Протистояти Трампу, рятувати себе, допомогти Україні — що вирішили на екстреному саміті в Парижі

"Я є реалістом і хоча не виступаю принципово проти участі європейських політиків у переговорах — не вважаю за необхідне долучати до перемовин тих, хто є частиною проблеми. Згадайте Мінськ-2 — там була купа європейських лідерів, і вони жахливо провалилися", — аргументував свою позицію Кіт Келлог.

Між тим переважна більшість лідерів країн-членів ЄС вважають, що мирна угода без участі в обговоренні України та європейців є неприйнятною.

Про що домовилися євро лідери в рамках позапланового саміту

Як повідомила французька Le Figaro, безпосередньо перед зустріччю з європейськими колегами президент Макрон нібито провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Між тим, ані в Єлисейському палаці, ані в Білому домі ймовірний контакт двох лідерів не коментували, але й факт його наявності не спростовували.

У екстреній зустрічі в Парижі прийняли участь Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Італія, Іспанія та Данія, яка представляла балтійські та скандинавські країни. Крім того, на засіданні були присутні два високопосадовці Євросоюзу (ЄС) голова Євроради Антоніу Кошта і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Про те, що дискусія на паризькому саміті була предметною і непростою свідчать щонайменше два факти: по-перше, тривалий час заходу (понад 5 годин), по-друге, відсутність підсумкового консолідованого комюніке.

Натомість, невдовзі після завершення саміту його безпосередні учасники озвучили свої персональні думки. Першим висловився німецький канцлер. Зокрема, Олаф Шольц, виступивши проти обговорень щодо розгортання європейських військових в Україні в рамках потенційного мирного врегулювання, зауважив, що "навіть трохи роздратований" дебатами на цю тему. "За спиною України говорять про якісь результати мирних переговорів, на які Україна не погодилася і не сіла за стіл переговорів, про можливі варіанти результатів… Це все дуже недоречно. Ми навіть не знаємо, яким власне кажучи буде той результат", — пояснив він свою позицію. Окремо пан Шольц акцентував, що між Європою та Сполученими Штатами не має бути поділу безпеки і відповідальності: "НАТО ґрунтується на тому, що ми завжди діємо разом і поділяємо ризики, тим самим гарантуючи нашу безпеку. Це не повинно піддаватися сумніву".

Після Шольца свою позицію за підсумками екстреного саміту в Парижі окреслив і британський прем’єр. Кір Стармер також заявив про важливість участі США у майбутніх гарантіях безпеки для України, назвавши це "єдиним способом" ефективного стримування Росії у майбутньому. Стармер також повторив раніше озвучену тезу про готовність введення британських військ в Україну, але підкреслив, що це має статися за безпосередньої підтримки США. Крім того, глава британського уряду розповів, що на наступному тижні поїде до Вашингтона, де зустрінеться з Дональдом Трампом, "щоб обговорити те, що ми вважаємо ключовими елементами тривалого миру". Також прем’єр-міністр Великобританії, про анонсувавши переговори з президентом Зеленським "найближчими днями".

На відміну від Шольца і Стармера, очільник польського уряду висловився більш конкретно. Зокрема, Дональд Туск розповів, що в рамках екстреного саміту у Парижі було досягнуто згоди щодо зміни фіскальних правил ЄС, яка дозволить збільшити оборонні витрати. "В Європі чітко усвідомили необхідність збільшення оборонних витрат, тому не потрібно дратуватися, коли американський союзник говорить нам про необхідність витрачати більше, бути сильнішими і стійкішими", — наголосив Туск. За його словами, учасники зустрічі в Єлисейському палаці мають стовідсоткову впевненість у тому, що Європа зможе ефективно підтримати Україну у збереженні її суверенітету.

Вже фактично в ніч проти вівторка, 18 лютого організатор екстреного саміту в Парижі зателефонував на Банкову. За підсумками "тривалого діалогу" з Макроном президент Зеленський констатував наступне: "У нас спільне бачення: повинні бути надійні, сильні гарантії безпеки. Будь-яке інше рішення без таких гарантій, наприклад крихке припинення вогню, стане тільки черговим обманом з боку Росії та прелюдією до нової російської війни проти України чи інших країн Європи".

Своєю чергою Емманюель Макрон у соцмережі X наголосив, що досягнення миру в Україні можливе лише при припиненні російської агресії та наданні сильних і надійних гарантій безпеки для України. Французький лідер принагідно додав, мовляв, без окреслених гарантій існує високий ризик повторення сценарію Мінських домовленостей, які "не принесли довгострокового миру".

Що продемонстрував екстрений саміт Макрона

Коментуючи Фокусу позапланову зустріч європейських лідерів у Парижі, політолог Ігор Чаленко зауважив: "Саміт Макрона, передусім, показав, що в будь-якому разі тісне і безпосереднє співробітництво Європи у сфері безпеки зі США однозначно має бути. Як на мене, загалом цей саміт мав би продемонструвати єдність Європи перед різноплановими ініціативами Білого дому, тому що коли лунають відповіді сепаратного штибу щодо ресурсних можливостей Європи в плані забезпечення гарантій безпеки для України це не додає геополітичних балів самій Європі. Поряд з тим Макрон, організувавши екстрений саміт, викликав на себе шквал критики з боку багатьох членів ЄС, яких на зустріч не запросили. Але в даному випадку, швидкість перемогла над якістю з точки зору неможливості узгодження у над короткий термін візитів великої кількості очільників європейських країн".

Наголосивши на тому, що французький лідер є одним з ключових координаторів подальших загальноєвропейських безпекових кейсів, експерт резюмував: "Для Макрона було вкрай важливим провести саміт євро лідерів за гарячими слідами Мюнхенської без пекової конференції. Крім того, як на мене, він хотів оперативно зіграти на пропозиціях Києва стосовно запровадження єдиної європейської армії та продемонструвати, що такі речі в майбутньому неодмінно будуть втілюватися в життя і Європа зрештою прийде до формування спільних збройних сил".

Франція і Великобританія найбільш рішучі

В ідеалі, переконаний політолог Максим Джигун, Україна мала б побачити від європейців після "холодного душу" Мюнхенської конференції чітку, рішучу і узгоджену позицію відносно гарантій безпеки для Європи загалом і Києва, зокрема. Розвиваючи цю думку у розмові з Фокусом, експерт підкреслив: "А що ми побачили натомість? Побачили те, що Європейський Союз з населенням 500 мільйонів просить у Сполучених Штатів з населенням 330 млн захистити ЄС і Україну своїми, передусім, військовими ресурсами. Європа має врешті усвідомити, що з адміністрацією Трампа розраховувати на бодай якийсь паритетний розподіл сил для підтримки України не доводиться. Тому наразі Європа опиняється в ситуації, коли вона, або максимально консолідує усі свої ресурси, або мовчки спостерігає , як повзучими темпами Росія досягає свого. При останньому сценарії вже через кілька років європейці самі зі зброєю в руках будуть змушені захищатися, в тому числі за допомогою 5-ї поправки уставу НАТО".

В зазначеному контексті, переконаний Максим Джигун, позиція французького президента "не може нам не імпонувати, адже навіть попри відсутність миттєвого консенсусу в рамках ЄС, Макрон послідовно виступає ідейним натхненником зустрічей, під час яких євро лідери предметно обговорюють безпековий трек".

"Те, що наразі хоча б дві країни — Франція і Великобританія публічно заявляють про можливість введення миротворчого контингенту в Україну — вже великий плюс і гарна зміна загального тону дискусії, оскільки в 2022-му ми говорили про каски від німців, а зараз йдеться про введення збройних сил кількох країн, які стали лідерами. До речі, зовсім невипадково, що лідерами стали саме французи і британці: обоє хочуть демонструвати лідерство в Європі і в обох є своє, м’яко кажучи, незадоволення діями Росії, в тому числі в історичній ретроспективі", — наголошує політолог. Крім того, припускає експерт, до "клубу рішучих" в обличчі Парижу та Лондону невдовзі після позачергових виборів 23 лютого, може приєднатися і обережний наразі Берлін, який при ймовірному новому канцлері в особі Мерца стане "більш рішучим, різким і проукраїнським".

"Спільне бачення Німеччини, Великобританії та Франції, на мою думку, майже автоматично означає згоду на їхні самі сміливі ініціативи левової частки країн-членів Євросоюзу. Вже зараз ходять чутки, що до подібного миротворчого контингенту може приєднатися Данія, Норвегія, Чехія та інші країни. Тому, я би сказав, що попри відсутність станом на зараз широкого консенсусу, екстрений саміт у Парижі продемонстрував перехід на якісно новий рівень дискусії", — підсумовує Максим Джигун.

Яка формула гарантій безпеки для України може спокусити Трампа

Своєю чергою політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Від екстреного саміту ЄС у Парижі заздалегідь не слід було очікувати, скажімо так, проривних сенсаційних рішень, адже очевидно, що європейці очікують старту і підсумку перемовин США і РФ у Саудівські Аравії. Європейці хочуть побачити, з якими вимогами виступатиме Росія і, відштовхуючись від цього, будуватимуть свою тактику. Тобто, поки що європейці, скажімо так, на паузі. Між тим, заяви прем’єра Великобританії, які пролунали після екстреного саміту в Парижі є досить цікавими. Чому? Тому що Лондон, з одного боку, висловлюючи свою готовність відправити війська в Україну, з іншої сторони наполягає, що в цьому процесі так чи інакше мають приймати участь Сполучені Штати".

Моделюючи подальшу картину, політолог припустив, що США таки будуть приймати участь у процесі формування миротворчого контингенту або на рівні командування, або шляхом гарантування європейцям прикриття з повітря без присутності своїх військових на території України. Така формула, переконаний Ігор Рейтерович, дозволить Білому дому вбити одним пострілом двох зайців, оскільки з одного боку Трамп виконає свою ключову виборчу обіцянку про те, що жоден американський військовий не буде навіть близько стояти до російських військ, а з іншого — адміністрація США зберігатиме повний контроль над ситуацією. Подібний сценарій розвитку подій політолог вважає надзвичайно вигідним для американців, які, зберігаючи лідерство, руками європейців нададуть Україні гарантії безпеки і зупинять повномасштабну війну.