Там бували Лисенко та Гашек: який вигляд мала легендарна кондитерська "Семадені" у Києві та що з нею сталося

Сьогодні нікого не здивуєш кав’ярнею чи кондитерською. Вони є практично на кожному кутку і завжди можна знайти місце, де випити чашку кави або спробувати десерт. Однак у XIX – на початку XX століття ситуація була зовсім іншою. У Києві того часу налічувалося не більше двох десятків кав’ярень та кондитерських. Серед них особливе місце займала кондитерська "Семадені", яка, на жаль, не збереглася до наших днів.

Створення кондитерської

1878 року за адресою Хрещатик, 15 з’явилася кондитерська, названа на честь підприємливого кондитера Бернарда Семадені.

Справи йшли успішно, і Бернард заробляв добрі гроші. Так, що в 1888 році він разом з Мартіном Штіфлером розпочав власне виробництво солодощів і викупив заклад свого компаньйона. Саме ця кав’ярня на адресу Хрещатик, 9 і стала знаменитою на все місто, зазначає Kievinform.

Чим можна було поласувати в "Семадені"

У меню кондитерської були не лише традиційні солодощі, а й новаторські частування. Тут пропонували найкращі сорти какао та шоколаду зі Швейцарії та Великобританії. У "Семадені" також подавали типовий київський делікатес – сухе варення. Це шматочки фруктів, кілька разів проварені в цукровому сиропі, висушені та обсипані цукром. Великою популярністю користувалися шоколадні пігулки, драже з мигдалем, каштани в сиропі та ананаси, привезені з Америки.

Також у "Семадені" можна було купити схвалену медичним департаментом карамель із лікувальними травами "Кетті Босс".

Кого можна було зустріти у "Семадені"

Близькість до біржі зробила кафе популярним серед біржових гравців, які заходили сюди обговорити угоди, звірити котирування та підрахувати прибуток. Заклад швидко став не лише місцем для ділових переговорів, а й центром новин: Семадені виписував свіжу пресу, а журналісти приходили сюди за сенсаційними репортажами.

Серед знаменитих відвідувачів закладу були композитор Микола Лисенко та журналіст-початківець Костянтин Паустовський.

У 1917 році в "Семадені" побував письменник Ярослав Гашек разом із братом своєї дружини Ярославом Майєром. Але візит обернувся скандалом. За правилами солдатам нижчих чинів не можна було відвідувати такі заклади. Внаслідок скандалу Гашека заарештували та відправили на гауптвахту до Борисполя, де він завершив повість про пригоди бравого солдата Швейка.

Що трапилося з "Семадені"

1907 року Бернард Семадені помер у віці 62 років, залишивши заповіт, згідно з яким його заклади не мали закриватися, а бізнес слід було вести під його прізвищем — чи то в Києві, чи в інших містах.

Кондитерські та фабрики перейшли до дітей Бернарда, а головним розпорядником бізнесу стала його вдова Еліза-Маргарита Семадені. У 1913 році фабрика на Великій Васильківській була розширена, а на Хрещатику, 39 відкрили нову кондитерську мережу. Але 1914 року фабрику на Великій Васильківській, 12 довелося продати.

Кафе навпроти біржі продовжувало працювати, але з приходом більшовиків його справи пішли на спад. Постійні клієнти були представниками буржуазії, яких вважали ворогами нової влади. На початку 1920-х фондові біржі закрили, а в 1925 мережа "Семадені" припинила свою роботу.

Будівлю знаменитої кондитерської було знищено у вересні 1941 року. Так завершилася історія однієї з найлегендарніших кондитерських Києва, залишивши по собі лише солодкі спогади.

Раніше "Телеграф" розповідав історію кондитерської крамниці "Ведмедик" у Харкові. Він працює у місті вже 125 років.