"Схоже на рекет": ЗМІ дізналися деталі угоди про надра України, що не відбулася

Що написано в статті Le Monde:

У попередній угодіпро ресурси, яку відхилила українська сторона, США зажадали виключні права на "мінеральні, нафтові та газові ресурси, порти, іншу інфраструктуру" України як компенсацію за вже виплачену допомогу. Як пише газета Le Monde, близьке до адміністрації президента України джерело підтвердило достовірність параметрів, що містяться в зазначеній угоді, які раніше оприлюднили в Daily Telegraph.

За даними джерел, зараз Україна працює над "цікавою зустрічною пропозицією".

Зазначається, що у відхиленій попередній угоді було зазначено, що вона регулюється законодавством штату Нью-Йорк, виключаючи будь-яку іншу юрисдикцію.

"Проєкт пропонує створити спільний інвестиційний фонд між Вашингтоном і Києвом, щоб гарантувати, що "сторони, вороже налаштовані до конфлікту, не отримають вигоду від відновлення України". У ньому зазначається, що США отримають, у порядку пріоритету, половину доходів, одержуваних Києвом від видобутку ресурсів, а також 50% фінансової вартості "всіх нових ліцензій, виданих третім особам" для майбутньої монетизації цих ресурсів", - ідеться в публікації.

При цьому нагадується, що президент США Дональд Трамп публічно встановив розмір вимог до Києва в 500 мільярдів доларів. Хоча фактично, п'ять пакетів допомоги, схвалених Конгресом для України, становлять 175 мільярдів доларів, з яких 70 мільярдів доларів були спрямовані американським військовим компаніям, акцентували в Le Monde.

"Якщо це 50% поточних ліцензій на видобуток корисних копалин, це справді схоже на рекет... Якщо ця пропозиція стосується ресурсів, які ще не розвідано, це означає, що до початку видобутку необхідно провести дуже цінну роботу з вивчення родовищ, щоб визначити, серед іншого, чи економічно доцільно їх видобувати. Це може зайняти від п'яти до 20 років, без гарантії позитивного результату", - пояснила колишній заступник міністра закордонних справ України Лана Зеркаль.

У Le Monde припустили, що президент України Володимир Зеленський, найімовірніше, не очікував настільки принизливих умов, які здаються розрахованими на противника, а не на союзника. Зокрема, умови прямих переговорів, які поновилися 18 лютого між Москвою і Вашингтоном, не включають вимоги щодо репарацій і передбачають зняття санкцій з Росії.

Зі свого боку віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанишина повідомила, що Україна має намір продовжувати роботу над угодою зі США щодо рідкоземельних металів, пише Інтерфакс-Україна.

"На останній зустрічі, яка відбулася в Мюнхені, була домовленість, що продовжиться робота над цією угодою (про рідкоземельні метали - ред.). Україна має намір цю роботу продовжити", - сказала Стефанишина журналістам у середу, відповідаючи на запитання щодо процесу перемовин за угодою зі США про рідкоземельні метали.

Угода про корисні копалини - останні новини

В Офісі Президента України заявляли, що Україна може погодитися надати США природні ресурси в обмін на допомогу. Зазначалося, що президент України восени обговорював це питання з Трампом.

Пізніше Дональд Трамп заявив, що США повинні мати доступ до природних ресурсів України незалежно від того, чи вдасться успішно укласти мирну угоду між Києвом і Москвою. За його словами, Україна вже погодилася передати Штатам рідкоземельні метали на суму 500 мільярдів доларів як оплату за військову допомогу, яку Вашингтон уже надав.

Далі ЗМІ повідомили, що президент України Володимир Зеленський у Мюнхені відмовився підписати документ про мінеральні ресурси України. Відомо, що згідно з договором, у володіння США перейшла б половина майбутніх мінеральних ресурсів країни, але український лідер відповів на нього відмовою.

Україназацікавлена в тому, щоб підписати угоду про корисні копалини зі Штатами, однак над домовленістю ще варто попрацювати, щоб документ враховував ключові інтереси країни. Про це заявив Зеленський під час онлайн-пресконференції з Абу-Дабі.

Інші новини: