Придумане Гоголем: як українською сказати про "халатність" та до чого тут халат

У рубриці "Антисуржик. Говоримо правильно українською" 24 Канал розгляне слово "халатність", звідки воно взялося, його значення, та чи взагалі є воно в українській мові.

Чи є в українській слово "халатність"

Слово "халатність" – "халатне ставлення", "халатна робота" активно вживалися у радянський час. Навіть такий термін був у Кримінальному Кодексі. Однак, це слово – русизм, і українською мовою воно перекладається як недбалість чи несумлінність.

Часто ці терміни можна почути про ставлення до роботи:

• лікарська недбалість,
• несумлінне ставлення до обов'язків,
• недбало виконана робота.

У кримінальному праві теж є термін недбалість та покарання за нього – невиконання, чи неналежне виконання посадовою особою своїх обов'язків, що завдає суттєвої шкоди державним і суспільним інтересам або правам та інтересам громадян.

Історія виникнення слова "халатність"

У цього слова цікава історія, яка має безпосереднє відношення до такого одягу, як халат.

А саме слово "халатність" придумав Микола Гоголь у творі "Мертві душі", надавши йому іронічний зміст ліні та байдикування у 50-х роках ХІХ століття, цитата:

"...Прямо, так как был, надел сафьянные сапоги с резными выкладками всяких цветов, какими бойко торгует город Торжок, благодаря халатным побужденьям русской натуры...";

чи інша цитата з твору: "Жили в одном отдаленном уголке России два обитателя. Один был отец семейства, по имени Кифа Мокиевич, человек нрава кроткого, проводивший жизнь халатным образом".

Одним його сучасникам воно сподобалося і розійшлося в мовленні та літературі, а інші критикували. Однак з того часу слово активно почали використовувати. І можемо зустріти наступне тлумачення "халатність" – робити щось "спустивши рукава", як в халаті, нехотя, щоб не забруднитися.

Такий предмет одягу як халат прийшов у Європу зі Сходу. В Середній Азії халат був найкоштовнішим подарунком, а подарований шахом чи халіфом (монарші звання) означав підвищення соціального статусу чи отримання посади. Зазначимо, що цей верхній одяг завжди гарно оздоблювався вишивкою чи коштовностями.

Поява халата в Європі відбулася приблизно в XVII-XVIII столітті, коли вуличний одяг перетворився на багатоярусний, важкий і дуже незручний. Це призвело до бажання аристократів вдома носити легші та комфортніші речі – як японський об'ємний халат-кімоно.

Чоловічий халат з шовку чи оксамиту, як і жіночий аналог, не одягали на голе тіло. Під нього найчастіше носили сорочки і штани. Халати супроводжувалися жилетами й дорогою розшитою шийною хусткою з шовку. Образ чоловіка у халаті, доповнювався сигарою, бренді, читанням книги чи лінивою розмовою. Вважалося, що носити їх може лише буржуазія, тим самим символізуючи ледарство та розкіш.

Після революції 1917 року атласні халати поступово вийшли з моди, а в радянський час халат перетворився на спрощений робочий та домашній одяг.

Термін хай залишається в російській мові, а тому замінімо його на український відповідник – недбалість!