В інтересах бізнесу. Чому люди з інвалідністю проти нового закону про працевлаштування

Триває збір підписів під петицією до президента щодо ветування закону, ухваленого Верховною Радою в середині січня. Йдеться про зміни до низки законів, які регулюють забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю.

Депутати переконані, що ухвалили євроінтеграційний документ. Експерти стверджують, що реалізація положень закону негативно вплине на права та інтереси осіб з інвалідністю, їх громадські організації та засновані ними підприємства. На чому базуються такі позиції - в матеріалі Коротко про.

Штрафи скасовуються, роботодавцю дають вибір

Одразу після голосування на сайті Верховної Ради з’явився пресреліз, у якому описувалися переваги нового закону. Зокрема, новий закон має збільшити кількість робочих місць для осіб з інвалідністю, оскільки до підприємств та установ, на які поширюється так звана квота, включаються органи державної влади та місцевого самоврядування. При цьому порядок застосування квоти також змінюється.

- За нинішнім законодавством підприємство, яке використовує найману працю, має забезпечити у своєму штаті 4% робочих місць для осіб з інвалідністю, а якщо штат складається з 8-25 працівників, то одне робоче місце. За невиконання такого нормативу підприємству, а також його посадовим особам загрожують штрафи. Ухвалений депутатами закон виключає адміністративні санкції, натомість ставить роботодавців перед вибором: або виконання нормативу по працевлаштуванню, або сплата цільового внеску у Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, - пояснює юрист Ірина Макарчук. - Орієнтовно це має бути сума, наближена до зарплати працівникам з інвалідністю.

Законом також передбачене впровадження державних стандартів облаштування робочого місця для особи з інвалідністю з урахуванням різних видів втрати функціоналу.  Прописане і обов’язкове надання особам з інвалідністю соціального супроводу на робочому місці - персонального асистента, перекладача мовою жестів тощо.

У загальних рисах все видається прогресивним. Проте першими проти законопроєкту виступили громадські об’єднання. Ще у вересні минулого року Національна асамблея людей з інвалідністю опублікувала звернення до Верховної Ради України, в якому звинуватила депутатів у маніпуляціях, нехтуванні думкою і правами людей, які мають функціональні розлади.

«Ми з цим боролися дуже давно»

Законопроєкт № 5344-д був ініційований головою Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою  і внесений в парламент у грудні 2022 року. Під тиском громадськості депутати на початку 2023-го відмовилися голосувати за документ. У першому читанні його було прийнято 30 травня 2023-го після тривалих дискусій і обіцянок, що компроміс буде знайдено.

- Ми боролися з цим законом  дуже давно. Підняли галас, провели гучні заходи, - згадує голова громадської організації "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів" Володимир Петровський. – Зрештою була зібрана робоча група, куди запросили і нас. Тиждень ми працювали з ранку до вечора, пояснюючи депутатам по пунктах, чого не можна закладати в норми і чому. Зрештою, нам сказали, що зауваження і думку експертів врахують до другого читання. А коли закон поставили на голосування, з’ясувалося, що жодна наша пропозиція не була врахована. Більше того, не були враховані суттєві зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради. В тексті практично нічого не змінилося.

Володимир Петровський каже, що президента просять накласти вето на закон через велику кількість ризиків.

- Якщо розбирати по пунктах, то буде дуже довга розмова. Скажу основне: цей закон міняє принципи соціальної політики. Якщо раніше вона була спрямована на захист людей з інвалідністю, то зараз - на інтереси бізнесу, навіть скажу, що на інтереси олігархів.

Що таке «захищене працевлаштування»

Експерт пояснює, що за чинними нормами організації, які об’єднують людей з інвалідністю, наділені певними пільгами. Наприклад, Українське товариство сліпих чи Українське товариство глухих ТОС  мають свої підприємства, які звільняються від сплати оренди на землю, від податку на прибуток.

- Йдеться про підприємства, де працюють особи з інвалідністю 50+1% від штату. Для них закон ці пільги прибирає і  створює нову систему. Тепер будь-який багатій може відкрити своє підприємство, оформити в ньому 20-30% людей з інвалідністю, і це буде називатися «підприємством трудової інтеграції» або «підприємством захищеного працевлаштування». Такі підприємства і отримають податкові пільги. Більше того, одну людину з інвалідністю можна буде влаштовувати хоч на десяток таких підприємств. Раніше була основна робота, а робота за сумісництвом не рахувалася в норматив працевлаштування. Тепер рахуватиметься. Людей з інвалідністю не будуть ні навчати, ні працевлаштовувати, а «купуватимуть», щоб не платити податки.  Один олігарх можу створити хоч два десятки таких підприємств.

Інший варіант розвитку подій наведений у петиції до президента. Наразі Податковий кодекс не регулює надання пільг «підприємствам трудової інтеграції» або «захищеного працевлаштування», бо такі просто ще не існують. І невідомо, чи буде регулювати. Може вийти так, що виробництва громадських об’єднань осіб з інвалідністю позбудуться пільг, а нові стимули для створення трудових місць не з’являться.

На будівництво доріг – щоб гарно їздилося на роботу

У петиції йдеться також про те, що фінансової підтримки можуть позбутися громадські організації, які об’єднують людей з інвалідністю. Володимир Петровський зазначає, що десь з 2020 року тут уже намітився перекіс.

- Підтримку почали отримувати організації, не дотичні до наших проблем, але які декларують, що захищають її інтереси. Однак і реальні об’єднання могли розраховувати на кошти - подавали на конкурс в Мінсоцполітики свої проєкти допомоги людям з інвалідністю. Були, звичайно, і тут свої нюанси – одним давали  багато грошей, іншим - мало, а зараз таке бачення, що не буде взагалі. Хоча люди з інвалідністю потребують не тільки робочих місць, а й різних форм реабілітації.

У петиції також йдеться про «скасування фінансування навчання осіб з інвалідністю, їхньої соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної та трудової реабілітації» у разі набуття законом чинності.

- Фонд, з якого йшло на це фінансування, вірогідно, буде знищений, можливо, переформований на якісь паперові питання. Законопроєкт передбачає спеціальний фонд, де акумулюватимуться гроші на потреби щодо працевлаштування. Але як саме він буде використовуватися, які будуть механізми контролю, нічого цього не прописано. Направлятиме кошти Кабінет міністрів, а він цілком може вирішити, що гроші треба використати на будівництво доріг, щоб людям з інвалідністю гарно їздилося на роботу.

Володимир Петровський наводить приклад з того, що вже відбувається:

- У Києві почали будувати тактильні доріжки для незрячих. А потім вирішили, що це не треба, а треба робити вищими бордюри по боках доріг – щоб вони їх намацували. А люди ті бордюри не намацають, цьому треба довго і складно вчитися.

Скасовує норми, узаконює звільнення

У зверненні до депутатів Національна асамблея людей з інвалідністю виділяє ще кілька зон ризику, зокрема: 

• законопроєкт звільняє велику кількість роботодавців приватного сектору від обов’язку працевлаштовувати людей з інвалідністю;
• скасовує норми щодо друку літератури шрифтом Брайля та не вказує механізми фінансування виробництва такої літератури;
• норми про соціальні послуги на робочому місці виписані таким чином, що не дають чітко зрозуміти, хто їх має забезпечувати – роботодавець чи держава;
• узаконює звільнення працівників, з якими стався нещасний випадок або професійне захворювання на виробництві. Роботодавець може позбутися такого підлеглого, сплативши трикратний розмір середньої зарплати за шість місяців.

Нагадаємо, ці зауваження були оприлюднені у вересні минулого року, поза тим депутати ухвалили закон.  Голова "Всеукраїнського парламенту працездатних інвалідів" Володимир Петровський гадає, що президент його теж підпише, оскільки такий документ передбачений Національною стратегією із створення безбар’єрного простору.