Огляд б/в універсала Volvo V50: чи правда, що він може проїхати 500 000 км?

Героєм нашого сьогоднішнього огляду став універсал Volvo V50. Всупереч думці, що склалася, ця модель не рідкісна, а за кількістю пропозицій на українському ринку її можна порівняти, наприклад, зі Skoda Superb третього покоління.

Компактний універсал Volvo V50 представили напередодні нового, 2004 року як заміну V40, що перебувала на конвеєрі з 1995 року. Випускалася модель до кінця грудня 2012 року і розійшлася у світі тиражем 519 тисяч екземплярів. За дев’ять років модель пережила рестайлінг (2007 р.) і неодноразово модернізувалася, щоб зберегти конкурентоспроможність.

Завдяки позачасовому скандинавському дизайну автомобіль і сьогодні має досить привабливий вигляд. Машина розділила платформу C1 з Ford Focus другого покоління та Mazda3, оскільки на момент її появи легковий підрозділ Volvo Cars входив до складу американського концерну Ford. А детальніше розібратися в технічних особливостях моделі нам допоможе провідний спеціаліст СТО “Авто Драйв Сервіс” Роман Бєляєв.

Двигуни

Для Volvo V50 пропонувалася широка гама бензинових та дизельних моторів об’ємом від 1,6 до 2,5 л. Найменший бензиновий двигун в Україні зустрічається вкрай рідко. В основному у нас можна знайти версії з 1,8- та 2,0-літровими моторами, а також з 2,4-літровим. 2-літрові та 2,4-літрові двигуни досить надійні, а ось з 1,8-літровим виникають проблеми. Річ у тому, що у нього залягають маслознімні кільця, в результаті чого підвищується витрата олії. Якщо користувач вчасно не перевірив рівень оливи, і двигун працював «на суху», то це як правило призводить до підвищеного зносу мотора, і він швидко виходять з ладу. Тому, якщо ваше авто оснащене мотором 1,8 л, необхідно постійно контролювати рівень масла, а, при необхідності, замінити кільця і перевірити стан гільз.

Рекомендовані оливи WOLF для Volvo V50

Якщо говорити про двигуни для Volvo V50, то тут можна розділити їх умовно на “фордовські” та “вольвівські”. До останніх відносяться більш потужні та тяговиті версії 2.4, 2.5 та 2.5 Turbo. З цими двигунами проблем практично не буває.

Щодо дизельних моторів, то в Україні саме на такі двигуни припадає левова частина всіх пропозицій. На нашій машині використовується дизельний двигун об’ємом 1,6 л. Цей силовий агрегат розроблений французьким концерном PSA Peugeot Citroen (сьогодні – Stellantis) і пропонувався для різних моделей, включаючи Volvo V50.

На нашій машині видно, що двигун покритий вологою. Це характерне явище проявляється внаслідок зносу клапана вентиляції картерних газів. Проблема вирішується шляхом заміни цієї невеликої деталі. Таке часто зустрічається на машинах з великим пробігом, як, наприклад, у нашого екземпляра, який проїхав більш як 200 тисяч км.

Мотор 1,6D був 8- та 16-клапанним. До 2010 року цей двигун оснащувався 16-клапанною головкою, а після – 8-клапанною, причому після модернізації він став навіть трохи потужнішим. Незалежно від кількості клапанів, цей двигун дуже надійний і здатний проїхати близько 400 тисяч км і більше.

Заводський ремінний привід ГРМ розрахований на заміну після 120 тисяч км, але мало хто після регламентних робіт витрачається на новий ремінь. Тому наступну заміну краще виконувати на 60-80 тисяч км. Якщо ви не знаєте, коли змінювався ремінь ГРМ, то краще його відразу замінити, зробивши для себе відповідну позначку в сервісній книжці. Заміна не триватиме багато часу, а процес досить простий. Загалом цей мотор не викликає жодних проблем.

На пробігу 250-300 тисяч може вийти з ладу турбіна. Завдяки її зручному розташуванню, її легко зняти та відреставрувати, а після встановлення проводиться її калібрація на моторі. Повернення турбіни “до життя” коштуватиме приблизно 20 тисяч гривень.

При використанні неякісного палива можуть виникнути проблеми з форсунками або паливної помпи, тому не варто економити на “солярці”. Ремонт однієї форсунки залежно від пошкоджень коштуватиме від 2 до 5-6 тисяч грн. Але, в цілому, дизельний двигун об’ємом 1,6 л – найкращий вибір з усіх силових агрегатів, що встановлюються на V50.

Якщо говорити про більші дизельні мотори від Ford, то вони більш примхливі та мають менший ресурс. Вони мають проблеми з електронікою. Наприклад, у блоці управління форсунками відбувається збій, у результаті падає потужність, не реагує на педаль “газу”. Для усунення цієї проблеми необхідно наново калібрувати кожну форсунку наново. Що стосується механічних компонентів, то з цим у моторів Ford проблем немає.

Кузов

Попри великий пробіг понад 300 тисяч кілометрів, автомобіль не має місць наскрізної корозії. Це особливо важливо, якщо зважити на те, що немає ніякої обробки, а спочатку машина експлуатувалася у вологому кліматі в Прибалтиці.

Трансмісія

Коробка передач на даному екземплярі використовується 5-ступенева “механіка”, яка є найбільш надійною та невибагливою. Крім неї також встановлювалася 6-ступенева МКП, але до неї іноді виникають питання, зокрема іноді виходять з ладу підшипники, а якщо власник забув за регламентом поміняти оливу, проблеми можуть бути більш серйозними. На сервісі необхідно за регламентом замінити зчеплення та оливу в коробці. Останнє необхідно проводити кожен 50 тисяч пробігу.

Якщо говорити про автоматичні КП, то на цій моделі ставилася коробка Aisin. З більшістю моторів на Volvo V50 використовувалася класична АКП з гідротрансформатором.

Якщо говорити про версії з “фордовськими” моторами, то в парі з ними йшла роботизована КП PowerShift з подвійним зчепленням. На моторах об’ємом від 1,6 до 2 літрів використовувалася конструкція з сухим зчепленням, а понад 2 л ставилася коробка з мокрим зчепленням. Обидві коробки були ненадійними і виходжують приблизно 100 тисяч кілометрів, тому купувати Volvo V50 з “роботом”, особливо з великим пробігом, фахівці не рекомендують. Якщо ви все-таки зважилися на це, то потрібно бути готовим до дорогого ремонту. Першим у таких коробках виходить з ладу зчеплення, тому його заміна на нове коштуватиме приблизно 40-60 тисяч грн незалежно від того, “сухе” воно чи “мокре”. Далі йдуть витрати на заміну мехатроніки, яка коштуватиме ще 60 тисяч. Для порівняння, за такі гроші можна двічі провести капремонт АКП Aisin, який виходжує близько 300 тисяч кілометрів.

Ходова частина

Насамперед, після покупки потрібно звернути увагу на стан гальмівних дисків та колодки на обох осях, а в разі потреби їх замінити. Зверніть також увагу на стан приводу стоянкового гальма.

На Volvo V50 встановлена класична передня підвіска типу МакФерсон. Вона виходжує до 150 тисяч кілометрів. Стійки втулки стабілізатора необхідно міняти частіше за цей пробіг, а сайлентблоки, кульові та інші деталі передньої підвіски служать досить довго. Потрібно розуміти, що наші дороги відрізняються від європейських, тому при покупці машини з пробігом понад 100 тисяч км необхідно перевірити ходову і замінити при необхідності окремі елементи. Для цієї моделі є багатий вибір неоригінальних запчастин, тому можна недорого підібрати запчастини на будь-який гаманець. Загалом ходова витривала і міцна.

Ззаду встановлено багатоважільну конструкцію. Вона має 14 сайлентблоків, які можна частково змінювати за потребою. Цей екземпляр експлуатувався досить активно і практично не бував на сервісі, тому візуальний стан не типовий. У більшості аналогів підвіска краще зберігається, а власники більше приділяють увагу своїм машинам. Задня підвіска у Volvo V50 – надійна, невибаглива та недорога в обслуговуванні. Наприклад, один сайлентблок коштує приблизно 200 грн.

Резюме

Купуючи Volvo V50, можна зупинити свій вибір на машині з дизельним мотором 1,6 л і механічною коробкою передач. Якщо хочеться бензинову версію, варто зупинити свій вибір на варіанті з 2-літровим мотором і автоматичною коробкою передач Aisin. Якщо є можливість придбати автомобіль за кордоном, то можна пошукати версії з АКП і потужнішим мотором об’ємом 2,4 л, 2,5 л або у варіанті 2.5 Turbo, але такі варіанти обійдуться дорожче, та й знайти їх досить складно.