"Капітуляція Америки та зрада союзників": як західні ЗМІ рознесли розворот Трампа до Путіна

За останні роки ми, здавалося, звикли вже до всього, але, виявляється, ще є такі речі, до яких нас життя не готувало. До таких відноситься і промова Дональда Трампа як 47-го президента США. Десь на підсвідомості залишається уявлення, що заяви лідера провідної держави світу потрібно сприймати серйозно, а кожне слово – важливе.

Насправді ж потрібно зрозуміти, що цей "лідер вільного світу" без зупину несе відверту маячню, яка суперечить тому, що він чи його люди говорили буквально кілька годин тому, вигадує події, які є нереальними, бере просто з неба цифри та формує якусь паралельну та абсолютно дику реальність.

Черговий сеанс руйнації репутації інституту президентства США та Америки як наддержави відбувся ввечері 18 лютого 2025 року просто на наших очах в режимі онлайн і прямо стосувався України. Бо президент Трамп звинуватив у всіх смертних гріхах і, вже не ховаючись, став на бік Путіна в його агресивній і геноцидній війні. Але цю ганьбу побачили не лише в Україні, її побачив весь світ. На ранок заголовки усіх провідних ЗМІ спішили поділитися власним шоком від президента США.

24 Канал переповідає основні тези, більшість з яких звучить як діагноз.

Що західні ЗМІ пишуть про скандальні заяви Трампа

Стівен Коллісон у матеріалі для CNN під назвою "Трамп завдав чергового удару по Україні й дав новий буст Путіну" констатує важкий ефект, який справила промова президента США.

Здавалося, що похмуріше для України бути не може. Аж тут заговорив президент Дональд Трамп. Викресливши президента Володимира Зеленського з перших переговорів США з Росією про припинення війни, Трамп безпідставно звинуватив Україну в розв'язанні конфлікту, який спустошив її землю і вбив тисячі людей. У своїх дуже ворожих коментарях щодо українського лідера Трамп повторив ще одну з тез президента Владіміра Путіна – про те, що в Україні настав час для виборів. Це очевидна спроба розпочати процес усунення Зеленського.

Скриншот обкладинки CNN

Автор CNN фіксує, що Трамп не лише суперечить заявам своєї ж команди, але й перекреслює буквально все та називає біле чорним.

За його словами, заяви Трампа прямо суперечать запевненням його власного держсекретаря Марко Рубіо після зустрічі з російською делегацією про те, що будь-яка можлива мирна угода буде справедливою для всіх сторін.

"А напад Трампа на Зеленського, якого в США назвали героєм за опір бліцкригу Росії на Київ на початку війни, став наочним свідченням того, що нова американська адміністрація змінила позицію Вашингтона, який підтримував жертву вторгнення, і тепер вже винагороджує агресора… По суті, президент (Трамп – 24 Канал), схоже, пропонує українцям домовитися з Росією, щоб уникнути вторгнення – що на практиці означало б підпорядкування маріонетковому уряду в Києві, лояльному до Москви, або просто відмову від боротьби, щоб віддати перемогу Путіну", – наголошує Стівен Коллісон.

The New York Post у редакційній колонці дає президенту Трампу невеличкий урок економіки та геополітики:

Вимога президента Трампа, щоб Україна передала величезну частину своєї економіки як відплату за допомогу, є абсолютно неправильною. Крапка.

Скриншот The New York Post

У The New York Times шоковані діями команди нового президента США і констатують, що нині він переходить на темну сторону. Стаття має назву "Різкий поворот Трампа до путінської Росії змінює політику США, яка існувала поколіннями".

Коли у вівторок американські та російські перемовники вперше сіли за стіл переговорів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже три роки тому, Трамп дав зрозуміти, що готовий відмовитися від союзників Америки заради угоди з Путіним.

• На думку Трампа, Росія не несе відповідальності за війну, яка спустошила її сусіда. Натомість він вважає, що Україна винна в тому, що Росія вдерлася на її територію. За словами Трампа, українські лідери винні у війні, оскільки не погодилися віддати території, і тому, на його думку, вони не заслуговують на місце за столом мирних переговорів, які він щойно ініціював з Путіним.
• На противагу цьому, Трамп не промовив жодного слова докору на адресу Путіна або Росії, яка вторглася в Україну у 2014 році, вела проти неї війну низької інтенсивності протягом усіх чотирьох років першого терміну Трампа, а потім вдерлася в Україну у 2022 році з метою захоплення всієї країни.

Автори констатують, що Америка зараз створює враження, ніби може перейти на інший бік.

Він (Трамп – 24 канал) чітко дав зрозуміти, що США більше не потрібно ізолювати Путіна за його неспровоковану агресію проти слабшого сусіда та вбивство сотень тисяч людей. Натомість Трамп, який завжди мав незрозумілу прихильність до Путіна, хоче знову прийняти Росію до міжнародного клубу і зробити її одним із головних друзів Америки.

В оточенні Трампа вважають, що цей розворот є необхідним виправленням багаторічної помилкової політики. Він і його союзники вважають ціну захисту Європи занадто високою. Досягнення певної домовленості з Росією, на їхню думку, дозволило б Сполученим Штатам повернути додому більше військ або переорієнтувати ресурси національної безпеки на Китай, який вони вважають "найбільшою загрозою".

Скриншот NYT

При цьому, на думку авторів The New York Times, це є навіть не рівноправна гра Росії та США, про яку мріяв Путін, а банальна капітуляція Америки:

• "Трамп давно бачить у Путіні товариша, сильного і "дуже кмітливого" гравця, чиї зусилля, спрямовані на те, щоб змусити Україну піти на територіальні поступки. Він в очах Трампа є людиною, гідною захоплення і поваги, на відміну від лідерів традиційних союзників США, як-от Німеччина, Канада чи Франція, до яких він демонструє презирство".
• "Поступки, які запропонували Трамп і його команда, звучать як список побажань Путіна: Росія зберігає за собою всю українську територію, яку вона незаконно захопила силою. США не нададуть Україні гарантій безпеки, а тим більше не приймуть її до НАТО. Санкції будуть зняті. Трамп навіть запропонував повернути Росію до G7 великих держав після того, як вона була виключена звідти за вторгнення в Україну у 2014 році.
• Від чого повинен відмовитися Путін, щоб укласти угоду? Йому доведеться припинити вбивати українців, поки він буде святкувати свою перемогу. Трамп не виділив інші поступки, на яких він би наполягав. Він також не сказав, як можна довіряти Путіну в дотриманні угоди, враховуючи, що він порушив пакт 1994 року, який гарантував суверенітет України, і дві угоди про припинення вогню, укладені в Мінську, Білорусь, у 2014 і 2015 роках.

Зауваження Трампа не були написані за сценарієм і прозвучали у відповідь на запитання журналістів. Але вони відобразили те, як він бачить ситуацію, і передбачили наступні кілька місяців. Вони також послали нові шокові хвилі по Європі, яка починає усвідомлювати той факт, що її головний союзник у новій холодній війні більше не бачить себе таким.

ABC News провело фактчекінг цього вербального цирку:

Дональд Трамп неправдиво стверджує, що Україна почала війну з Росією.

Не надто великий ентузіазм викликали й сепаратні переговори між Росією та США, які стартували у Саудівській Аравії 18 лютого.

The Washington Post у статті "США і Росія провели перші переговори щодо України без союзників" за авторством Джона Гадсона (журналіста, не лікаря) натякає, що сепаратні переговори з агресором дуже схожі на зраду та несуть докорінний злам всієї попередньої політики Заходу щодо цієї війни.

Американські чиновники применшують значення виключення Києва, зображуючи зустріч як попередню для вивчення перспектив подальших переговорів, які включатимуть Київ і підготують ґрунт для очікуваного саміту Трампа і Путіна. Але це ознаменувало різкий розрив із постулатом "нічого про Україну без України", ухваленим президентом Джо Байденом і його західними союзниками.

Скриншот

"Тектонічний зсув" у політиці США фіксує й британська газета The Guardian. Також журналісти правильно діагностували причину гніву Трампа на Зеленського. Це його відмова коритися Білому Дому та підписувати фактичну капітуляцію України.

Український президент заявив журналістам (на пресконференції в Стамбулі – 24 Канал), що без Києва не може бути прийнято жодного рішення про те, як закінчити війну, і що він завжди буде відкидати "ультиматуми" Путіна.

Саме від цих слів у Трампа запалало настільки, що він почав нести свою агресивну та небезпечну маячню:

Виступаючи перед журналістами у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, Трамп відкинув занепокоєння України з приводу того, що її виключили з переговорів, і, що дивно, схоже, натякнув, що Київ винен у війні. Він сказав: "Сьогодні я почув: "О, нас не запросили". Ну, ви були там три роки. Ви повинні були закінчити це три роки тому – ви не повинні були ніколи починати. Можна було домовитися".

Міжнародний оглядач Guardian Джуліан Борджер у статті з промовистою назвою "Україна та Європа змушені сидіти на узбіччі, поки США та Росія гострять свої ножі" звернув увагу не персональну трагедію держсекретаря Марко Рубіо та радника з нацбезпеки Майка Волца, які чудово розуміють, до чого йде, але змушені блюзнірствувати перед Трампом і задовільняти його капризи:

• Рубіо – найбільш традиційний зовнішньополітичний республіканець у команді Трампа, і він виглядав стурбованим. Цікаво, що колишній сенатор від Флориди не повторив обіцянок, які він зробив двома днями раніше в Єрусалимі. Мовиться про те, що Україна та Європа повинні бути за столом переговорів, і що врегулювання повинно поважати український суверенітет.
• Коли у вівторок в Ер-Ріяді його запитали про те, що Київ і Європа відчувають себе на узбіччі, держсекретар відповів, що "світ повинен дякувати президенту Трампу" за те, що мирний процес зайшов так далеко.
• На пресбрифінгу після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим Рубіо і Волц (радник Трампа з нацбезпеки – 24 Канал) 8 разів повторили одну й ту саму мантру про те, що президент Трамп – єдина людина, здатна прокласти шлях до мирної угоди. Загалом вони згадали ім'я Трампа 18 разів, можливо, побоюючись, що можуть потрапити на телебачення Білого дому в кліпі, в якому президент не згадується.

Також Борджер провів цілком очевидні історичні паралелі:

Кульмінацією Ер-Ріядського процесу, як чітко дала зрозуміти американська делегація, стане зустріч на вищому рівні між Дональдом Трампом і Владіміром Путіним, двома лідерами, які поділяють імперські нахили, що тяжіють до великодержавних сфер впливу. Це буде не перший раз, коли наддержави зустрічаються на Близькому Сході, щоб розділити європейську державу. Тегеранська конференція 1943 року провела лінію через всю Східну Європу.

У Ер-Ріяді Трамп зіграє роль Рузвельта, а Путін – Сталіна. Давно минув той час, коли було місце для Черчилля. Велика Британія приєдналася до стурбованих європейських голосів далеко за лаштунками.

Для українців, та й для багатьох європейців, це не схоже на Тегеран. Вони побоюються нового Мюнхена, місця, де у вересні 1938 року відбулася зрада і розподіл Чехословаччини. Але тепер у вигляді позолочених палат і гектарів полірованого мармуру палацу Дірія… У Мюнхені чехословацьку делегацію тримали в сусідній кімнаті в очікуванні подробиць про те, коли і як вони здадуть Судетську область Гітлеру. У вівторок українці навіть не були в одній країні. Володимир Зеленський нервово чекав на новини з Туреччини. Наступного місяця він має прибути до Саудівської Аравії, щоб отримати брифінг від королівського двору і висловити свої почуття.

"Коли в палаці Дірія прибирали стільці і мили підлогу, здавалося, що в центрі уваги опинилася нова парадигма, знайома з 19 століття і холодної війни: великі держави будуть приймати рішення, тоді як менші держави будуть з тривогою чекати, коли закінчаться зустрічі великих хлопців, а потім зателефонують до Ер-Ріяда, щоб дізнатися, що було вирішено", – зауважує автор.

Як бачимо, світові ЗМІ дають цілком вичерпну клінічну картину того, що відбувається. Залишається сподіватись, що це прочитають також і політики, а головне – ухвалять необхідні рішення, щоб зарадити цій зраді.