"Алло, ваша школа замінована": як зривають навчальний процес в Україні

З початку року в Україні почастішали випадки хибних замінувань навчальних закладів. Через неправдиві повідомлення про замінування батьки скаржаться на зрив навчального процесу, який і без того страждає від постійних повітряних тривог, які влаштовує країна-агресор Росія. Не кажучи вже про те, що кожне таке повідомлення обходиться українському бюджету у кругленьку суму.

"Діти не встигають нормально вчитися"

Батьки українських школярів скаржаться на анонімні повідомлення навчальних закладів та громадських місць. Як розповіла

мама однієї з учениць Софіївсько-Борщагівського ліцею у Київській області, який мінують вже більше трьох тижнів поспіль, діти вимушені навчатись дистанційно, оскільки повідомлення про замінування надходять постійно.

"Останнє замінування школи відбулося 13 лютого, під час навчання першої зміни. Діти приїхали до школи і під час першого уроку надійшло повідомлення про замінування. Вчитель попросила терміново забирати дітей. Навчання паралізовано, батьки мусять терміново зриватися з роботи і їхати забирати дітей. Причому всі попередні замінування не підтвердилися. Як не повітряна тривога в області, то замінування школи. Тому діти не встигають нормально навчатися", - розповіла мама однієї з учениць ліцею Марія Т.

Аналогічні випадки відбуваються не лише у Києві та області, а й в інших регіонах. Зокрема, у Миколаєві протягом останнього місяця надходять повідомлення про замінування шкіл, лікарень, торговельних центрів та адміністративних будівель. Внаслідок цього у місті ще з 6 лютого вирішили перевести частину шкіл на дистанційне навчання.

"Ці випадки не лише сіють паніку серед мешканців, а й ускладнюють роботу важливих установ, перешкоджаючи наданню життєво необхідних послуг", - заявили в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради.

Починаючи з середини січня подібні повідомлення стали активно надходити і щодо низки будівель Кривого Рогу у Дніпропетровській області, однак, на щастя, жодне повідомлення про мінування не підтвердилось. Також мінували деякі школи в Дніпрі, Вінниці, Полтаві та Одесі.

Варто зауважити, що повідомлення про хибні замінування призводять до зриву навчального процесу і повного скасування занять, однак є й винятки.

"Діти евакуйовуються на безпечну відстань, в нашому випадку йдуть в підземелля до церкви. Після огляду школи і надання довідки для адміністрації навчання продовжується", - розповідає в одній з батьківських груп Олена Мартинюк.

Витрати доходять до мільйонів гривень

Як розповіли у Нацполіції у відповідь на запит Главреду, порівняно з 2024 роком кількість випадків неправдивих мінувань у січні збільшилася у два рази. Лише у січні було зафіксовано 720 повідомлень щодо мінувань 14 243 заклади освіти.

Втім, як пояснила у коментарі Главреду начальниця Управління комунікації ДСНС Світлана Водолага, єдиної цифри вартості виїзду підрозділів на місце потенційного мінування немає, оскільки для кожного регіону ця сума плаваюча.

"Наприклад, якщо ми говоримо про місто Київ, то цей показник – середньоарифметичне значення, яке вираховується з загальної кількості пожеж, які були за минулий рік і загальної суми коштів, яку регіон отримав від держави. Наприклад, у Львівській області ця цифра може бути зовсім іншою, але загалом виїзд однієї машини коштує державі не один десяток тисяч гривень. А якщо їх кілька і випадки масові, то ця цифра може сягати і мільйонів", - уточнила представниця ДСНС.

Як уточнили у Нацполіції, за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху щодо об'єктів закладів освіти передбачено кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 259 Кримінального кодексу України (позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років).

Водночас Нацполіцією не передбачено та не здійснюється узагальнення відомостей щодо розслідування подібних правопорушень. Однак раніше у Нацполіції повідомляли, що переважна більшість таких повідомлень надходить з російських IP-адрес.

"Знижується рівень уваги суспільства до реальних загроз"

Радник з безпеки дітей, психолог Олена Лізвінська зазначає, що кількість фальсифікованих повідомлень про замінування дійсно зросла, і це стає величезною проблемою.

За словами експерта, така тенденція не лише завдає значних фінансових витрат державі, а й створює психологічний тиск для батьків та дітей.

"Найголовніше — такі випадки знижують загальний рівень уваги суспільства до реальних загроз. Це можна порівняти з історією про хлопчика, який кричав: "Вовки, вовки!". Коли загроза була вигаданою, йому вірили, але після багаторазових обманів, коли вовки прийшли насправді, вже ніхто не відреагував. Так само й у випадку неправдивих замінувань: якщо загроза буде реальною, люди можуть не сприйняти її серйозно, що може призвести до катастрофічних наслідків", - зауважує Лізвінська.

На думку експерта, збільшення кількості таких випадків свідчить про те, що діти та підлітки не усвідомлюють наслідків своїх дій. Для них це часто лише розвага, хайп, спосіб привернути увагу або відповідь на чийсь виклик. Вони можуть дізнатися про такі "жарти" в соцмережах, на YouTube або від знайомих.

Тому задля протидії необхідно вживати превентивних заходів та проводити системну профілактичну роботу з боку відповідних служб.

"Ключова проблема – відсутність систематичної інформаційної кампанії. Діти просто не знають, що їхні дії можуть призвести до реальної трагедії. Однак профілактичні бесіди не мають проводити лише класні керівники або вчителі. Діти вже звикли до них і часто не сприймають серйозно. Коли ж про це розповідає запрошений фахівець, фокус уваги змінюється, і дитина краще це засвоює. Причому такі заходи мають проводитися регулярно, а не раз на рік у День захисту дітей, коли у школах та таборах проводять різні активності", - вважає Олена Лізвінська.

І додає, що дітям та підліткам потрібно пояснювати реальні наслідки: стрес для батьків, залучення спецслужб, можливість пропуску критичних викликів поліції чи швидкої через фейкові повідомлення. Адже підлітки часто не знають, що виконавців таких "жартів" можуть знайти та притягнути до відповідальності.

І особливо це важливо для регіонів, які перебувають під постійними обстрілами. Для них кожна евакуація – це величезний стрес. Тому, на думку експерта, молодь має усвідомлювати, що подібні дії можуть мати серйозні наслідки не тільки для них самих, а й для суспільства в цілому.