Україна стикається з ризиком передачі судової влади політичним аутсайдерам

Зокрема, відбір відбувається на тлі аудиту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), який проводиться в межах ширшого перегляду зовнішньої політики США. Вашингтон скоротив фінансування програм, пов’язаних із реформуванням української судової системи, що ставить під сумнів довгострокову роль організацій, які брали активну участь у цих процесах.

Зміна політичного контексту США та її вплив на судову реформу

Судова реформа в Україні значною мірою залежала від міжнародного фінансування, зокрема програм USAID, ОБСЄ та інших організацій, які підтримували прозорий відбір суддів і антикорупційні ініціативи.

Однак останнім часом адміністрація США змінила свій підхід, зосередившись на перегляді механізмів фінансування та оцінці їхньої ефективності. Одним із напрямів цієї політики став аудит діяльності USAID, який включає перевірку розподілу коштів та їхньої ефективності в рамках судових реформ в Україні.

Це змінило роль грантових організацій у кадровій політиці української судової системи. Якщо раніше їхня діяльність мала активну підтримку західних партнерів, то тепер США не надають попереднього рівня довіри цим структурам, що ставить під питання їхній подальший вплив.

Конкурс до Конституційного Суду: потенційний конфлікт інтересів?

Процес відбору суддів КСУ, який передбачає призначення п’яти нових членів, проходить саме у момент, коли майбутня модель судової незалежності ще не визначена.

Однак серед кандидатів на посади є особи, які раніше були залучені до програм міжнародного фінансування або співпрацювали з організаціями, що отримували підтримку USAID та інших донорів.

Це викликає занепокоєння щодо можливого збереження впливу груп, які вже втратили міжнародну підтримку. Оскільки USAID перебуває під аудитом, виникає питання: на яких засадах продовжує діяти механізм судових призначень, який значною мірою залежав від цього фінансування?

Судова реформа раніше працювала за механізмом, що передбачав:

• Залучення міжнародних донорів до процесу суддівських призначень.

• Формування дорадчих груп за участю організацій, які отримували міжнародне фінансування.

• Вплив цих структур на процедуру кадрового відбору.

З огляду на нові політичні реалії, ця модель викликає питання щодо її ефективності та відповідності українському законодавству.

Можливі наслідки для незалежності судової системи

Незважаючи на зміну політики США, Київ продовжує застосовувати механізми судових призначень, які діяли за попередньої моделі міжнародної допомоги. Це може призвести до кількох наслідків:

• Призначення кандидатів, які втратили підтримку міжнародних партнерів, але зберегли вплив у внутрішніх процесах.

• Збереження конфлікту інтересів у судовій системі через неповну зміну механізмів кадрового добору.

• Ризик втрати довіри до судової реформи через її прив’язаність до організацій, що перебувають під аудитом США.

Чи можлива зміна підходів до судової реформи?

Якщо Київ продовжить дотримуватися попередніх механізмів судового відбору, це може призвести до того, що Конституційний Суд залишиться під впливом структур, які більше не мають міжнародної підтримки. Однак перегляд процесу призначень суддів може стати можливістю для реформування системи з урахуванням нових міжнародних реалій.  Адміністрація США чітко дала зрозуміти, що не підтримуватиме механізми, які не відповідають принципам ефективного управління та національного суверенітету.

Тепер Київ має вирішити, чи продовжувати слідувати моделям, які більше не мають міжнародної підтримки, чи скористатися можливістю для побудови дійсно незалежної судової системи.

Стаття підготовлена за матеріалами каналу «Республіканець»