Трампу потрібна своя Кондоліза Райс

Світ, що заснований на правилах, які були проголошені після Другої світової війни, руйнується, а новий, де сильніший може знищувати слабшого, проглядається разом з жорстокістю та нещастями, які він тягне з собою.

За дуже короткий термін з початку свого президентства Дональд Трамп озвучив стільки позитиву про Російську Федерацію і диктатора Путіна, як ніхто інший з його попередників на цій посаді. Чого лише варті трампівські сентенції «тепер я знаю, що Росія хоче укласти угоду»,  «хотів би повернути» Росію в G7, і що Москва «не дозволить» Україні приєднатися до НАТО. На його думку, Путін «хоче миру»: «Я його дуже добре знаю, так, я думаю, він хоче миру. Я думаю, що він сказав би мені, якби не хотів».

Хотілося б запитати у шановного Дональда Фредовича, тепер Путін вирішує те, яка країна може стати членом НАТО, а яка ні? Що означають його слова, що «Я не бачу жодного способу, щоб країна у становищі Росії могла б дозволити їм, просто в їхній позиції, дозволити їм приєднатися до НАТО». В якому це становищі? Ви що серйозно думаєте, що Україна зібралася нападати на Російську Федерацію і загрожує її безпеці?

Тоді внесіть до установчих документів Північноатлантичного альянсу, що питання прийняття, чи не прийняття туди будь-якої нової країни можливе лише після того, як таке рішення затвердить Москва. Тоді усе буде по чесному. А також і те, що будь-яка держава може приєднатися до НАТО, якщо це не Україна.

І чи не сказав Трампу випадково Путін, що він напав на Україну і масово вбиває вже майже три роки її громадян саме тому, що він дуже хотів миру? «Мир через війну» – мабуть це нова формула миру. Якщо це так, то вона заслуговує на всіляку підтримку. Ще трохи і пора вже буде видавати «Цитатник трампізмів», щоб його прихильники не плутались у його висловлюваннях, коли сьогодні він може говорити одне, а завтра вже діаметрально інше.

Не маючи великі сподівання на 47 президента Сполучених Штатів все ж здавалося – він розумітиме, що поразка України у війні з Московією стане і поразкою Америки. Проте останнім часом виглядає, що ні в Трампа, ні в його команди такого розуміння немає.

Те що в Білому домі й досі секретять про що домовлялися стосовно Української держави Дональд Трамп та Путін, так само як і про перебіг непублічних переговорів американців з росіянами, вказує на те, що президент США налаштований більше враховувати побажання московського диктатора, ніж інтереси України.

З усього виглядає, що Путіну великою мірою вдалося нав’язати Трампу своє спотворене бачення української історії. І він не повністю, але частково схильний бачити Україну, як бунтівну частину єдиної Росії, яку Захід з усіх сил намагається відірвати від лона матері Москви. Якщо це дійсно так, то тоді американському президенту не важко буде погодитися на поділ українських земель, які в Кремлі вважають історичними російськими територіями.

На жаль, й досі в Сполучених Штатах не знайдеться фахівця, який міг би прочитати президенту короткий курс історії України та російсько-українських кровавих взаємин. І як тут не згадати очільницю Ради з національної безпеки США в часи колишнього президента  Америки республіканця Джорджа Буша-молодшого – Кондолізу Райс, якій вдалося настільки геополітично просвітити Буша, що після цього він її призначив на посаду Державного секретаря США.

Зараз, якщо прихильники України в США дійсно хочуть, щоб Дональд Трамп нарешті зрозумів, чому Путін так завзято намагається стерти нашу державу з мапи світу, потрібно в американських університетах, чи впливових аналітичних центрах знайти фахівця масштабу Кондолізи Райс, хто б спромігся повторити те, що зробила попередниця.

Адже з усіх дій та висловів Трампа випливає, що російському диктатору ледве не вдалося переконати президента США, що росіяни та українці один народ, якого незаконно штучно роз’єднали в 1991 році після розвалу Радянського Союзу. Що напад Російської Федерації в 2014 році, це не що інше, як громадянська війна між одним і тим ж народом. А допомога колективного Заходу лише затримує закономірний процес повернення українців під опіку Москви, бо як показали всі роки окремого існування України, вона сама нездатна управляти своїми землями.

Найгірше те, що Дональд Трамп, який вже провів багато годин у розмовах з Путіним, легко піддається на пропагандистські трюки цього відставного кегебіста. Не розуміючи того, що колишніх кегебістів не буває. І все що йому говорить Путін – це не довірчі дружні розмови двох президентів, а пряме вербування російським диктатором свого агента впливу, який не розуміє, чи не хоче зрозуміти, що з ним в дійсності робить Путін.

Магія Путіна дуже негативно діє на американського президента. Він нездатний опиратися впливу цього маленького, але надзвичайно агресивного чоловічка. І якщо він знову матиме необачність зустрітися з ним тет-а-тет, то той його обов’язково переконає, не Росія напала на Україну, а Україна на Росію, що більшість українців вважають себе росіянами, але їх смертельно залякали «нацисти», які захопили владу, вигнавши «законного президента Януковича».

Що Москва нічого не робить незаконного в Україні, а лише вимушена виправляти помилки історії, а сам Путін несе в Україну мир, оскільки росіяни ніколи не погодяться з втратами своїх «споконвічних історичних територій».  Тому Америці і Європі буде набагато легше, якщо Російська Федерація нарешті забере «своє», а Захід просто не мусить їй в цьому заважати. Бо якщо ви не хочете, щоб війна в Україні тривала десятиліттями, то нарешті перестаньте допомагати Україні, адже це повністю безнадійна справа.

Зараз Кондоліза Райс очолює політологічний дослідницький центр – Інститут Гувера у Стенфордському університеті. І варто згадати, що вона сказала в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки»: «Я була у Києві багато разів, була і в інших куточках України. Я знаю, яка сильна ідентичність українського народу. Я знаю, як вони люблять свою мову, яка дуже відрізняється від російської. Я говорю людям, що дуже добре говорю російською, але можу робити помилки українською, бо це не одна мова. Так, я це все знаю. Але все одно дивує єдність країни, готовність до самопожертви, майстерність українських військ».

То чи не варто залучити Кондолізу Райс до процесу історичної просвіти Дональда Трампа? Або може вона порекомендує того, хто зможе стати для президента США її інформаційним замінником. Адже ще трохи і Трамп погодиться разом з Путіним і Сі Цзіньпіном приймати парад в Москві 9 травня на Красной площаді. А враховуючи усе те, що він встигнув наговорити за останній час, таке його рішення не виглядає зовсім фантастичним.

Було б добре, якби Дональд Трамп вже зараз усвідомив наступні речі:

1. Україна не віддасть окуповані московитами території, які Росія вже встигла незаконно внести до своєї конституції.
2. Росія добровільно не погодиться компенсувати Україні збитки за військові злочини. Її потрібно примусити до цього силою.
3. Якщо Америка відмовиться допомагати Україні, то Європа буде забезпечувати Україну достатньою кількістю ресурсів та зброї для продовження війни за її незалежність.

Війна за незалежність України ніяк не може закінчитися нічиєю. Оскільки «напівмир» не триватиме довго і Путін розпочне усе спочатку, як тільки Росія відновить свої сили. Люди з принципами, що не підлягають обговоренню, не вписуються в меркантильний світ, в якому перебуває президент Трамп. Україна буде боротися і ніхто не збирається капітулювати перед Росією, якщо Дональд Трамп намагатиметься вирішувати долю України за столом переговорів з Путіним без України.

Давно стало очевидним, що Трамп і Путін діють на одній хвилі. Як показують усі попередні спілкування Дональда Трампа з російським диктатором, він вірить в усе те, що розповідає йому довірливо Путін. Водночас він традиційно не довіряє американським спецслужбам, і не знайшов нічого кращого, як почати звільняти працівників ФБР і ЦРУ, бо йому здається, що вони не є достатньо лояльними до нього.

Дональд Трамп демонстративно демонтуючи всі попередні досягнення свого попередника Джо Байдена, засвідчує цим фактичні поступки Путіну. Адже перекриваючи Україні шлях до НАТО і заявляючи, що довоєнні кордони України не будуть відновлені, він і його найближче оточення показують, що план Трампа полягає в тому, щоб дати Путіну майже все, що він захоче.

Хоча тепер зрозуміло, що адміністрація Джо Байдена не мала стратегічного бачення майбутнього України. Через три роки українці все ще не контролюють своє небо. Європейські та американські санкції наповнені пробоїнами та дірами, які дозволили Путіну зберегти військові позиції та реорганізувати свої ланцюжки поставок.

Але Дональд Трамп відразу ж почав обходити українські інтереси, щоб пришвидшити укладання угоди з Путіними за вимогами Москви, та встигнути подати документи для номінації на Нобелівську премію.

Європа повинна була і могла збільшити витрати на оборону та підтримку України з першого дня. Але, на жаль, європейські лідери не захотіли цього зробити. Хоча у них були знання, технології, гроші та робоча сила, щоб справді дати Україні те, що їй було потрібно, щоб звільнити свою територію від російських загарбників. Та тепер Європа мусила б нарешті прокинутися. Адже вона може стати для Московії наступною. Якщо Америка більше не має волі, чи бажання дати відсіч серйозному і зацикленому на ідеї знищення України ворогу, то європейцям, хочуть вони цього, чи не хочуть, доведеться переозброїтися і самим готуватися до захисту свого континенту від російських зайд.

Ситуація навколо Дональда Трампа призвела до того, що  він стає «кульгавою качкою» вже на початку свого правління. Він почав діяти таким чином, що Україна не тільки не отримає можливості приєднатися до НАТО, але й США зведуть свою роль виключно до статусу спостерігача. Ось як виглядає сильна «трампівська дипломатія» в дії. При чому Трамп вже дав сигнал, що Україні не буде приділено рівної уваги під час переговорів. І знову натякав, що Україна має взяти на себе принаймні частину провини за російське вторгнення, бо вона якимось чином нібито провокувала Путіна.

За такої ситуації Росія, Китай і Трамп, що приєднався до них, будуть готові поділити світ на сфери впливу. І одною з жертв буде Європа і Україна. Користолюбний Трамп, ймовірно, досягне фактичного взаєморозуміння з Сі Цзіньпіном, якщо Тайвань не погодиться передати під американський контроль виробництво чіпів, лідером з виробництва яких в світі на сьогодні є ця Китайська Республіка.

 Трамп готовий піти на зустріч Росії в українському питанні. На початку переговорів він заявляв, що в основному згоден з тим, чого хоче Росія. Це дуже схоже на те, що він зробив в Афганістані. Коли домовився про угоду з талібами, ігноруючи афганський уряд, і дав талібам майже все те, що вони хотіли.

Крім того, він явно вітатиме Росію на міжнародній арені, легітимізувавши  її очільника – терориста-насильника. Путін у захваті. Тепер він може зайняти ще жорсткішу позицію щодо України, тому що знає, що Трамп зрештою його підтримає. Заявивши, що іншого шляху до миру не існує.

Зближуючись з Росією США показують, що тепер Європа сама по собі. Виглядає на те, що Німеччина повинна швидко розробити ядерну зброю та засоби її доставки. Франція та Велика Британія мають швидко оновити та модернізувати свою власну ядерну зброю. Іншого шляху немає. Адже американська підтримка Європи тепер під великим питанням, і ніхто не може бути впевненим у тому, що Дональд Трамп взагалі виконуватиме будь-які домовленості, які він укладає.

Той світ, що заснований на правилах, які були проголошені після Другої світової війни, руйнується, а новий, де сильніший може знищувати слабшого, проглядається разом з жорстокістю та нещастями, які він тягне за собою.  Тому Європа, і Україна, як неподільна частина Європейського континенту, мусять зробити з усього цього правильні висновки. А не віддавати себе на волю тих, хто не цінує чужі життя, безпеку і майбутнє.