Запах давньоєгипетських мумій здивував вчених

Коли ми бачимо експонати у музейних вітринах, вони не завжди розповідають всю свою історію. Один із важливих аспектів, що часто ігнорується або навіть губиться під час консервації, – це запах. Через це ми втрачаємо цінну інформацію, наприклад, про те, як створювався предмет або як він використовувався. Моя спеціалізація називається сенсорна спадщина, і вона стосується взаємодії з культурною спадщиною через органи чуття, крім зору. У межах цієї роботи я розробляю методи ідентифікації та збереження культурно значущих запахів.

Наприклад, я працювала з Собором Святого Павла у Лондоні, щоб відтворити аромат його бібліотеки, аби зберегти його для майбутніх поколінь. Я також була частиною фінансованого ЄС проєкту Odeuropa, у межах якого ми разом із комп’ютерними вченими та істориками досліджували запахи, що формували європейську історію протягом останніх 300 років. За допомогою парфумерів нам вдалося відтворити аромати 17-го століття, зокрема запахи каналів та лип Амстердама. Завдяки цьому відвідувачі Музею Ульма в Німеччині тепер можуть відчути запахи, які ми пов’язали з десятьма картинами, що там експонуються.

Дослідження запахів мумій

Мій новий проєкт охоплює значно давніший період. Мене запросили до дослідження муміфікованих тіл у співпраці з Люблянським університетом, Ягеллонським університетом у Кракові та Єгипетським музеєм у Каїрі.

Люблянський університет вивчав муміфіковане тіло, що зберігається в національному музеї Словенії, і отримав запрошення розширити дослідження на кілька мумій у Каїрі. Через суворі правила роботи з муміями дослідники можуть застосовувати лише недеструктивні методи. Одним із таких методів є аналіз запахів, саме тому я приєдналася до команди, яку очолювали професор Матія Стрліч та аспірантка Емма Паолін.

Ми дослідили дев’ять муміфікованих тіл у Єгипетському музеї, чотири з яких були виставлені для публіки, а п’ять зберігалися у сховищах. Найдавніші мумії датуються 3 500 роками тому.

Процес «нюхального» аналізу

Я сформувала команду з восьми експертів із запахів, включаючи себе. Деякі з них уже працювали зі мною над іншими проєктами, а інші – це співробітники Єгипетського музею, яких ми спеціально навчали техніці аналізу запахів. Перед тим як почати роботу, ми провели хімічний аналіз, щоб перевірити безпечність мумій. Багато тіл у минулому обробляли синтетичними пестицидами, які можуть бути канцерогенними, тому деякі мумії довелося виключити з дослідження.

Для аналізу ми злегка відкрили саркофаги та вставили в них трубки, щоб зібрати зразки повітря. Це повітря було поміщене у спеціальні герметичні пакети, які ми перенесли до окремої кімнати, де могли аналізувати запахи без впливу сторонніх факторів.

Ще більше зразків ми зібрали в металеві трубки із полімерним покриттям, що поглинає леткі органічні сполуки. Пізніше їх дослідили у лабораторії Люблянського університету. Окремо ми використали хроматографію, щоб розділити повітря на складові компоненти. Потім ми нюхали кожен компонент окремо, щоб описати його характер та інтенсивність.

Неочікувані результати

Я очікувала, що запах мумій буде неприємним, адже історії археологів та фільми, наприклад «Мумія» (1999), створили стійку асоціацію з гнилизною.

Але результати здивували всіх. Запахи мумій виявилися приємними!

Команда описала їх як «деревні», «квіткові», «солодкі», «пряні», «стійкі» та «смолисті». Ми змогли ідентифікувати стародавні бальзамувальні речовини, серед яких ефірні олії хвойних дерев, ладан, мирра та кориця. Ми також виявили залишки тваринних жирів, що використовувалися в муміфікації, а також сучасні консерванти – як синтетичні пестициди, так і натуральні олії для захисту від шкідників.

Цікаво, що мумії у виставкових залах мали більш виражений запах, ніж ті, що зберігалися у сховищах. Найбільш неочікуваною знахідкою був запах чорного чаю. Було важко повірити, що мумія, якій тисячі років, може викликати асоціації з кухнею. Інші експерти підтвердили цю знахідку, а лабораторний аналіз показав, що цей запах, імовірно, походить від каріофілену – речовини, що міститься у чаї.

Наступні кроки

Тепер ми плануємо відтворити запах мумій, щоб відвідувачі Єгипетського музею змогли відчути його на власному досвіді.

Ми створимо:
✅ Точну хімічну реконструкцію того, що ми відчули
✅ Інтерпретацію запаху мумій у момент їхнього поховання

Очікується, що публіка зможе відчути ці аромати у 2026 році. Тим часом інші музеї з колекціями стародавнього Єгипту також висловили зацікавленість у використанні подібних методів.

Важливість сенсорної спадщини

Я також працюю над створенням каталогу культурно значущих запахів Великобританії, куди увійдуть аромати старовинних автомобілів, традиційних страв і бібліотек. Запахи відіграють ключову роль у нашому сприйнятті минулого. Сподіваюся, що наша робота з муміями допоможе зробити історію багатовимірною, а відвідувачам музеїв – краще зрозуміти культурну спадщину. Зрештою, всі захоплюються муміями. І тепер у кожного буде можливість відчути, як це – бути на місці археолога, що вперше відкрив ці древні поховання. Автор: Сесілія Бембібре, лекторка кафедри стійкої спадщини, UCL