Думали, що воюють проти Південої Кореї: що кажуть в інтерв'ю полонені з КНДР

Полонені КНДР, захоплені на Курщині, вперше дали інтерв'ю ЗМІ з Південній Кореї.

Солдатам КНДР, які воюють проти України на Курщині, командири кажуть, що вони воюють проти бійців Південної Кореї.

Про це розповіли військовополонені північнокорейці в інтерв'ю виданню з Південної Кореї Chosun Ilbo.

26-річний Рі (снайпер-розвідник) і 21-річний Бек (стрілець), служили в армії КНДР 10 і 4 роки, перш ніж їх відправили на Курщину у жовтні та листопаді минулого року. Журналісти з Південної Кореї поспілкувалися з старшим – Рі.

Рі отримав важке поранення в праву руку та щелепу. На першому відео, опублікованому Володимиром Зеленським, він з’явився на кадрах з туго закрученою щелепою, і майже не говорив.

Проте за час у полоні солдат КНДР пішов на поправку і уже зміг поговорити з південнокорейським ЗМІ.

Хоча спочатку вважалося, що всі північнокорейські війська, надіслані до Росії, були частиною елітного Штормового корпусу, двоє солдатів наполягали на тому, що вони насправді були пов’язані з Головним розвідувальним бюро – розвідувальним агентством, яке керує таємними операціями Північної Кореї.

За їхніми словами, у кожному з батальйонів були один або два співробітники служби безпеки міністерства державної безпеки (КНДР, - ред.), які здійснювали ідеологічний та дисциплінарний контроль.

Думали, що воюють проти Південної Кореї

Рі та Бек розповіли, що агенти спецслужби Кім Чен Ина уважно стежили за військами в Курську, поширюючи неправдиві чутки про те, що війська Південної Кореї в Україні атакували північнокорейських солдатів за допомогою безпілотників.

"Вони [агенти безпеки] сказали нам, що всі українські військові оператори безпілотників насправді були південнокорейськими солдатами", — сказав Рі.

За словами Рі, йому сказали, що відправлять "за кордон для навчання".

Рі боїться репресій

"Мої батьки дуже хворі. Мій батько погано рухається, а мати бореться з розладом травлення. Якщо уряд Північної Кореї дізнається про моє захоплення, я боюся, що мої батьки будуть змушені покинути Пхеньян", — розповідає північнокорейський військовий.

Він заявив, що є єдиною дитиною у сім'ї, а батьки не знають, де він.

Спілкування з росіянами

"Як солдати нижчого рангу, ми мало спілкувалися. Усім займалося вище командування — амуніцією, провіантом, одягом. Між північнокорейськими та російськими солдатами не було багато прямого спілкування", — каже солдат КНДР.

Він зазначає, що для спілкування з росіянами "використовували програми перекладу для смартфонів". Очевидно, йдеться про "Google-перекладач".

Солдат зазначає, що раніше ніколи не користувався смартфоном і не спілкувався з іноземцями.

Життя в тоталітарній КНДР

"У грудні 2019 року нашу частину відправили на будівництво. Умови були жахливими — мороз, сніг по пояс і жодного укриття. Доводилося будувати бараки, відколюючи кирками мерзлу землю. Було настільки холодно, що сеча замерзала, як тільки падала на землю", — каже Рі.

Він зізнається, що на Курщині солдатам КНДР, попри бойові дії, було набагато легше, ніж на цій будові.

Солдат каже, що за 10 років служби ніколи не був вдома і не бачив батьків вживу, лише листувався.

"Я хотів вчитися і вступити до університету після звільнення. У родині мого батька багато вчених. Я хотів вчитися, але… моїй родині було важко. Ми були в таких жалюгідних умовах, завжди в матеріальній скруті, постійно страждали. І після того, як я став військовим, я пережив як фізичну, так і психічну травму — стільки жахливих переживань, зіткнувшись із різноманітними екстремальними ситуаціями. Я стільки разів наближався до смерті… А тепер, ледве вижив, я в’язень. (Зітхає) Я просто хочу виправдати сподівання батьків і здійснити свою мрію", — розповідає полонений.

Втрати солдатів КНДР на Курщині

Рі каже, що хотів покінчити життя самогубством, але не мав при собі гранати, а потім знепритомнів.

"У нашій армії потрапити в полон сприймається як зрада. Майже всі, з ким я прийшов, були вбиті. Усі чоловіки, які прийшли зі мною, пішли. У моїй частині всі мої товариші загинули. Нікого не залишилося. Коли я побачив тіла своїх друзів, в голові промайнуло багато думок. Дехто підривав себе (щоб уникнути захоплення в полон), залишивши лише безголові чи напіврозтерзані тіла", — зазначає він.

12 січня президент Зеленський опублікував перше відео допиту полонених північнокорейців. Один з полонених солдатів КНДР заявив, що хоче залишитися в Україні.