Ботсад ім.Гришка "засекретив" скандальний договір про забудову його території: ексклюзивний документ

Керівництво Ботсаду ім.Гришка офіційно визнало: дуже "конфіденційний" (спойлер – насправді – ні) договір, щопередбачав забудову заповідних земель в Києві, "не відбувся", а отже вважається "неукладеним".

Але попри "неукладеність" договору Ботсад відмовляється надавати журналістам його копію. Посилаються в Ботсаду на конфіденційність та невідповідність обсягу запитуваної інформації. І одна, й інша причина можуть викликати сумніви щодо законності такої відмови.

Саме формулювання "договір не відбувся" використало керівництво Національного ботанічного саду ім.Гришка у відповіді на запит видання "Телеграф", відмовивши у наданні електронної копії договору між Ботсадом та забудовником "КСМ-Груп".

Водночас поточне законодавство (зокрема чинні Господарський та Цивільний кодекси, що регулюють питання укладення договорів) не містить формулювання "не відбувся". Це можна перевірити елементарним пошуком по тексту обох документів.

При цьому дуже схоже, що керівництво Ботсаду взяло термін "договір не відбувся" з старої редакції 181-ї статті Господарського кодексу (діючої на момент укладення договору), ч.8 якої передбачала, що "у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся)".

Виходить, що якщо вже Ботсад з якихось причин так наполягає саме на цій редакції, він має погодитися, що договір вважається "неукладеним". Але тоді виникає логічне питання: з якого дива ховати текст "неукладеного" договору від громадськості та журналістів?

"Зауважимо, що Національний ботанічний сад має зобов’язання дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, доступ до якої обмежено, зокрема інформації, яка стосується договору та процесу його виконання", — намагаються переконати в Ботсаді ім.Гришка.

Та взагалі до конфіденційності цієї угоди є чимало питань. Передовсім тому, що ст. 7 закону України "Про доступ до публічної інформації" говорить, що "Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону". При цьому частина друга ст.13 передбачає, що розпорядник (у нашому випадку – Ботанічний сад) зобов'язаний оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, що становить суспільний інтерес. Ну а те, що угода між Ботсадом та "КСМ-Груп" справді становить значний суспільний інтерес, оскільки мова йде про фірму, яка неодноразово використовувала подібні договори, щоб, фактично, використовуючи землі в наукових установ і забудувати їх на користь будівельного клану Копистир, нікого переконувати не потрібно. Сотні публікацій на цю тему говорять самі за себе.

Окрім посилання на конфіденційність, якої, схоже, взагалі не мало б бути, досить незграбною є й інша причина відмови у наданні тексту договору – начебто, через обсяг запитуваної інформації.

"Звертаємо увагу, що запитувана Вами у листі вих. No 285 від 28.01.2025 р. інформація не відповідає обсягу інформації, яка надається юридичними особами публічного права — державними бюджетними установами згідно з вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації", — пише Ботанічний сад у відповіді на запит редакції.

Проте у жодному з положень Закону "Про доступ до публічної інформації" не йдеться про таку причину відмови, як "інформація не відповідає обсягу інформації". Відтак, схоже, що це просто самодіяльність керівництва Ботсаду.

Все-таки скидається, що з угодою між керівництво Ботсаду та скандальним забудовником "КСМ-Груп", на підписанні якої їх впіймала Держаудит служба, щось дуже не так. В інформації аудиторів його чітко називають "інвестиційною угодою". У коментарі Bihus.info заступник директора Ботсаду Микола Шумик називає його "договором про наміри". А у відповіді на запит "Телеграфу" йдеться взагалі про "організаційний договір загального характеру".

Так само і з суттю договору: аудитори говорять про протиправну житлову забудову, прописану в тексті угоди, а Ботсад клянеться, що ні сном ні духом про таке "неподобство". Йдеться, мовляв, лише про реконструкцію існуючих підсобних будівель. Та з огляду на те, що забудовник "КСМ-Груп" вже не раз був помічений у оборудках навколо земель Національної академії наук (якій підпорядкований і Ботсад ім.Гришка) більше віри все-таки аудиторам.

У будь-якому разі, договір мав би давно бути розірваний. Із заяв керівництва Ботсаду випливає, що процес розірвання, начебто, триває ще з літа минулого року. І вже більше місяця підтвердженню розірвання угоди від голови Військової адміністрації Києва. Та з того часу жодної притомної інформації про розірвання договору так і не надходило.

Схоже, що сценарій, коли забудовник буде оскаржувати розірвання угоди в суді, який прогнозував "Телеграф" у своїй статті "Чому в ботсаду затхнуло криміналом? Нові деталі скандалу з "КСМ-Груп" і землями НАН", стає все більш реальним. Адже "КСМ-Груп", за якою стоїть сім’я Копистир, вже судиться з державою і науковими установами не в одному десятку подібних справ. Тим більше враховуючи, що керівництво Ботанічного саду визнало: "КСМ-Груп" вже встигло вкласти у проект кілька мільйонів.

"Телеграф" уважно слідкуватиме за розвитком подій навколо Національного ботанічного саду ім.Гришка. Не перемикайтеся.