Вибіркові санкції – щоби усунути неугодних

Останні санкції викликали ажіотаж не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема, інтервʼю Петра Порошенка іноземним медіа змусило відраегувати українську владу. У поенділок 17 лютого, радник президента Володимира Зеленського із санкційних питань Владислав Власюк прокоментував правомочність застосування санкцій щодо українців. На своїй сторінці у фейсбуці він повідомив, що застосування національних санкцій до власних громадян - відома практика в усіх юрисдикціях країн ЄС, США, Великій Британії.За його словами, санкції не залежать від місця перебування підсанкціного громадянина. Окрім того, санкції інших юрисдикцій є підставами для національних санкцій. Так само людина може повторно вноситися до санкційного списку у випадку оновлення підстав, або зміни строку їх застосування."Санкції не встановлюють вину і не замінюють кримінальну відповідальність. Санкції є адміністративним заходом для обмеження певної поведінки, яка становить загрозу національним інтересам, і стимулює таку поведінку припинити", - зазначив Власюк.Однак санкції щодо громадян України – не один і не найважчий камінь в город Банкової, що його закидають українці. Цей пункт ще дозволяє викрутитись, хоч і не дуже переконливо. А от чи є аргументації у владі на закиди суспільства, що введення санкцій відбувається вибірково?Це питання з особливим підтекстом. Воно стосується глобальних змін в Україні: заміни потужних гравців економіки - вітчизняних фінансово-промислових груп (ФПГ) на зовнішні транснаціональні корпорації (ТНК).Тому-то й зачищається поле. І мова тут не лише про рідкісноземельні метали нашого Приазовʼя, а й про залізну руду, про українські 60% світових запасів марганцевої руди, що критично важливо для металургії та інше.Натомість іде колоніалізм: чи європейський, чи американський, - байдуже, бо навряд чи нові "господарі" зацікавлені в розвитку в Україні промислового ланцюга: видобутку сировини та виробництві відповідних товарів у нас. Цікаве вивезення видобутих надр, котрі коштують дешевше, ніж продукція. А виготовлення в нас це, відповідно, нові робочі місця та розвиток української економіки.Отже в санкційних списках значаться прізвища власників видобувних компаній, але вибірково.Скажімо, Ігор Коломийський володіє надрами разом з Віталієм Хомутинником. Але останнього немає у списку. Водночас Хомутинник балотувався до ВР від "Опозиційного блоку" та його вважають "однією сімʼєю" з одним розпіареним волонтером зі світу шоубізнесу, який нібито дуже допомагає ЗСУ.Дивно що санкції застосовуються вибірково. А, скажімо, про Бойка та Льовочкіна взагалі не згадують. Про Нестора Шуфрича хоч і не забули, але його в цьому сенсі не чіпатимуть, бо в нього спільний бізнес з видобутку піску з високопосадовцем від влади.Цікаво, а коли під санкції підпадуть Пінчук та Ахметов?Отже, гряде неоколоніалізм. Клас місцевого олігархату замінить менеджемент ТНК, котрий і буде диктувати умови.А далі на черзі - виполка рядів місцевих агробаронів і тоді парламент та виконавча влада буде в руках неовласників. З усіма відповідними наслідками: місцевий автохтонний елемент буде вимирати та емігрувати, його замінять на тих, хто готовий буде працювати за меншу суму й кому буде байдуже, що було тут 5-10 років тому.Бо новим власникам головне й перше – ресурси, а потім – обіцянки розвитку. А в підсумку - експорт сировини та неоколоінальна ностальгія за промисловістю, якої вже немає. Бо в цьому світі "інвестиції" – це евфемізм для розпродажу, а "відкриті ринки" – це просто ринки без українців, яким залишається лише уважно читати контракт і не забувати вимагати: гроші - вперед.І от питання, не менш цікаве: як протистояти колоніалізму? Хто є та рухома сила, яка повинна це робити? Де у цьому рівнянні люди, громадяни, право, обов'язки, відповідальність? Адже за Конституцією України надра землі належать народу.Є підозри, що такого роду санкції лише розбурхають самолюбство власників, котрі можуть втратити свій бізнес. Та й громадян також. Водночас стрімке падіння рівня життя українців може призвести до введення іноземних військ, щоби тримати колонію у покорі.Проблем та нових ризиків може додати й ручне управління з вичещеним політичним ландшафтом.І на фоні цього всього чомусь не покидає відчуття, що ці всі кроки й дії можуть притягнути ще щось масштабне й непередбачуване.

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

Gazeta UA

Оригінальна версія

Згадувані персони