Від доріг до фортифікацій: куди йдуть сотні мільярдів на будівництво під час війни – аналіз

У час великої війни лише справжні оптимісти можуть дозволити собі робити ремонти або щось будувати. Російське вторгнення поставило звичний ритм життя мільйонів людей на паузу, а також суттєво скорегувало витрати, які в цивільному житті й держава, і громадяни скеровували на покращення власного благоустрою.

Аналітики 24 Каналу в проєкті "Бюджети війни" – оперуючи цифрами, фактами та реальними історіями – розповідають про те, що стало важливим або набуло особливого значення після 24 лютого 2022 року. Власне, будівництво та ремонти – це якраз-таки те, що ми почали по іншому сприймати, коли на мирні міста в різних куточках нашої держави почали летіти бомби та ракети.

Лише олди зрозуміть: "Велике будівництво"

Не важко здогадатися, що за останнє десятиліття саме 2021 рік був піковим у витратах, пов'язаних із будівництвом та ремонтами. Принаймні це засвідчує наш аналіз даних на Prozorro за допомогою вибірки відповідних класифікаторів закупівель.

Близько 457 мільярдів гривень – понад пів трильйона. Саме стільки витратили на ремонти старого та зведення нового у 2021 році. Нагадаємо, що це був рік розпалу "Великого будівництва" – масштабної урядової програми, спрямованої на покращення транспортної, освітньої, соціальної та спортивної інфраструктури. Досі владу критикують за неналежне розставлення пріоритетів у період, коли потрібно було зосередитися на підготовці до війни.

Крім того, значна частина тодішніх тендерів супроводжувалася сенсаційними журналістськими розслідуваннями та скандалами, пов'язаними зі зловживаннями та завищеними цінами. Хотілося б сказати, що 2022 рік "змінив усе", розпочавши нову сторінку в історії України. З одного боку, так: витрати на будівництво у 2022 році становили всього 55 мільярдів. Порівняно з іншими роками це доволі мало.

З іншого боку, скандали та журналістські розслідування про нечесних підрядників і чиновників нікуди не зникли. Однак про це ми детально поговоримо трохи згодом, а поки що ще трохи зосередимося на загальних цифрах.

За період від 24.02.2022 до кінця січня 2025 року було оголошено майже 434 тисячі будівельних тендерів на поточну суму договорів 424 мільярди гривень. Тобто саме стільки, грубо кажучи, держава витратила на будівництво за три роки повномасштабної війни, і це майже стільки ж, скільки за один 2021 рік.

Не варто передчасно нарікати й говорити: "А краще було б ці гроші скерувати на дрони/пенсії/захоплення Бєлгородської області". Будівництво є важливим у час війни, особливо коли йдеться про зведення фортифікацій, укриттів або відбудову зруйнованих ворогом житлових будинків та лікарень.

Найбільшим організатором тендерів на будівництво за три роки війни є Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради. Йдеться про понад 4 тисячі лотів – майже 1% від загальної кількості. Як на одного організатора в масштабах всієї країни, це дуже багато. І, на превеликий жаль, абсолютна більшість закупівель стосується ремонту житла, зруйнованого росіянами.

Є й відносно непогані новини: відсоток виконаних договорів – як за сумами, так і за кількістю – залишається стабільним для України навіть у час війни. Звісно, про 100% виконання не йдеться, але змусити підрядника виконати роботи – можливо. Водночас значна частина закупівель так і не отримує омріяного статусу "виконано".

Щодо конкуренції – навіть у "довоєнний" час вона не була високою в будівельній галузі. Наприклад, у 2021 році середня кількість учасників у конкурентних лотах становила 1,6. Тобто в середньому півтори компанії розігрували один будівельний лот. У 2020 та 2019 роках цей показник був майже 2 компанії на лот. А вже у воєнні 2023 і 2024 роки він закріпився на рівні 1,3 учасника.

Які регіони – "найзавзятіші" ремонтники

Відповідно до нашого аналізу даних на Prozorro, п'ятьма лідерами за обсягами витрат на будівництво за час великої війни є:

• місто Київ – 70,6 мільярда гривень,
• Дніпропетровська область – 60,6 мільярда гривень,
• Львівська область – 36,1 мільярда гривень,
• Одеська область – 34,8 мільярда гривень,
• Київська область – 28,9 мільярда гривень.

Зі столицею все зрозуміло – там завжди будуватимуть і ремонтуватимуть дороги, школи, укриття, лікарні, лінії електропередач та багато іншого, попри війну й постійні обстріли. Доцільність таких витрат потрібно оцінювати не комплексно, а аналізуючи кошторис кожного окремого тендеру.

У Дніпропетровській області найбільші тендери були оголошені на будівництво магістрального водогону, необхідність у якому з'явилася після знищення росіянами Каховської ГЕС.

А от третє місце у рейтингу Львівщина, очевидно, здобула завдяки ремонту доріг місцевого значення. За словами влади, ці роботи пов'язані з експлуатаційним утриманням шляхів: аби не було критично багато ям, аварій та зламаних ходових.

Як показує статистика, останньою в цьому рейтингу є Луганська область – 65,6 мільйона гривень. Пояснювати тут багато не доводиться – майже вся територія регіону тимчасово перебуває під контролем Росії.

Після Луганщини останні позиції в рейтингу займають:

• Тернопільська область – 4,8 мільярда гривень,
• Донецька область – 4,7 мільярда гривень,
• Кіровоградська область – 5 мільярдів гривень.

Найбільший за сумою тендер на Тернопільщині стосувався ремонту доріг. Водночас на першій сторінці закупівель – низка тендерів Департаменту будівництва Тернопільської ОДА щодо зведення фортифікацій на Сумщині.

На Донеччині, як не дивно, ремонтували дороги стратегічного значення, відновлювали пошкоджені будівлі та облаштовували опорні пункти.

Кіровоградщина похизуватися нічим особливим не може – найбільший тендер за очікуваною сумою не сягнув і 200 мільйонів гривень та був пов'язаний із ремонтом дороги.

Коли будували найбільше після вторгнення

Аналізуючи динаміку витрат на будівництво під час повномасштабної війни, ми виокремили три періоди з найбільшими обсягами фінансування.

• жовтень – грудень 2022 року

У цей період витрати поступово зростали, досягнувши найбільшого показника в грудні 2022 року – 13,36 мільярда гривень. Значна частина закупівель стосувалася ремонту окремих об'єктів у регіонах, далеких від фронту. Ймовірно, активізація будівельних тендерів у цей час пов'язана із завершенням бюджетного року та усвідомленням того, що Росії не вдасться просунутися вглиб України.

• травень – серпень 2023 року

Цей період став піковим за витратами на будівництво за весь час повномасштабної війни. У липні 2023 року було витрачено рекордні 35,55 мільярда гривень, а у червні – 28,69 мільярда гривень. Нічого дивного в цьому немає – тепла пора сприяє будівництву, зокрема, доріг, енергооб'єктів та відновленню пошкоджених будівель. До того ж саме тоді ворог зруйнував Каховську ГЕС, через що з'явилася нагальна потреба у магістральному водогоні.

• березень – травень 2024 року

Навесні 2024 року витрати на будівництво знову зросли. У березні вони становили 18,4 мільярда гривень, у квітні – 19,25 мільярда, а в травні – майже 20 мільярдів. Основні напрями видатків залишаються "класичними" – дороги, фортифікації, енергооб'єкти та будівлі, що потребують ремонту.

Кому війна, а кому – "бізнес"

Будівельній галузі варто віддати належне: як і енергетики, будівельники часто працюють на прифронтових територіях, де існує загроза обстрілів. Не варто дивуватися, що серед приватних компаній не так багато охочих зводити фортифікації в Сумській чи Харківській областях, де до росіян – рукою подати.

Також значна частина будівельних компаній просто не хоче мати справу з державними підрядами, адже це додаткові ризики та підвищена увага з боку суспільства.

Водночас за час великої війни спостерігалися цілі хвилі скандалів, пов'язаних із будівництвом, відбудовою, корупцією серед державних службовців та сумнівними підрядниками. У цьому блоці, як ми обіцяли на початку матеріалу, розглянемо, що саме заважає нам розпочати "нову", "незаплямовану" сторінку в українській історії.

• відновлення звільнених територій

Після того як ЗСУ відбили наступ загарбників навесні 2022 року, постала величезна потреба у відбудові інфраструктури на Сумщині, Чернігівщині, а особливо – на Київщині. Журналістські розслідування про можливу корупцію в цих регіонах спершу звучали як новини з паралельної реальності – важко було повірити, що все відбувається насправді.

Bihus.Info одними з перших оприлюднили розслідування про те, що підряди на відбудову Київської області роздали фігурантам кримінальних проваджень, компаніям, купленим на OLX, а також структурам, ниточки від яких ведуть до ОВА та Офісу Президента. Люди, які стали "щасливцями" таких ремонтів, відверто говорили про те, що державні відбудовувачі завдали більше шкоди, ніж користі.

• проблеми у зведенні фортифікацій

У травні 2024 року росіяни здійснили прорив на півночі Харківської області. Хоча ворог не просунувся далеко завдяки Силам оборони України, цей факт неабияк сколихнув інформаційне поле. Ще більше уваги громадськості привернув матеріал голови Антикорупційного центру "Межа", де йшлося про те, що Харківська ОВА віддала гроші на зведення фортифікацій, м'яко кажучи, дуже-дуже сумнівним фірмам.

• непорозуміння навколо ремонту Охматдиту

У липні 2024 року росіяни атакували будівлю дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит, спричинивши значні руйнування. Трагедія потрапила на перші шпальти не лише українських, а й світових видань.

Після цього розпочався збір коштів на відновлення лікарні, зокрема через благодійний фонд "Охматдит – здорове дитинство", який акумулював 378 мільйонів гривень. У серпні 2024 року вибухнув скандал: фонд відмовився переказувати зібрані кошти на офіційні рахунки лікарні, посилаючись на відсутність правових підстав для такого переказу. Втрутитися в ситуацію змушені були Міністерство охорони здоров'я України та правоохоронні органи, які розпочали перевірку діяльності фонду.

Який вигляд мав Охматдит після російського удару / Фото Аліни Латанської для 24 Каналу

Станом на лютий 2025 року відновлювальні роботи в Охматдиті тривають. Попри скандали та інші труднощі, лікарня продовжує відновлюватися за підтримки міжнародних партнерів і благодійників. Керівництво медзакладу запевняє, що Охматдит буде "відновлено прозоро та якісно". Чи так це буде насправді, чи лише на словах – питання риторичне.

"Ламати – не будувати"

Не хочеться завершувати цей матеріал на негативній ноті, адже, як ми вже зазначали, серед будівельників є справді хороші підрядники, які працюють на результат, навіть під загрозою обстрілів. Зрештою, як співала Клавдія Петрівна у своїй останній пісні:

…У зграї має бути вождь
Ламати – не будувати,
Для веселки треба дощ.

По-перше, ці рядки нагадують нам, що руйнувати завжди легше, ніж створювати (а критикувати – легше, ніж щось зробити власноруч). Проте саме через подолання труднощів ми досягаємо справжнього прогресу та відродження.

По-друге, як після дощу з'являється веселка, так і після випробувань та перешкод приходить оновлення та відбудова. Усі ми мріємо про мирну, некорумповану й заасфальтовану Україну, яка обов'язково постане у всій своїй красі після перемоги.

Та й, будьмо чесними, усе одно краще жити у світі зразка 2021 року, де найбільшою проблемою є "Велике будівництво", а не щоденні обстріли, смерті людей та руйнування.