Європа прагне сказати своє слово на мирних переговорах. Про що домовилися і не домовилися у Парижі

У Європі формується новий блок, контури якого не збігаються з існуючими альянсами і структурами. Як його поява вплине на Україну, з'ясовувала Gazeta.ua. До Парижу 17 лютого з'їхалися представники тих країн і структур, котрих можна назвати європейськими "яструбами". Вони послідовно підтримували оборону України і нині мали дати відповідь на промову віцепрезидента США Джея Ді Венса на Мюнхенській конференції. Утім, за підсумками Паризького саміту, що тривав більше трьох годин, конкретних рішень не ухвалили. Натомість з'явилося більше загадок.Судячи з попередніх заяв, головною мала стати ініціатива Великої Британії про відправку військ до України у якості миротворців. Оскільки у Парижі зібралися переважно лідери країн, котрі підтримують нашу оборону, вірогідно, передбачалося погодити і схвалити британську ініціативу. Президент Франції Емманюель Макрон раніше теж озвучував таку можливість. Утім, за даними Politico, учасники не лише не погодили участь миротворців, але і не висловили нових ідей. Ще за кілька днів до цього Польща відмовилася навіть говорити про своїх миротворців в Україні. Загалом Паризький саміт супроводжували скандали більше, ніж Мюнхенську конференцію. Лідери Чехії, Словенії, Румунії, та країн Балтії обурилися, що їх не запросили. Про це пише французька Le Monde. І хоча Крістіан Діаконеску, радник з питань оборони та безпеки виконуючого обов'язки румунського президента Іліє Болояна спробував пояснити, що у Парижі не йшлося про східний фланг НАТО, ігнорування країн Балтії дивує. Діаконеску припускає, що "наступні кроки включатимуть нас". Та чи "всі" погодяться? Президентка Словенії Наташа Пірц Мусар заявила, "це не та Європа, яка буде гідним партнером для США". А представник Литви екстрено прямує до України, можливо, на тлі чуток про вивід американського контингенту з балтійського регіону. Таким чином Європа вперше наочно продемонструвала глибину внутрішнього розколу, чим підтвердила критику Венса.Отже, між європейськими "яструбами" сталася сегрегація, причому - скоріш - за фінансовою ознакою. Адже принаймні двоє учасників саміту в Парижі мали до нього контакти з американцями. Якщо Макрон говорив із Трампом, то президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зустрілася з Кітом Келлогом і нагадала про зобов'язання ЄС у 135 мільярдів євро для України (із 52 раніше обіцяними мільярдами доларів США військової допомоги, що зіставно із внесками Сполучених Штатів). Вона пообіцяла навіть більше - але точних сум не назвала. Із раніше обіцяними Великою Британією Україні 3-ма мільярдами фунтів щорічно (тоді йшлося про так звану "Столітню угоду") з пропозицій президентки ЄК виходить, що Європа готова підтримувати Україну не менш ніж на 140 мільярдів євро. Але на рік це, чи до завершення війни, поки невідомо.Ще до саміту в Парижі французькі джерела повідомляли, що на ньому Макрон погодить загальноєвропейські позиції, з якими поїде до Вашингтона. Отже, частина Європи готова вийти на окремий прямий діалог із Трампом по євробезпеці. Це є заявка на блок де-факто у Європі з виходом за кордони ЄС. Європейці ризикують прорахуватися. За даними агенції Bloomberg, потрібно як мінімум удвічі більше коштів. Загалом понад 3 трильйони доларів США додатково на 10 років для зміцнення європейських армій і захисту України. Таким чином, 135 мільярдів євро - невелика ціна за продовження американської підтримки європейської безпеки. Причому ЄС може зараз висувати будь-які пропозиції без жодного ризику. Адже, якщо Трамп домовиться з Путіним, суми витрат можна буде і переглянути.Можливо, щоб запевнити Білий дім у готовності співправцювати "по-чесному", європейці обговорювали випуск спільних оборонних облігацій. Зокрема, про це, як про "один із механізмів" багатозначно заявляв польський прем'єр Дональд Туск. Мовляв, усе попереду. З огляду на головування Польщі в ЄС і саміт 20-21 березня, на якому будуть презентовані нові заходи фінансування, очевидно він мав рацію.Тому ринки зреагували миттєво. Індекс уже випущених оборонних акцій Goldman Sachs Group Inc сягнув рекордних позначок, натомість подешевшали десятирічні облігації Франції, Німеччини й Італії. Ставка по запозиченнях для єврозони оновила двотижневі максимуми. Тренди можуть свідчити про високі інфляційні очікування щодо ЄС і зростання інвестицій в оборону.Але навряд чи США будуть задоволені самими фінансами. Схвалення Трампом промови Венса свідчить про значно глибші причини того, що самі політики називають євроатлантичним розколом. Припускаємо, що Білий дім готував комплексну широку угоду з ЄС про безпеку, щоб мати сильні аргументи зі старту переговорів з росіянами у Саудівській Аравії. Вірогідно, на Мюнхенській безпековій конференції проєкт такої угоди і мав бути схвалений, задля чого захід відвідав Венс. Угода США та України по рідкісноземельних металах могла бути важливою складовою.Для Трампа у переговорах з Путіним важливо обумовити жорсткий контроль України як сильний аргумент. Без "козирів у кишені" переговори у Саудівській Аравії мають мало сенсу. Перенести чи відкласти їх ризиковано. Показово, що перша зустріч делегацій була переважно про економіку,- це безпечніша тема.Але Трамп наполягає на відриві ЄС від Китаю, на частковій технологічній релокації до США, на збільшенні витрат на безпеку України. Він залишить Росію як страхопудало, вважає політолог Вадим Денисенко."Невихід США з НАТО - це його пряник. Що із цим робити, ЄС не має чіткої відповіді. Я вважаю, що у відносно короткій перспективі по більшості пунктів вони погодяться на умови Трампа. Але українське питання може бути виставлене на торги", - припускає експерт.Водночас, на думку Вадима Денисенка, зараз і надалі європейцям вигідно мати нас у периметрі своєї безпеки, і це позитив.Формування в Європі блоку, орієнтованого на Трампа, може стати противагою поміркованому поясу Східної Європи і консерваторам на чолі з угорським прем'єром Віктором Орбаном. Макрон у підсумковій заяві до Паризького саміту повідомив, що говорив не лише із Трампом, але після саміту - і з Зеленським. Акцентував на збільшенні витрат на оборону ЄС на базі пропозицій ЄК (отже, Урсулу фон дер Ляєн у Вашингтоні як мінімум почули) і на роботі для досягнення справедливого миру. Про це говорив і президент Ради Європи Антоніу Кошта, котрий теж зустрівся з Келлогом. А от тема миротворців, схоже, відкладається. 18 лютого російське МЗС виступило категорично проти цього "у будь-якому вигляді". Як і участь ЄС у переговорах.