«Позаочні» справи про укриття. Чому прокуратура масово судиться з громадами Херсонщини

На початку лютого Центр журналістських розслідувань у матеріалі «Мільйони на вітер? Прокуратура вимагає відновлювати на Херсонщині укриття, які громади не зможуть використовувати за призначенням» розповів про судові процеси, ініційовані органами прокуратури області  стосовно ремонту захисних споруд у громадах. Журналісти навели кілька прикладів, коли позови виглядали безпідставними: приміром, від Калинівської селищної військової адміністрації вимагають відремонтувати укриття в місцевій школі, яка була серйозно пошкоджена під час інтенсивних воєнних дій у 2022 році.

Одного погляду на цю школу вистачило б, аби не вимагати витрачати мільйони на укриття, яке ніхто не буде використовувати. А є випадки і навпаки: ремонти зроблені або тривають, а суди виносять рішення про бездіяльність місцевої влади і балансоутримувачів. 

ЦЖР направив інформаційні запити до органів прокуратури Херсонської області і вивчив судові рішення у подібних «позаочних» справах, яких, на жаль, немало. Тож продовжуємо тему.

«Визнати бездіяльність Нововоронцовської центральної лікарні і Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонщини» – таке рішення 30 грудня 2024 року за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури виніс Одеський окружний адміністративний суд. Суд вважає, що представники місцевої влади в Нововоронцовці утримують захисну споруду цивільного захисту в будівлі лікарні в неналежному технічному стані, не придатному для використання.

Своїм рішенням суд зобов’язав лікарню і селищну раду привести укриття в належний технічний стан. Проте задовго до винесення судового рішення укриття в лікарні встигли капітально відремонтувати і навіть відкрити. Ще в листопаді 2024 року Олександр Прокудін, начальник Херсонської обласної військової адміністрації повідомив, що сховище повністю обладнали необхідною апаратурою, має приймальне відділення, лабораторії, операційну, санітарні кімнати і палати на понад 20 людей.

Штрафи за відремонтовані укриття

Загалом у Херсонській області тільки в освітніх закладах обліковується 44 протирадіаційні укриття, які перебувають у неналежному технічному стані. Таку кількість назвала у відповіді на запит ЦЖР Херсонська обласна прокуратура.

«Протягом 2023-2024 років органи прокуратури області заявили 29 позовів про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання балансоутримувачів привести укриття в належний стан. 17 із таких позовів задоволено у зв’язку з допущеною бездіяльністю. Решта перебуває на розгляді», – йдеться у відповіді обласної прокуратури.

Згадуване вище рішення суду щодо укриття в Нововоронцовській центральній лікарні є одним із «найсвіжіших» із винесених цієї зими. Суд прийняв позовну заяву Херсонської обласної прокуратури до розгляду в липні 2024 року, коли в укритті вже повним ходом тривали ремонтні роботи.

За словами Андрія Селецького, начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації (далі – ВА), до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і за попереднього керівництва в його громаді ніхто укриттями не займався. Після звільнення правобережної Херсонщини від ворога в листопаді 2022 року про них згадали. Контролювати це питання одночасно взялися всі – і Херсонська обласна військова адміністрація, і Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), і та ж прокуратура.

«Першим ділом ми мали дочекатися саперного обстеження приміщень, а потім зробити експертизу укриттів і скласти на них дефектний акт – і ми одразу цим зайнялися. Але оскільки в багатьох громадах одночасно виник попит на подібні послуги, ціни на них різко піднялися. До того ж, є не так багато спеціалізованих установ, які мають право і можливість робити такі експертизи в Херсонській області. Переплачувати ж за це і витрачати даремно гроші громади ми не хотіли, тож вирішили дочекатися своєї черги. Зробивши експертизу і дефектний акт ми замовили розробку проєктної документації. Пришвидшити роботу проєктантів ми не могли і в ДСНС про це добре знали. Вони не могли не бачити, що ми займаємося укриттями і робимо все, аби їх якомога скоріше відкрити», – сказав Андрій Селецький.

В першу чергу тут взялися за укриття в лікарні, яке було в жахливому стані. Ремонтна бригада пішла назустріч громаді і виконувала роботи практично без вихідних. Водночас в Нововоронцовці почали ремонт  й іншого укриття, в закладі культури.

Вже після того як обидва укриття в Нововоронцовці 4 листопада 2024 року здали в експлуатацію, їх балансоутримувачів і селищну раду оштрафували за їхній «неналежний стан». Штраф – по 33 тисячі гривень за кожне з двох укриттів із кожного «винуватця».

«Позовна заява до суду від прокуратури прийшла нам у той час, коли всі ці роботи ще йшли повним ходом. Зрештою, нас звинуватили у бездіяльності. Невже це й справді можна назвати бездіяльністю?» – додав Андрій Селецький.

«До суду звертаються ті, хто не має на це повноважень»

Схожа історія, яку вже описував ЦЖР, виникла в Калинівській селищній громаді того ж Бериславського району. Одеський окружний адміністративний суд так само визнав бездіяльність місцевої ВА і школи, а також зобов’язав їх привести захисну споруду цивільного захисту у належний технічний стан. Однак крапка в цій ситуації ще не поставлена: справа перебуває на розгляді в апеляційному суді.

Про те, що будівля школи в Калинівському після звільнення громади від російських окупантів була розбита і малопридатна для використання за призначенням, ЦЖР писав ще в своєму репортажі в травні 2023 року. Однак Дмитро Зіневич, керівник Бериславської окружної прокуратури у відповідь на запит ЦЖР послався на те, що Калинівська селищна ВА до підготовки ними позовної заяви станом на 18 квітня 2024 року не надала жодних відомостей про руйнацію цієї споруди.

«В обґрунтування своєї позиції в апеляційній скарзі Калинівська селищна ВА подала акт оцінки стану готовності укриття від 24 жовтня 2024 року, складений Бериславським районним управлінням ДСНС, яким її стан оцінюється як не готове (зруйноване). Підставою для складання цього акту стало технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних споруд і мереж будівлі Калинівської школи, проведене в 2023 році. Проте у висновках техобстеження відсутні дані щодо стану укриття. Нема там даних і щодо його руйнації», – йдеться у відповіді Дмитра Зіневича.

Як пояснив ЦЖР Максим Кожем’яка, начальник Калинівської селищної ВА, відновлювати саме це укриття недоцільно, бо воно не відповідатиме нинішнім Державним будівельним нормам для захисних споруд цивільного захисту, які набрали чинності 1 листопада 2023 року. Яку б реконструкцію або капітальний ремонт там не зробити, ця споруда буде непридатною для використання за новими вимогами.

Підставами для позовної заяви до суду щодо укриття в Калинівському керівник Бериславської окружної прокуратури назвав акти головного управління ДСНС у Херсонській області. І в цьому випадку, і в багатьох інших прокуратура подає позови в інтересах держави в особі обласного главку ДСНС та Херсонської ОВА.

Однак чи має прокуратура повноваження подавати позови в інтересах регіонального управління ДСНС?

Ні – стверджує постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року з посиланням на шість постанов Верховного Суду у аналогічних справах. Тож апеляційний суд переглянув рішення Одеського окружного адміністративного суду, яким схожим чином визнана протиправною бездіяльність ПАТ «МТБ Банк» щодо утримання в непридатному стані укриття в Херсоні на вул. Університетській, 132-а. Як і у випадку з укриттям у Нововоронцовці банк задовго до подання Херсонською окружною прокуратурою позовної заяви почав приводити захисну споруду в належний технічний стан. Представники банку наполягали в суді, що на час звернення прокурорів до суду «вже не існувало самого предмету спору».

Як з’ясував апеляційний суд, ДСНС узагалі не має повноважень як позивач на звернення до суду із подібними позовними вимогами.

«Керівник Херсонської окружної прокуратури не обґрунтовано заявив позовні вимоги стосовно органу, яке не має на це повноважень. Тому суд залишає позов без розгляду, оскільки його подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності», – вказано в постанові суду.

З огляду на це апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і залишив позовну заяву керівника Херсонської окружної прокуратури до ПАТ «МТБ Банк» без розгляду. Вказана постанова вже набрала законної сили.

Представники прокуратури в своїй відповіді на запит ЦЖР наполягають, що через воєнний стан і фактичне розташування громад Херсонської області у прифронтовій зоні, діяльність захисних споруд на їх території має вирішальне значення для забезпечення безпеки населення. Однак опікуватися такими питаннями варто було б ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І робити це так, щоб це не призводило до більш ніж мільйонних втрат, як це сталось у Дар’ївській сільській громаді. А головне – щоб витрачені на ці укриття гроші і зусилля не були марними.

Автор: Олег Батурін

Джерело: Центр журналістських розслідувань