібна сильна позиція. Те, чого ми не мали 1938 року, і всі ці звірства, що сталися пізніше, були високою ціною для всього світу. Отже, ми маємо цю можливість, яку Україна "купила" всім нам за три роки боротьби, і ми можемо уникнути всього.

Є такий вислів, що люди не можуть вчитися на чужих помилках. Вони повинні робити власні.

Я сподіваюся, що ми розумніші. Питання в тому, що у випадку з Естонією ми завжди були ціною [яку, довелося платити за помилки]. Ми не хочемо знову нею стати.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в Мюнхеніназвали три фази завершення війни в Україні. Для припинення вогню та майбутніх переговорів необхідні чіткі гарантії безпеки для України, які мають включати підтримку ЄС та додаткові гарантії від США.