ТОП-5 українських металів, які потрібні Трампу: скільки їх в Україні

Джерела NBC News нещодавно повідомили, що адміністрація Трампа запропонувала Україні надати США права на 50% рідкісноземельних металів і дала зрозуміти, що готова розмістити там американські війська для їхньої охорони, якщо буде досягнуто домовленості з Росією про припинення війни. Рідкоземельні ресурси України були предметом зустрічі міністра фінансів США Скотта Бессента і президента Володимира Зеленського на минулому тижні у Києві. Але Володимир Зеленський не підписав угоду зі США. На пресконференції безпекової конференції в Мюнхені президент заявив, що Україна не відмовляється від угоди про надра з США, та документ ще не готовий до підписання. В інтерв'ю NBC News президент Володимир Зеленський сказав, що угода з США щодо рідкісноземельних корисних копалин повинна містити гарантії безпеки для України. За його словами, якщо Україна не отримає гарантій безпеки від США, то економічна угода не працюватиме. Крім того, він зауважив, що в Україні подивилися на те, які рідкісноземельні елементи США імпортують для своєї промисловості. "Коли ми брали титан – це один з прикладів, титан – ми сказали, що у нас є титан в Україні, і це точна інформація. І його вистачить для промисловості на 40 років", – повідомив Володимир Зеленський.

Чим багаті: які рідкісні та рідкоземельні метали є в надрах України

Відома як житниця Європи, Україна також може похвалитися величезними мінеральними ресурсами, пише видання Reuters. Деякі з таких ресурсів необхідні для таких галузей, як оборона, виробництво високотехнологічних приладів, аерокосмічна промисловість і екологічна енергетика. У матеріалі видання йдеться, що в Україні є рідкоземельні елементи, такі як лантан і церій, які використовуються в телевізорах і освітлювальних приладах; неодим, який використовується у вітряних турбінах і акумуляторах електромобілів; ербій та ітрій, застосування яких варіюється від ядерної енергії до лазерів.

"Профінансоване ЄС дослідження також свідчить про наявність в Україні запасів скандію. За даними Всесвітнього економічного форуму, Україна також є ключовим потенційним постачальником літію, берилію, марганцю, галію, цирконію, графіту, апатиту, флюориту та нікелю", — йдеться у матеріалі. Також, зазначають журналісти Reuters, Державна геологічна служба заявила, що Україна має одні з найбільших підтверджених запасів літію в Європі, який оцінюється в 500 тисяч метричних тонн, життєво необхідного для акумуляторів, кераміки та скла. Запаси титану здебільшого розташовані в північно-західній і центральній частині України, а літію – у центрі, на сході та південному сході. Українські запаси графіту, основного компонента акумуляторів електромобілів і ядерних реакторів, складають 20% світових ресурсів.

Які корисні копалини цікаві США та де використовуються

Геологічна служба США регулярно публікує перелік з 50 мінеральних ресурсів, критично необхідних американській промисловості. Окрім рідкоземельних металів, там є також такі важливі для різних видів промисловості елементи як титан, алюміній, графіт, магній, цинк, олово, літій, марганець. Ці корисні мінерали також є в Україні.

Важливо "Добре, що відмовились": економіст про те, чому Зеленський не пiдписав угоду зі США по металам

Щодо рідкоземельних металів, то цікавими для американських інвесторів можуть стати різноманітні елементи, які використовуються у аерокосмічній галузі, в медицині, оптиці, виробництві електромобілів, для функціонування нафтовидобутку та для ВПК.

5 рідкоземельних металів, які можуть бути цікаві США, та сфера застосування

1. Неодим сплавляють із залізом і бором для отримання потужних постійних магнітів. Вони все частіше використовуються в портативному електронному обладнанні, зокрема в гучномовцях і комп’ютерних жорстких дисках. Висока ефективність робить їх корисними в гібридних автомобілях і вітрових турбінах.
2. Лантан є добавкою у виробництві скла з високим показником заломлення, яке використовується в об’єктивах телескопів і камер. Лантан також відіграє роль у переробці сирої нафти як каталізатор крекінгу нафти.
3. Церій використовується в нафтопереробці, а також в каталітичних нейтралізаторах транспортних засобів для зменшення шкідливих викидів. Оксид церію — полірувальна суміш для скла.
4. Ітрій використовуються в телевізійних і комп’ютерних екранах та інших пристроях відображення. Наряду з тербієм та європієм, він відомий як люмінофор, що випромінює світло певних кольорів при опроміненні частинками електромагнітного випромінювання.
5. Скандій використовується для сплавів, кераміки та паливних елементів. Метал включено до алюмінієво-скандієвих сплавів, які використовуються у літаках-винищувачах, велосипедних рамах. Його додають до ртутних ламп для створення високоефективного джерела світла, схожого на сонячне. Радіоактивний ізотоп скандій-46 використовується як індикатор при переробці нафти для моніторингу руху різних фракцій.

На думку економіста, аналітика Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексія Куща, якщо поглянути на карту корисних копалин, запаси яких має Україна, то США насамперед цікавить уран. "Америка розвиває свою атомну енергетику, а запаси урану зараз вийшли на плато. В світі десь 60-70% родовищ урану сконцентровано в Центральній Азії, це Казахстан і Киргизстан, ще значна частина в Росії. В США досить обмежені запаси урану, тому вони зацікавлені в українських родовищах урану", — розповів Фокусу експерт.

Також, продовжує Олексій Кущ, США зацікавлені в українських покладах титану, який є стратегічною сировиною для космічної і авіаційної галузей економіки, а також для військово-промислового по комплексу. Крім того, в полі зору США і графіт, запаси якого має Україна і який активно використовується при виробництві автомобілів і електричних батарей.

Ще один важливий елемент – це германій, який активно використовується в оптиці. Що ж стосується такого мінералу, як літій, то, на думку Олексія Куща, українські родовища літію вони не зовсім цікаві іноземним інвесторам, тому що вони значно поступаються за насиченістю і доступністю, наприклад, родовищам у Латинській Америці.

Важливо Надра України — за пляшку віскі? Як не програти в "рідкоземельній" угоді з Трампом

"Для того, щоб український літій видобувався активно, необхідно, щоб ціна на літій зросла на світових ринках, як мінімум, в 10 разів. Тому український літій цікавий лише як елемент кластерної моделі розвитку. Літій як сировина нецікавий для видобутку в Україні. А якщо він стане ланцюжком, наприклад, у виробництві літієвих акумуляторів та електромобілів, то в рамках цих ланцюжків видобуток набуде високої доцільності", — зауважив Олексій Кущ у коментарі Фокусу.

Щодо інших мінеральних елементів, то, каже Олексій Кущ, США цілком можуть бути зацікавлені у марганцевих рудах, величезні поклади яких має Україна. За даними Державної служби геології та надр України, станом на 2021 за обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна займає у світі друге місце після ПАР, а за підтвердженими запасами — перше. "Марганцеві руди — їх капіталізація на світовому ринку не така вже і значна. Але значення цих руд величезне в технологічному контексті, тому що це елемент, який критично необхідний при виробництві феросплавів", — пояснив експерт.

Віддати надра: що кажуть експерти про майбутнє угоди зі США по рідкоземельним металам

Економіст і ексчлен ради НБУ Віталій Шапран зазначив: світ змінюється і в новому світі, літій, титан, ніобій набувають значень, а ера космосу, електрокарів, нової електроніки деформує попит на традиційні метали. Другий фактор – це велика війна, яка затягнулась і яка коштує США, ЄС та Україні дуже дорого. "Нова адміністрація в США зовсім не проти її продовжувати, але хоче надати їй комерційного характеру. Думаю, за таких умов Україна буде себе почуватись більш впевнено", — каже експерт.

Проте насамперед зараз більшість експертів хвилює не саме питання надання доступу для американських корпорацій до українських надр, а яким чином буде складена угода та чи включатиме певні цифри про запаси, адже ретельної геологічної розвідки надр Україна вже давно не проводила, а отже по багатьом родовищам наразі орієнтуються фактично на дані, отримані за часів СРСР, часто – у 60-80-х роках. У владі вже заявили про потребу проведення так званого аудиту надр. Тим часом, експерти кажуть, що йдеться про додаткову геологічну розвідку. "Геологічна розвідка в Україні велась ще з часів СРСР, всі процеси там документувались. Я допускаю, що можна посилити геологічну розвідку, щоб знайти щось нове на тих територіях, які не дуже ретельно обстежували, але це не аудит, а процес до-розвідки корисних копалин", — зазначає Віталій Шапран.

На думку Олексія Куща, набір елементів, які ми маємо у запасах мінералів, відомий, але ми не знаємо точних промислових оцінок цих запасів. "Україна досить ретельно досліджена геологами. І геологічна карта України вже давно сформована. Але тут ключове місце займає оцінка саме промислових запасів. Звісно, держава має самостійно провести вивчення запасів, провести паспортизацію родовищ, зробити оцінку, тому що чим краще ми будемо знати, скільки у нас яких запасів є, тим більш справедливо ціну ми зможемо отримати за ці запаси і відповідно доходи в бюджет", — зауважив експерт.

Віталій Шапран теж каже, що Україні варто мати власну експертизу родовищ. "До-розвідка старих родовищ, розвідка нових мають відбуватись постійно. Як правило, це не дуже коштовна справа. Тим більше, що розпочати можна з 1-2 родовищ в режимі пілотних проектів. Також потрібно враховувати, що при передачі родовищ іноземному інвестору його представники захочуть проводити власну експертизу, тому державне втручання в геологічну розвідку на вже відкритих покладах має носити більше контролюючий характер", — зазначив у коментарі Фокусу Віталій Шапран.

Найімовірніше, зауважують фахівці, що до підписання угоди зі США щодо родовищ ніякого аудиту родовищ проведено не буде. Адже, по-перше, детальна розвідка потребує часу (біля 2-3 років), по-друге – кількох мільярдів гривень, яких у України на ці цілі наразі немає. "Я думаю, що аудит надр не проведуть, зараз система на таке не здатна. Про розвідувальні роботи годі й говорити, хіба що по окремих точках, окремих місцях, де може бути зацікавленість, і то переважно приватного характеру", — зазначив фінансовий аналітик Іван Угляниця.

Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин пояснює: зараз є більш нагальні потреби, пов'язані із захистом держави, тому ніякої розвідки надр Україна, поки тривають бойові дії не робитиме. Проте після завершення активної фази війни можна буде швидше займатись розвідкою, а також залучати іноземний капітал для аналізу і моніторингу родовищ. "Наразі я бачу це більше, як спільні державно-приватні проєкти з іноземними інвестиціями, адже Україна теж має заробляти на видобутку копалин. Тобто держава передає у фонд такої компанії ліцензію, права на розробку, а фінансову частину покривають американці чи європейські партнери. Прибуток може бути розподілений, відповідно до долей. Так і Україна буде заробляти, і партнери будуть заробляти, і територія буде захищена від посягань, адже на ній працюють іноземці", — пояснив Андрій Шевчишин.

Цікаво, що наразі дані про запаси в Україні різних мінералів засекречені, а на минулому тижні Європейська Бізнес Асоціація навіть звернулась до уряду з проханням сприяти зняттю відповідних грифів. "Встановлені законодавством обмеження перешкоджають укладенню міжнародних угод у сфері надрокористування та ускладнюють співпрацю зі стратегічними партнерами. Збереження грифу "таємно" щодо балансових запасів та ресурсів може стримувати їхню розробку та знижувати інтерес інвесторів. Особливо це критично в умовах, коли Україні бракує необхідного капіталу та сучасних технологій", — повідомили в ЄБА.

Створити більше, ніж відвал: як експерти оцінюють перспективи іноземних інвестицій у родовища в Україні

Ще одне питання, яке піднімають експерти, — це створення в Україні умов не просто для видобутку важливої для США сировини, але й переробних підприємств, тобто створення кластерної моделі та відхід від сировинної.

"Маємо артикулювати необхідність створення в Україні кластерної економіки. Користування природними ресурсами має відбуватися виключно на кластерному принципі, тобто якщо видобуток природного ресурсу, то як мінімум, декілька виробничих переділів має бути в Україні. Тобто виробництво напівфабрикатів, а потім готової продукції, переділ виробничий, тобто підвищення оцих переділів хоча б на дві сходинки протягом кожних трьох-чотирьох років. Але на жаль, поки що такої артикуляції от саме кластерного використання природних ресурсів у нас немає", — зауважив Олексій Кущ.

Важливо Китай залишився єдиною державою, яка постачає РФ метали для виробництва зброї, — "Схеми"

Такої ж думки Андрій Шевчишин, який вважає, що інвестиційні проєкти на родовищах мають бути ширшими за видобуток, адже потрібно також у таких проектах враховувати додаткові робочі місця та ступінь переробки видобутих мінералів. "Потрібно робити Україну не тільки видобувною базою, але необхідно будувати лінії переробки, бажано до кінцевого продукту. За це потрібно боротись", — каже експерт.

Щодо вигоди, яку може отримати Україна від співпраці зі США щодо металів та інших елементів, експерти найчастіше кажуть про два напрямки – це інвестиції (у нові виробничі майданчики та в інфраструктуру) і безпека. Причому на даному етапі, коли немає доступної інформації про можливі обсяги іноземних інвестицій, про обсяги запасів різних мінералів на родовищах та оцінку можливого промислового видобутку копалин, все ж таки, коли говорять про залучення США до розробки родовищ, то мова більше про політичний безпековий аспект.

"Я бачу взагалі цю тему із металами, певними елементами чисто хайповою, політичною. Добре, якщо вона допоможе вирішити, або полегшити якісь безпекові проблеми України, але не бачу особливо математики для України в цих речах для інвесторів з урахуванням всіх проблем. Плюс немає такої потреби в цих елементах, яка не задовольняється наразі. А майбутній попит перебільшений", — резюмував Іван Угляниця.

Важливо "Немає варіантів": чому Україна не отримає рідкоземельні мінерали без США, — експерт (відео)