Посильний Путіна. Як киянин Кирило Дмитрієв потрапив на переговори про Україну

У вівторок, 18 лютого, у Саудівській Аравії відбулися перші перемовини між Вашингтоном та Москвою щодо завершення україно-російської війни. Результатів цих перемовин, м’яко кажучи, з пересторогою очікують як в Україні, так і в Європі, яку Дональд Трамп та його свита показово залишили за бортом нового «поділу світу». 

Більшість членів російської команди переговорників вже добре і давно відомі як затяті українофоби з найближчого оточення Володимира Путіна: незмінний голова МЗС Сергій Лавров, так само забронзовілий голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін та помічник президента Росії із зовнішньої політики Юрій Ушаков (той самий, що напередодні вторгнення вимагав від НАТО «забирати манатки» до рубежів 1997 року).

Утім нещодавно у цій команді з’явилася не така публічна фігура – гендиректор Фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Більшості українців він раніше взагалі не був відомий, хоча народився у Києві і працював тут протягом досить тривалого часу. Поки «основна» російська делегація виставляє політичні умови завершення війни на умовах Москви, у задачі цього фінансиста входить відновлення економічних зв’язків між США та Росією, на що так сподіваються у Кремлі. Проте переговорний мандат Дмитрієва не обмежується лише економікою: його прізвище нещодавно спливло під час процесу визволення з російської в’язниці американського громадянина Марка Фогеля. Роль Дмитрієва у цьому процесі особливо відзначав спецпредставник США по Ближньому Сходу Стів Уіткофф. Історія з Фогелем стала однією з перших ластівок, що віщувала «потепління» між Кремлем та Білим домом. 

Напередодні перемовин в Ер-Ріяді Дмитрієв розсипався в компліментах Дональду Трампу, заявивши, що той «чудово вирішує проблеми». Він заперечив, що Росія у першу чергу прагне пом'якшити запроваджені проти неї санкції, але зазначив, що американська і російська економіки можуть отримати вигоду від спільної роботи. «Думаю, що відносини між США і Росією дуже важливі для світу», – пафосно зазначив Дмитрієв. А вже по ходу зустрічі додав, що «політика стримування Росії провалилася, і це треба визнати». Показово, що, за свідченням журналістів в Ер-Ріяді, Дмитрієв більше давав брифінги для журналістів, ніж перебував за переговорним столом. 

Хто ж цей киянин за походженням, який наразі просуває інтереси держави-агресора? І перше, що звертає на себе увагу: Дмітрієв відрізняється  від звичного путінського оточення відносно молодшим віком та чудовою західною освітою.

Будівельник «мостів»

Кирило Дмитрієв народився 12 квітня 1975 року у Києві у родині вченого-біолога, але вже в 14 років переїхав до США. У Штатах він закінчив  з відзнаками Стенфордський університет та Гарвардську школу бізнесу. Далі працював у банку Goldman Sachs та консалтинговій компанії McKinsey. У 2000 році приїхав у Москву, де працював у російській філії американського інвестфонду Delta Private Equity і був головою Російської асоціації прямого і венчурного інвестування. Цікава деталь: за даними видання The Insider, Дмитрієв оселився тоді у Москві у квартирі на Окській вулиці та придбав уживаний Land Rover. При цьому, маючи на той час паспорт громадянина України, він оформив автівку на російське офіцерське посвідчення, видане у 2000 році. 

З 2007 по 2011 роки Дмитрієв працював на «малій батьківщині» у Києві – керував фондом прямих інвестицій Icon Private Equity з капіталом більше $1 млрд. Основним бенефіціаром фонду був український мільярдер Віктор Пінчук. В інвестиційному портфелі Icon Private Equity були проєкти у сфері агробізнесу, фінансів, телекомунікацій. Якщо хтось ще пам’ятає нішевого мобільного оператора FreshTel – це був проєкт якраз цього фонду. Цікаво, що деякий час Дмитрієв працював в Icon Private Equity разом з майбутнім першим заступником міністерства економічного розвитку та головою Державної митної служби Максом Нефьодовим. У 2010 році Нефьодов став керуючим партнером фонду, де зайнявся аграрним напрямком.

Окрім бізнес-діяльності, Дмитрієв під час роботи в Україні переймався і «гуманітарними» проєктами. Так, він створив благодійний Фонд соціальних ініціатив власного імені, зареєстрований за тією ж адресою у Рильському провулку, що й Icon Private Equity. 

Серед заходів, що організовував фонд, – концерт «Єдиний світ творчості», який відбувся у Києві у 2009 році. Його головною зіркою став керівник оркестру «Віртуози Москви» Володимир Співаков, що назвав захід «культурним мостом між Україною та Росією». Дмитрієв, що був організатором вечора, також виступив з промовою: «На тлі нинішнього ускладнення політичних відносин України та Росії особливо необхідні події, які демонструють громадське та культурне єднання народів двох країн». На концерт заглянули і нині покійний посол Росії в Україні Володимир Чорномирдін і дружина Віктора Пінчука Олена Франчук. Остання особливо розхвалювала Дмитрієва.

Варто зауважити, що Співаков тепер є одним з оспівувачів війни серед російських «митців», він також підтримував анексією Росією Криму, виступав з концертом в підтримку російських військових та диригував оркестром під час церемонії за участю Путіна з підняттям прапорів РФ, СРСР та Російської імперії.  

Проводив Дмитрієв і спільні заходи з Віктором Пінчуком. Так, у тому ж 2009-му він став партнером стипендіальної програми «Завтра.UA» Фонду Пінчука. За участю Дмітрієва був розроблений проєкт інформаційного порталу для школярів та студентства, де можна було дізнатися про можливість участі в освітніх програмах та отримання грантів на навчання.

«Котеджні» гойдалки Дмитрієва

Окрім зведення «культурних мостів», нинішній переговорник Путіна займався в Україні спорудженням цілком конкретних об’єктів. Зокрема, він засвітився у сумнівному будівництві на Київщині. Йдеться про зведення котеджного містечка «Олімпік парк», що за 19 кілометрів від Києва. Тут, у селі Березівка у далекому 2008 році столичне ТОВ «Траверз-Буд» розпочало житлове будівництво, до масштабної розкрутки якого долалася навіть співачка Ані Лорак, яка вже тривалий час живе у Росії. 

Офіційно прізвище Кирила Дмитрієва не фігурувало в документах: засновником «Траверз-Буду» виступала російська фірма «Юрфінансконсалт». Проте у розмові з «Главкомом» один із домовласників, керівник громадської організації «Об’єднання мешканців котеджного містечка «Олімпік парк» Олег Хаврук розповів: фактично було два інвестори: ексвласник «Дельта Банку» Микола Лагун (нині у базі розшуку МВС за підозрою у привласненні чужого майна) і Кирило Дмитрієв. Згідно з проєктом, на площі близько 300 га планувалося побудувати 900 котеджів із розгалуженою інфраструктурою. Будинки мали вводити в експлуатацію трьома чергами. Середня вартість такої оселі складала $250 тис. За даними журналістів-розслідувачів проєкту «Знак оклику», структури Лагуна та Дмитрієва взяли у 200 інвесторів пів мільярда гривень на будівництво котеджів.

«На момент пайової участі (2009 рік) забудовник пропонував покупцям підписати два договори. Перший – на будівництво будинку, інший – на купівлю земельної ділянки. Продавцем земельних ділянок під забудову виступала фізична особа Олександр Дмитрієв, батько Кирила. Однак де-факто за забудову котеджів відповідав Кирило Дмитрієв. До речі, покупці котеджів, у тому числі і я, зустрічалися з Кирилом Олександровичем і він обіцяв добудувати будинки. Частково дотримав свої обіцянки, але питання будівництва інфраструктури було провалено. Мешканці власним коштом усе доводили до ладу», – зазначив Хаврук.

Пайовик наголосив, що після переходу Дмитрієва до путінського Російського фонду прямих інвестицій (весна 2011 року), проєктом «Олімпік парк» короткий час опікувався тодішній нардеп від Партії регіонів Владислав Лук’янов. У коментарі ЗМІ політик говорив, що Кирило Дмитрієв нібито був готовий заплатити частину боргу, пов’язаного з будівництвом вказаного котеджного містечка. 

Після Лук’янова, якого, до слова, у лютому 2024 року затримала СБУ і вручила підозру за виправдання збройної агресії РФ, змінилося ще кілька власників «Олімпік парку» і, врешті, до листопада 2024 року ним через обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Нова березівка сервіс» управляв киянин Василь Розживін. За словами Олега Хаврука, пан Розживін має прямий стосунок до Кирила Дмитрієва – на зорі будівництва котеджного містечка працював його менеджером.

Станом на лютий 2025-го, каже Хаврук, зведено меншу частину першої черги «Олімпік парку» (з недавніх пір цей проєкт вже називають Home Resort). Тобто помешканнями забезпечено приблизно 100 сімей. На решті земель, які належали Дмитрієву, за даними мешканців, нині з’явилося незаконне сміттєзвалище.

Доленосне одруження

Під час роботи в України фінансист іноді заходив на шоу Савіка Шустера, де розписував всі переваги співробітництва з Росією. І у результаті завершив свій український етап кар'єри та виїхав в більш перспективну тоді Москву на постійній основі.

У 2011 році Дмитрієв очолив Російський фонд прямих інвестицій, який мав заводити в Росію іноземний капітал різноманітного походження – від Америки до Китаю та Близького Сходу. Обіймає він цю посаду і зараз.

Про свій період роботи в Україні після переїзду Дмитрієв висловлювався майже у дусі російської пропаганди: «Там відбулися так звані демократичні зміни в результаті помаранчевої революції, що призвело до підвищення корупції втричі-вчетверо, до дикої битви між цими демократичними кланами, які тільки на початку боротьби були об'єднані, а після того, як прийшли до влади, стали пожирати інших і один одного і у результаті програли. Відповідно, демократична ідея в Україні багато в чому дискредитована саме завдяки помаранчевій революції, тому що помаранчева демократія асоціюється там із хаосом та корупцією, що зросла».

За інформацією видання The Insider, своєму посиленню впливу у Кремлі Дмитрієва має завдячувати одруженню з Наталею Поповою – подругою доньки Путіна Катерини Тихонової. Через специфіку російської владної ієрархії знайомство з президентською донькою стало для Попової перепусткою у вищий світ. Колишня позаштатна авторка «Комсомолки» та банківська працівниця швидко стала кандидаткою політичних наук, омбудсменкою у сфері захисту прав високотехнологічних компаній-лідерів, телеведучою та фотомоделлю. Наразі Попова є заступником директора технологічного фонду Тихонової Innopraktika. Чоловік Попової є членом правління цього фонду, але це для нього лише другорядний бонус після засідання у радах директорів та наглядових радах таких російських гігантів як «Ростєлєком», фонд «Сколково», «Газпромбанк», «Транснафта», РЖД.

The Insider пише, що ще до того, як вийти за Дмитрієва заміж, Попова познайомила бойфренда з Тихоновою та її тодішнім чоловіком Кирилом Шамаловим. А вже ця пара представила його на той момент впливовому голові адміністрації президента РФ Сергію Іванову. Потрапивши у високу тусовку, Дмитрієв потрапив на очі тодішній міністерці економічного розвитку РФ (а нині – голові Нацбанку) Ельвірі Набіулліній, що шукала людину, яка могла б очолити державний інвестиційний фонд з іноземною участю. Безпосередньо вибором топменеджера займався тодішній голова російського ВЕБу Володимир Дмитрієв, який примітив свого однофамільця на форумі у Давосі. Як пише видання «Важные истории», позитивні рекомендації своєму колишньому співробітнику дав, зокрема, Пінчук. Так, Кирило Дмитрієв став головою Російського фонду прямих інвестицій зі статутним фондом $10 млрд, де Іванов очолив наглядову раду. Іванов давно посунутий подалі з команди Путіна, а от більш молодий та прудкий Дмитрієв навпаки виходить тепер на перші ролі. І не забуває, кому він завдячує своїй кар’єрі: за інформацією Financial Times, він регулярно відвідує виступи Тихонової з акробатичного рок-н-ролу разом з її колишнім чоловіком Шамаловим.

Одним з основних напрямків роботи фонду свого часу стало просування на світові ринки сумнозвісної російської вакцини проти ковіду «Спутник V». Дмитрієв, що випробував вакцину на собі, активно літав світом і всіляко намагався запевнити, що всі негативні чутки щодо неї є зловмисною інформаційною кампанією «антиросійських політичних кіл».

Кулуарний гравець

Показово, що свій матеріал про пробивного фінансиста The Insider написав ще у серпні 2023 року – вже тоді Дмитрієва позиціонували як «головного рішалу» та найбільшого лобіста у владних коридорах, який здатний вирішити будь-яку проблему. Так, наприклад, ще до останньої історії з обміном американця Марка Фогеля, Дмитрієву приписували чималий вплив на звільнення співвітчизника Фогеля інвестора Майкла Калві, якого у Росії звинувачували у розтраті в особливо великих розмірах. Утім, санкції США з Дмитрієва та його дружини, запроваджені ще у 2022 році до членів найближчого оточення російського президента, досі не зняті.

Як пише Telegram-канал ВЧК-ОГПУ, Дмитрієв зачарував самого Путіна своїм красномовством та вмінням малювати перспективи багатомільярдних проєктів (такою «маніловщиною» страждає і сам російський диктатор). І при цьому, як це прийнято у путінському оточенні, згадувати про проблеми не заведено. «Дах» у вигляді Іванова давно випарувався, але при владі лишилася інша людина, через яку Дмитрієв раніше отримував доступ до найвищої особи – керівник Адміністрації президента Антон Вайно. Втім, ВЧК-ОГПУ стверджує, що новий президентський фаворит вже не потребує посередників і почав підміняти собою роботу і президентської адміністрації, і МЗС, і ледь не сам роздає вказівки від імені Путіна. При цьому Дмитрієв любить хизуватися перед іншими бізнесменами своїми зв’язками та контактами і є вкрай складнодоступним для зустрічей.

Підвішений язик Дмитрієва та талант вразити співрозмовника замками з золотого піску став лобісту у нагоді при спілкуванні не тільки з падким на єлей Путіну. За інформацією The Washington Post, ще під час першої каденції Трампа Дмитрієв контактував з американською адміністрацією від імені Кремля. Контактером з іншого боку був засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс. Видання стверджувало, що Прінс вів неформальні перемовини з росіянами в інтересах Трампа, зокрема щодо питань, пов’язаних з Іраном та Сирією. Тодішній спецпрокурор США Роберт Мюллер, який розслідував втручання Росії в американські вибори, вважав зустріч Прінса та Дмитрієва на Сейшелах одним з доказів такого втручання. Прінс запевняв, що цей перетин з росіянином був «незапланованим».

За нинішніх умов Дмитрієву вже нема сенсу приховувати свої зв’язки та зустрічі з представниками адміністрації Білого дому. «Кремлівський посильний», стверджує, що між США та Росією зараз багато розбіжностей, і попереду – «довгий шлях з виправлення помилок, які наробила адміністрація Байдена». Тож «місія» Дмитрієва тільки розпочалася. 

Утім, практика показує, що у якому б фаворі не перебував черговий путінський улюбленець, зміна настрою першої особи може призвести до миттєвої опали. Тож проходити «довгий шлях» у будь-який момент може бути довірено комусь іншому. Якщо взагалі на цьому шляху нове керівництво Білого дому не дійде до висновку, що проблеми взаємовідносин з Росією полягають не у «помилках адміністрації Байдена», а у слабкій адекватності російських колег.

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»