SpaceX, «таємничі» зірки та «парад планет»: як українські медіа пишуть про космос

За січень нового року можна було спостерігати проліт астероїдів, «парад планет», з’єднання на небосхилі Венери й Місяця та протистояння Марса. Також відбувся перший запуск ракети компанії Джеффа Безоса й перший у цьому році — невдалий — запуск Starship від SpaceX. Розповідаємо, як українські медіа реагували на новини про космос і як загалом деякі популярні видання пишуть про астрономічні події.

ТСН

За перші три тижні 2025 року сайт «ТСН» опублікував 28 новин на космічну тематику в окремій рубриці «Космос». Найбільше матеріалів присвячено новинам про наукові дослідження, на другому місці — публікації про спостереження за космічними об’єктами, які можна розгледіти на нічному небі в січні. Не обійшлося без «щомісячного» попередження про «загрозу» наближення астероїдів. Усі інші матеріали присвячені технологічним новинкам і навіть політичним зустрічам Ілона Маска.

Більшість публікацій ТСН на цю тему є скороченим передруком новин з іноземних науково-популярних, інформаційних і розважальних видань, як от Space.com, IFLScience, EarthSky, Daily Mail, ScienceAlert, Interesting Engineering, LiveScience. Рідше автори посилаються на наукові організації — американську NASA, Європейському космічну агенцію (ESA) чи навіть українське джерело: Дніпровський науково-просвітницький центр астрономії Planetarium Noosphere в коментарі Суспільному. Але видання зовсім не посилається на першоджерела — оригінали досліджень.

У більшості з цих матеріалів журналісти не додавали інформації, якої не було в передрукованих новинах, наприклад, пояснення незрозумілих термінів. У новині «Вчені зробили нове відкриття про магнітне поле Місяця», зокрема, трапляється поняття «місячного динамо», яке не розтлумачують попри важливість для розуміння тексту (це процес утворення магнітного поля завдяки циркуляції залза в розплавленому ядрі). А новина «Найбільша таємниця Всесвіту» — майже повністю скопійована стаття видання Wired. Справедливості заради, у тексті ТСН є посилання на відповідне джерело.

Загалом роботи українських авторів надмірно лаконічні й ігнорують чимало деталей досліджень науковців, особливо щодо методології. Помилок у передачі змісту першоджерел небагато, але деякі є критичними. Так, у новині  «Чумацький Шлях може приховувати гігантські невидимі зірки» (це якщо заплющити очі на неінформативний заголовок із припущенням «може» — «ДМ») журналістка пише, що «дослідження підтверджує, що галактики складаються не лише з темної, а й зі звичайної матерії, як-от газові хмари та зірки, які можна побачити» — як би не хотілося, але темна матерія все ще є теорією, на те вона й «темна», а от підтвердити те, що й так давно підтверджено, себто звичайну матерію, навряд чи можливо. В оригіналі це речення є таким собі іронічним коментарем, але аж ніяк не підтвердженням чогось.

Наостанок хотілося б відзначити структуризацію чотирьох матеріалів із виокремленням головного в підзаголовках, як от текст «Темні фотони: новий ключ до розгадки таємниці створення Всесвіту» та спрощення наукової термінології для легшого читання.

УНІАН

На УНІАН за останній місяць вийшло 17 космічних новин. З них більшість була присвячена оглядам нових наукових досліджень і технологій. На сайті УНІАН було всього три публікації про спостереження за космічними тілами: про комету ATLAS C/2024 G3, про астероїд, який пролітатиме повз Землю (повз — не означає близько, як правило, такі об’єкти пролітають ще далі від Землі, ніж розташований Місяць — «ДМ») і про так званий «парад планет». У інших матеріалах розповіли історію експериментального польоту собаки Лайки на навколоземній орбіті, падіння космічного сміття в Кенії та світові витрати на космічну індустрію. 

Серед джерел, як і в попередньому випадку, переважали іноземні наук-поп-видання, як от Space.com, Interesting Engineering, EarthSky, Phys.org, також додалися новинні медіа The Independent, Forbes, Associated Press, Newsweek. В одному матеріалі посилалися на оригінальну наукову статтю.

Щодо наповнення, то так само всі тексти є рерайтами джерел-посередників із науковими виданнями. Трапляються й помилки у фактах, зокрема в новині «Кінець монополії Маска» не написали про невдачу в посадці бустера ракети Blue Origin New Glenn (NG-1), хоча це важливо для поновлення наступних місій компанії та робить перший запуск не цілковито вдалим. У матеріалі про проліт повз Землю астероїда Алінда не названо ані діаметр, ані інші параметри цього об’єкта. Ще зауважимо відсутність фемінітивів при цитуванні жінок-науковиць. 

А от стаття про собаку Лайку була навіть більшою в порівнянні з оригіналом із Forbes, у матеріал  про порівняння російських та американських витрат на космос додали аналітику — щоправда, зараз матеріал видалений. Публікацій стосовно українських космічних досягнень або залучення українських науковців-коментаторів немає.

«Укрінформ»

Автори рубрики «Космос» на «Укрінформі» здебільшого зосередили свою увагу на технологічних новинах про дослідження та пуски ракет. Так, із 21 матеріалу 12 присвячені саме цим напрямкам. Видання не опублікувало жодної новини про теоретичні відкриття, натомість сконцентрувалося на активних місіях і спогляданні планет та астероїдів.

У новинах «Укрінформу» так само домінують іноземні джерела: CNN, The Independent, Space.com, LiveScience, BBC і також NASA та ESA. Вся інформація передана стисло, без помилок і без втрати важливих деталей, як, наприклад, у новині про запуск ракети New Glenn компанії Джеффа Безоса, в якій «Укрінформ» повідомив про невдале приводнення першого ступеню.

В «Укрінформу» є ексклюзивні матеріали про українських дослідників / дослідниць і захисників / захисниць. Один із них розповідає про антарктичну експедицію двох військовослужбовиць, які пережили російський полон, за програмою Space2Sea. Попри те, що матеріал пов’язаний із космосом номінально, він підвищує обізнаність про українських героїнь і про партнерів України. Також є новина про перемоги української команди в міжнародному хакатоні, напряму пов’язана з космічними технологіями. Тож за три тижні січня майже кожна десята новина на «Укрінформі» розповідала про українські досягнення. Попередні медіа не публікували жодної новини про власне Україну та її науковців / науковиць.

NV

За перший місяць сайт New Voice виклав 27 новин на космічну тематику. Більшість пояснює теоретичні здобутки науковців про космос. Джерела автори застосовують уже знайомі — Iflscience, LiveScience, BBC, Space.com, разом із науково-популярним журналом EOS і сайтом Earth.com. NV найчастіше посилалося на оригінальні статті досліджень — шість разів. Такі тексти мають однакову структуру — це короткий виклад висновків досліджень майже без додаткової інформації. Щодо «майже», то в деяких матеріалах є короткі пояснення незрозумілих / маловідомих термінів, наприклад, у матеріалі про виявлену наднову зорю автори пояснили, що це таке та для чого досліджувати свічення наднових типу 1а.

А от новин про українські дослідження або коментарів українських вчених немає.

Суспільне

Суспільне теж пише більше про технології, ніж про теорію, тому половина з усіх матеріалів за останній місяць розповідає саме про технологічні здобутки у царині космосу.

Майже половину публікацій Суспільне присвятило новинам про споглядання обʼєктів на небі в Україні. Так, журналісти розповіли, як спостерігати за «парадом планет» у Запоріжжі, Дніпрі, Полтаві та Харкові, а також про інші астрономічні явища 2025 року. Для цих матеріалів Суспільне звернулися до українських експертів-астрономів.

Крім порад для аматорського та професійного спостереження за планетами, видання публікувало новину про запуск на Місяць пластини з прапором України, фото захисників і дитячими малюнками ракетою SpaceX, а також відкриття музейної виставки до 118-річчя Сергія Корольова.

10 із 19 матеріалів, або 53% усіх публікацій мали коментар українського науковця чи науковиці або були присвячені власне українським космічним здобуткам. Крім українських джерел, Суспільне посилалося і на закордонні: Reuters, The New York Times, The Hill, The Telegraph, Space.com, The Wall Street Journal. Більшість текстів містила додаткові пояснення термінів і сутність місій. Загалом майже всі публікації розгорнуті та ширше розкривають теми матеріалів, зокрема, завдяки модерації з боку українських науковців.

24 Канал

24 канал приділив найбільше уваги технологіям, розповідаючи про перший запуск ракети компанії Blue Origin New Glenn, втрату космічного апарату Starship компанії Маска, план Китаю щодо побудови сонячної електростанції на орбіті тощо — загалом 22 матеріали. Автори видання розповіли також про нові наукові дослідження. У кожному матеріалі теоретичного напрямку журналісти посилаються на першоджерела досліджень у наукових журналах, як от Nature чи Science, інтерпретуючи зміст досліджень (включно з методологією!) для короткого і зрозумілого викладу.

Деякі публікації, наприклад стосовно п’яти відкриттів на Марсі за 2024 рік, є власною компіляцією із кількох джерел. Також крім першоджерел 24 канал посилався на офіційні акаунти космічних служб і науково-популярні видання, як уже неодноразово згаданий Space.com, Sky and Telescope, ScienceAlert, SpaceExplored та новинні ресурси CBC, South China Morning Post.

Публікації 24 каналу про космос досить розлогі, містять додаткові пояснення та мають зручну структуру. Матеріали «Спалахи, магнітні бурі та сонячний максимум…» і «На вихідних Землю накриє чергова магнітна буря…» роз’яснюють, що таке магнітні бурі та на що вони дійсно впливають, а на що ні. Також журналісти розповіли, як спостерігати за «парадом планет» (попри те, що цей вислів постійно трапляється навіть у цьому тексті, він не є астрономічним терміном, а, скоріше, вигадкою медійників і любителів астрономії, бо планети й так майже постійно видно на небі, просто цього разу вони ще й в одному секторі — «ДМ») й іншими астрономічними явищами протягом цього року.

24 канал розповів про українські здобутки в космічній сфері у статті «Космічний апарат компанії з українським корінням…». Але до коментування не залучав українських дослідників або дослідниць.

Отже, перераховані українські медіа пишуть про космос, орієнтуючись на новини про технологічні прориви, цікаві наукові дослідження та астрономічні події. У багатьох медіа посилаються на іноземні наук-поп-сайти, а от новини про українські досягнення — в меншості. До обговорення нових космічних теорій журналісти жодного з медіа не запрошували українських науковців, а це могло би зробити самі матеріали оригінальнішим. Вибір тем також здебільшого визначається провідними іноземними медіа, хоча, за прикладом «Укрінформу» та Суспільного, можна писати й про українські космічні новини.