"Мюнхенский кошмар": как европейские лидеры впервые столкнулись с новой реальностью

Майже 6 тисяч учасників протягом трьох днів Мюнхенської безпекової конференції обговорювали майбутнє світу та України.

Головна тема цьогорічного форуму була визначена словом "мультиполяризація".

Тож не дивно, що конференція підтвердила: не існує більше сильного і єдиного союзу між США та Європою.

Коли віцепрезидент США Джей Ді Венс у своїй промові позначив Європу як головного суперника Америки та прирівняв нібито дефіцит демократії в європейських країнах до методів радянського гноблення, це змусило європейців у Мюнхені здригнутися.

Ця промова стала найбільш обговорюваним виступом на конференції, адже саме вона показала різкий відхід США, західної держави-лідера, від основоположних принципів так званої трансатлантичної спільноти цінностей.

Здригнулася Європа і від рішення президента США розпочати прямі переговори з російським президентом щодо завершення війни, оминувши союзників і самих українців.

Показова ситуація: наступного дня після виступу Венса на сцені разом сидять двоє американських сенаторів, демократка Джин Шагін з Нью-Гемпширу та республіканець Ліндсі Грем з Південної Кароліни.

Грем – постійний гість конференції, переконаний прихильник трансатлантичного партнерства.

Але водночас – людина, близька до Дональда Трампа.

Спершу він говорить те, що багато хто хотів би почути від Венса: НАТО – це добре, "воно забезпечує стабільність" і "потрібне зараз більше, ніж будь-коли".

Грем закликає до жорсткої позиції щодо Путіна.

На мить його виступ перериває телефонний дзвінок.

"Дозвольте глянути, чи це не Трамп", – жартує сенатор.

Виявилося, що ні.

Грем продовжує: у 2014 році Захід мав діяти набагато рішучіше проти Росії.

Україна має отримати максимальну військову підтримку.

Проте щодо майбутнього війни і можливих переговорів він нічого конкретного не сказав.

Він лише запропонував ідею на випадок, якщо мирна угода буде досягнуто: "Путіне, якщо ти ще раз нападеш на Україну, Київ автоматично стане членом НАТО".

На противагу сильній американській промові була відсутня сильна європейська відповідь.

З одного боку, ця ситуація стала результатом відсутності європейського лідерства та внутрішніх проблем ключових країн ЄС.

Показово, що президент Франції Емманюель Макрон взагалі не приїхав на конференцію.

Натомість у Мюнхені виступили і нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц, і Фрідріх Мерц, який, імовірно, стане майбутнім канцлером.

Але це були виступи людини, яка йде і не готова зробити сильну політичну заяву і увійти в підручники історії, і людини, яка ще не має формальної посади та впливу.

Виступ Олафа Шольца був відповіддю на промову Венса.

Шольц нагадав про ключовий принцип: ніколи знову фашизму.

"Прихильність до "ніколи знову" несумісна з підтримкою "Альтернативи для Німеччини, – заявляє він.

– Яким буде майбутнє нашої демократії, вирішуємо ми самі!" І додає: "Як сильна демократія, ми вважаємо абсолютно правильним, що крайні праві мають залишатися поза політичною відповідальністю".

Виступ Шольца містив багато знайомих позицій щодо України.

"Той, хто силою змінює кордони, рубає під корінь нашу систему миру", – заявив канцлер.

Він оголосив, що витрати Європи на оборону зростатимуть, "щоб ми, європейці, могли й надалі жити в мирі".

Шольц також говорив про зміцнення європейської оборонної промисловості та запропонував тимчасово призупинити дію Пакту стабільності та зростання ЄС для витрат на оборону, що перевищують певний рівень.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що за лаштунками вона сприйняла представників американського уряду зовсім інакше, ніж на сцені.

За її словами, під час зустрічі з держсекретарем Марко Рубіо та спеціальним представником Кітом Келлогом вона чула зовсім інші меседжі.

Обидва американські політики дали чітко зрозуміти, що йдеться про єдність НАТО.

Лідер німецького Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц, відповідаючи на запитання про своє бачення миру в Україні, також спочатку прокоментував виступ Венса: "Ми поважаємо вибори у США – і очікуємо, що США також поважатимуть наші".

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до "більш прагматичної, більш зосередженої та більш рішучої Європи".

За її словами, Європа повинна діяти сміливо та суттєво збільшити інвестиції в оборону.

У відповідь на цю реальність вона оголосила, що Єврокомісія запропонує активувати положення про виняток із Пакту стабільності та зростання для оборонних інвестицій, щоб дозволити державам-членам збільшити свої оборонні витрати.

"Мій меседж: ви бачите, як Європа адаптується, як Європа посилює свої зусилля, як Європа одразу ж робить різницю", – підсумувала президентка.

Єдиним потужним європейським лідером на конференції був президент України Володимир Зеленський, який заявив, що "настав час створити європейську армію, щоб майбутнє Європи залежало лише від самої Європи, а безпека Європи була в руках самих європейців".

А вже наступного дня президент Латвії Едгарс Рінкевичс, підсумовуючи реакцію європейців на різкий американський виступ у Мюнхені, зазначив: "Нам потрібно це спочатку осмислити".

Він закликав усіх зробити глибокий вдих і зосередитися на тому, "що ми можемо зробити", адже від США пролунали "дуже чіткі заяви".

Але після цього, додав він, "ми повинні почути, чого хочуть США".

Стубб застеріг, що Європа не повинна недооцінювати Дональда Трампа та його переговорні здібності.

І, даруючи європейцям, які перебували між шоком і розгубленістю, ще одну порцію північного прагматизму, Стубб нагадав: "Ми повинні менше говорити й більше діяти".

* * * * *.

Можливо, результатом цьогорічного Мюнхена таки стане пробуджена Європа, яка почне діяти більш чітко та стратегічно і не втрачатиме час на довгі роздуми, бо може бути запізно….

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на полях конференції зазначив:.

"Якщо європейці хочуть мати право голосу, вони повинні стати вагомим гравцем".

За його словами, Європа повинна підготувати "дієві пропозиції", щоб зробити свій внесок у забезпечення миру в Україні.

За словами Крістофа Гойсгена, голови Мюнхенської безпекової конференції, Європа не повинна зосереджуватися лише на тому, щоб сидіти за столом переговорів між Росією та Україною.

Натомість головне завдання – сформулювати чітку позицію: "Ось наш план безпеки для України..

Ми повинні демонструвати більше сили.

Адже зрештою це єдине, що справді справляє враження на Путіна".

Підбиваючи підсумки напружених трьох днів роботи, Крістоф Гойсген назвав цьогорічну конференцію "європейським кошмаром", що відображає глобальний стан системи безпеки.

Хоча, може, це і мало статися, щоб дати поштовх до створення нової дієвої системи міжнародних відносин з сильною та безпечною Україною, де питання справедливого та сталого миру стане основоположним принципом.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів.